5. Документація на дитину, яка направляється на пмпк.

Психолого-педагогічне вивчення дитини в психолого-медико-педагогічних консультаціях здійснюється тільки в присутності батьків або осіб, які їх замінюють, за наявності таких документів:

паспортів батьків;

свідоцтва про народження дитини;

"Картки стану здоров’я і розвитку дитини" (додаток 1);

"Історії розвитку дитини" (форма 112/о, затверджена наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)");

"Індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда", затвердженої наказом МОЗ України від 08.10.2007 № 623 "Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання", зареєстрованим в Міністерстві юстиції 19.10.2007 за № 1197/14464, якщо дитина інвалід;

зошитів з рідної мови, математики (якщо дитина навчається), малюнків;

висновків шкільної психолого-медико-педагогічної комісії про динаміку та якість засвоєння знань дитиною під час випробувального навчання (якщо таке було);

документів про додаткові обстеження дитини (якщо такі є);

витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації (для проходження вивчення в центральній консультації);

письмової згоди батьків або осіб, які їх замінюють, щодо надання дозволу на обробку персональних даних дитини, отриманих в процесі психолого-педагогічного вивчення, відповідно до цілей цього Положення.

6. Історичний огляд щодо надання допомоги особам з мовленнєвою патологією у хх ст.

Ян Ігнаци Нецислав (Іван Олександрович) Бодуен де Куртене (1845-1929 рр.) підкреслював психічність і соціальність людського мовлення, співвідносячи ці риси з індивідуальним і соціальним у мові.

Фердинанд де Соссюр (1857-1913 рр.) відзначав індивідуальний і соціальний аспекти мовленнєвої діяльності, вказував, що в кожний конкретний момент мовленнєва діяльність є одночасно і сьогодення, і продукт минулого. Соссюр вважав, що мова служить для реалізації функціонування здатності до мовленнєвої діяльності, яка існує у кожного мовця. Мовознавець намагався з'ясувати психологічні механізми мовленнєвої діяльності. Разом з тим він характеризує мову як думку, що організована у матерію, яка звучить.

Певний внесок зробив і психолог Жан Піаже (1896-1980 рр.), який багато займався проблематикою мовлення дитини, а також становленням і розвитком інтелекту.

Важливе місце у створенні передумов для становлення сучасної психолінгвістики має наукова творчість Льва Семеновича Виготського (1896-1934 рр.) – ("Мышление и речь"). Учений, зокрема, зазначав, що смисловий бік мовлення формується у мовця від змісту до вираження, а сприймається слухачем – від вираження до змісту.

В 1918 р. почали існувати приватні заклади за власні кошти, де діти проходили спеціальне навчання з тяжкими порушеннями.

З 20-х років ХХ ст. почали відбуватися зрушення.

Хоча у 1911 році відбувся з’їзд московських вчителів, тема якого була «Порушення мовлення у дітей», де наголошувалося про допомогу таким дітям. І таки допомога надалася у двох школах під керівництвом Рау Федора Андрійовича (1868-1957) – російський сурдопедагог и логопед, член-кореспондент АПН РСФСР (1947). Організатор навчання і виховання глухонімих, логопедичних робіт. Праці з сурдопедагогіки і логопедії.

В 1915 році створюються логопедичні курси і в перші роки після жовтневої революції (1918р.) за ініціативою Бонброєвича. І в ці ж роки в Ленінграді і Москві було відкрито логопедичний факультет з сурдопедагогіки.

В 1926 р. в Ленінграді було започатковано і організовані кабінети при допоміжних, а потім і при масових школах. І в Москві відкрилася логопедична школа.

В 1924 р. проходив з’їзд , на якому виступав Виготський. Він запропонував підходи, виділив цілі виховання і навчання масових і спеціальних шкіл.

В 1929 р. був створений науковий центр з розробки проблем дефектології експериментально-дефектологічного інституту.

У 1940 р. були затверджені штати логопедів у системі наркомздраву (в кожній поліклініці має бути логопед)

У 1949 р. був наказ організовувати логопедичні пункти при масових школах. 120 логопедичних пунктів і можливо, що логопедом може бути освічена людина.

В Україні перша спеціальна школа для дітей із ТПМ була відкрита у Харкові у 1939 р., а в Києві – у 1963.

Більшість спеціальних шкіл були інтернат ними.