3. Організація виконання курсового проекту

При обранні теми студентам рекомендується консультуватися з лектором і викладачами кафедри «Менеджмент і логістика».

Кафедра призначає студенту керівника курсового проекту з числа викладачів. Початком курсового проектування є дата підписання Розпорядження про закріплення тем курсових проектів. Завдання на курсовий проект видається на першому тижні терміну, виділеного навчальним планом для виконання курсового проекту.

На керівника покладається відповідальність за постійне спостереження за розробкою всіх розділів курсового проекту у відповідний термін і надання студенту необхідної допомоги на всіх етапах виконання проекту.

У процесі проектування для студентів проводяться відповідно до затвердженого кафедрою графіком групові й індивідуальні консультації.

Керівник зобов'язаний:

регулярно проводити консультації відповідно до графіка при уточненні теми, розробці плану, складанні списку літератури, узагальненні матеріалу і т.д.;

контролювати дотримання календарних термінів і якість виконання як окремих частин, так і проекту в цілому;

перевірити виконаний курсовий проект і приймати (разом з комісією) захист. Якщо при перевірці виявляться помилки, неповнота обсягу, незавершеність чи проектування низька якість оформлення, то проект повертається студенту на доопрацювання.

Студент після одержання від керівника завдання на курсове проектування зобов'язаний ознайомитися з ним, потім вивчити вихідні дані до курсового проекту, підібрати і вивчити літературу з теми проекту, скласти план, регулярно відвідувати консультації керівника, допрацьовувати окремі частини проекту по зауваженнях керівника, вчасно здати на перевірку закінчений курсовий проект і захистити його.

4. Оформлення курсового проекту

Курсова робота виконується рукописним способом (дозволяється виконувати машинописним способами) на аркушах білого паперу формату А4 (210х297). На машинописній сторінці повинно розміщатись 28-30 строк по 57-60 у кожній (через півтора інтервали); на сторінці з машинним способом – із рахунку не більше 40 строк за умов рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менш 1,8 мм.

Текст роботи треба друкувати, додержуючись наступних розмірів полів: лівого – не менш 30 мм, верхнього та нижнього – не менш 20 мм, правого не менш 10 мм. При друкуванні необхідно додержуватись рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення в усьому тексті. В тексті повинні бути чіткі, не розпливчаті лінії, букви, цифри та інші знаки.

Помилки, описки і графічні неточності дозволяється виправляти підчисткою або замалюванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці або проміж строк виправленого зображення машинописним способом, або від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні імена в тексті, повинні наводитися на мові оригіналу.

Структурні елементи “Реферат”, “Зміст”, “Вступ”, “Висновки”, “Перелік посилань” нумерувати не треба, а їх найменування служать заголовками структурних елементів.

Курсова робота повинна бути написана літературною мовою з застосуванням установлених специфічних слів і словосполучень згідно з економіко-фінансовою термінологією.

Кількісні числівники треба писати у цифровій чи буквено-цифровій формі, арабськими цифрами без нарощення відмінкових закінчень. Однозначні числа не при одиницях фізичних величин, якщо вони зустрічаються у тексті у непрямих відмінках, рекомендується писати в буквеній, а не цифровій формі. При скороченому позначенні одиниць фізичних величин, грошових одиниць та інші однозначні числівники треба писати цифрами.

Великі круглі числа – тисячі, мільйони, мільярди – рекомендується писати у буквено-цифровій формі – у вигляді сполучення цифр із скороченим позначенням: тис., млн.., млрд.

При двох граничних числах не рекомендовано випускати нулі в числі верхньої межи. Наприклад, треба писати: “При кількості працюючих 3000-4000 осіб...”(а не 3-4000).

Границі величин вказуються, як правило, від меншого значення до більшого, але іноді можливий і зворотний порядок. Наприклад: “Це складає 60...70% всієї суми фонду матеріального заохочення. Решта 40...30%”

Немає потреби в нарощенні закінчень таких порядкових числівників, що позначаються арабськими цифрами:

а) номери томів, глав, сторінок, ілюстрацій тощо, якщо їм передує родове число. Наприклад: у томі 9, у главі 5, на с. 85, на рис. 15, у табл. 8, з додат. 6.

б) дати (рік і число місяця), якщо родове число іде за ними. Наприклад: 1986 року, 15 травня.

Знаки №, §, % у тексті роботи треба вживати тільки при цифрах. Наприклад: № 6, § 7, 40%. Якщо ці знаки вживаються в тексті без сполучення з числом у цифровій формі, їх треба вживати словами. Наприклад: “як видно з цього параграфу...”, “...незначний процент браку...”.

Знаки №, §, % при деяких числах (коли вони означають відповідні поняття у множині) не подвоюють і ставляться тільки один раз – до чи після ряду чисел. Наприклад: №5,6,7,8; § 8,9,10,50,60; 70%; від 50 до 60%; №11 чи 12.

Не треба ставити знак номера перед порядковими номерами таблиць, ілюстрацій, глав, додатків, сторінок, а також при скорочених словах: експ. (експеримент); зраз. (зразок) і подібних. Наприклад: табл. 11, рис. 2, додат. 2, ч. 3, на с. 82, зраз. 12.

