29.Розкрити види законів України.

Закони як і інші нормативні акти можна розрізняти, наприклад, по характері дії в часі (постійні, тимчасові, дія яких припинено або продовжено). Є закони що мають пряме відношення до певного кола осіб (наприклад, ЗУ «Про міліцію»), поряд із законами загальнореспубліканської дії є закони регіональної дії (наприклад, закони про вільні економічні зони), їх можна розрізняти й по галузевій приналежності (цивільного, карного й т.д. права). Але, насамперед, у масиві законів важливо розрізняти їхні основні види:

За місцем у системі законодавства:

Конституція (кодифікована і некодифікована);

Конституційні закони - закони, необхідність ухвалення яких прямо передбачена Конституцією, або закони, що вносять зміни до Конституції;

Загальні закони - закони, що регулюють певну сферу суспільних відносин і мають широке коло дії (наприклад, Цивільний кодекс України);

Спеціальні закони - регулюють обмежену (спеціальну сферу суспільних відносин);

Забезпечуючі (оперативні) закони - нормативно-правові акти, якими вводяться в дію окремі закони, ратифікуються міжнародні договори та ін.

За строком дії закони поділяють на:

постійні — закони, що діють без обмеження строку;

тимчасові — закони, що діють з обмеженням строку (наприклад, закони «Про оподаткування», «Про бюджет на 2009 рік»);

надзвичайні (як різновид тимчасових законів) — ухвалюються у певних, передбачених конституцією, ситуаціях і діють на період надзвичайного стану.

30.Порядок прийняття законів. Стадії законодавчого процесу

Закон — це нормативно-правовий акт органу законодавчої влади держави або самого народу, який приймається та змінюється в особливому порядку, регламентує найважливіші суспільні відносини і має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів.

В Україні право приймати закони належить Верховній Раді України та безпосередньо народові шляхом проведення всенародного голосування (референдуму); закони встановлюються для регулювання найважливіших питань суспільного і державного життя.

Законодавчий процес – чітко врегульована Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України діяльність, яка полягає у творенні законів. Ця діяльність здійснюється в кілька послідовних етапів або стадій. І стадія – підготовка законопроекту та внесення його до Верховної Ради України. Реалізація законодавчої ініціативи:

• суб'єктом даного законопроекту є народний депутат

• реєстрація законопроекту в Апараті Верховної Ради

• попередній розгляд законопроекту у комітетах ВРУ

ІІ стадія – розгляд та обговорення проектів:

• включення даного законопроекту до порядку денного сесії Верховної Ради;

• надання законопроекту народним депутатам на розгляд;

• відбувається обговорення даного законопроекту у трьох читаннях:

Перше читання (концептуально) – обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроекту та прийняття його за основу. Друге читання (постатейно) – постатейне обговорення і прийняття законопроекту у другому читанні, доводиться до належної якості, узгоджується в Конституцією України. Третє читання (по розділам і в цілому) – прийняття законопроекту, який потребує доопрацювання та узгодження в цілому.

ІІІ стадія – прийняття закону:

• відбулося прийняття закону – приймається більшістю голосів від конституційного складу;

• підготовка тексту прийнятого закону для підпису Головою Верховної роди України – текст був оформлений в 10-денний строк і був переданий на підпис Голові Верховної Ради України в термін від 2 до 5 днів.

ІV стадія – промульгація:

Відбувається підписання закону Президентом України, після чого офіційне оприлюднення в офіційному друкованому виданні. Далі закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, яке підтверджується спеціальною постановою Верховної Ради України.