Математичні позначення =, <, > та інші дозволяється застосовувати тільки у формулах; у тексті їх треба передавати словами “дорівнює”, “менше”, “більше”. Наприклад: “Відрядний заробіток робітника дорівнює добутку відрядної розцінки на кількість одиниць виробленої продукції”.

Думки різних авторів з розглядуваних у проекті питань передавати своїми словами або цитатою. Текст цитати повинен точно відповідати джерелу, з якого вона взята. Цитувати автора треба тільки за його творами. Лише у виняткових випадках, коли першоджерело недоступне, або його пошуки пов’язані з труднощами, дозволяється цитувати автора за уривками його творів, що наводяться іншим автором. У таких випадках посиланню на джерело цитування передують слова: “Цит. за: ”....””.

Цитати в середні основного тексту треба брати в лапки. Текст цитати повинен бути поділений на абзаци подібно до джерела інформації.

При необхідності адресувати читача до того чи іншого тексту роботи треба використовувати посилання на номери або літери тих частин тексту, які пронумеровані: номери сторінок, глав , розділів, параграфів, пунктів, наведених прикладів, формул, рівнянь, таблиць, схем тощо. У тексті посилання бажані скорочення при цифрах – номерах слів термінологічного книгознавчого характеру: сторінка (с.), глава (гл.), розділ (розд.), частина (ч.), пункт (п.) або умовні позначення підрозділів (§).

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки розділів слід розташувати посередині строки, друкувати великими літерами без крапки наприкінці. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу друкувати маленькими літерами, крім першої великої, без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по усьому тексту і дорівнювати п’яти знакам. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів у заголовку не дозволяється.

Відстань між заголовком і наступним або передуючим текстом повинен бути:

• за машинописним способом – не менше трьох інтервалів;

• за машинним способом – не менше двох строк.

Відстань від решти строк заголовка, а також між двома заголовками приймають такими, як у тексті.

Не дозволяється розміщувати найменування розділу, підрозділу, а також пункту або підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташовано тільки один рядок.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, додаток А, Додаток Б і т. ін. Додаток повинен мати заголовок і бути розташований симетрично відносно тексту сторінки.

Оформлення реферату

Реферат призначений для ознайомлення з курсовою роботою і повинен бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність прочитання всієї роботи.

Реферат повинен бути розташованим безпосередньо за титульним аркушем курсового проекту, починаючи з нової сторінки.

Реферат повинен містити наступну інформацію:

• відомості про обсяг курсової роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань (усі відомості наводять, включно дані додатків);

• текст реферату;

• перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відображати інформацію, наведену в роботі, і, як правило, в такій послідовності:

• об’єкт дослідження або розробки;

• мета роботи;

• методи дослідження та апаратура;

• результати та їх новизна;

• техніко-економічні, фінансові характеристики та показники;

• взаємозв’язок з іншими роботами;

• рекомендації по використанню результатів роботи;

• сфера застосування;

• економічна ефективність;

• значущість роботи і висновки;

• прогнозні передумови про розвиток об’єкта дослідження.

Частини реферату, відносно яких відсутні відомості випускають.

Реферат необхідно виконувати обсягом не більше ніж 500 слів, і бажано, щоб він розміщався на одній сторінці формату А4.

Ключові слова, суттєві для розкриття суті роботи, розміщують після тексту реферату. Перелік ключових слів складається від 5 до 15 слів (словосполучень), витягнутих із тексту реферату. Вони друкуються великими літерами у називному відмінку, розміщаються у рядок і відокремлюються комою.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень та термінів

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень та термінів повинен бути розташовано стовпцем. Зліва в алфавітному порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення та терміни, справа – їх детальну розшифровку.

Порядок нумерації сторінок

Сторінки пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації по всьому тексту записки. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Титульний аркуш включають у загальну нумерацію сторінок записки. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють. Ілюстрації та таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок записки.

Нумерацію розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів слід виконувати арабськими цифрами.

Розділи пояснювальної записки повинні мати порядкову нумерацію в межах викладання суті записки і позначуватися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т. ін.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, відокремлених крапкою. Після номеру підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т. ін.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту або пункт складається з одного підпункту його не нумерують.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається із номера розділу, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1, 1.1.2.

Правила оформлення ілюстрацій

Ілюстрації (креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщати безпосередньо після тексту, де вони вперше згадуються, або на наступній сторінці. На усі ілюстрації в роботі повинні бути надані посилання.

Креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми, розміщені в роботі, повинні відповідати вимогам стандартів “Єдиної системи конструкторської документації” та “Єдиної системи програмної документації”.

Фотознімки розміром менше, ніж формат А4, повинні бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації повинні мати назви, які необхідно розміщувати під ними. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом “Рисунок”, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 3.1 - Схема розміщення....”.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу за винятком ілюстрацій, наведених у додатку.

Номер ілюстрації складається із номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації, розподілених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу.

Правила оформлення таблиць

Важливою вимогою до роботи є наявність в ній проаналізованого й зведеного в таблиці фактичного матеріалу конкретного підприємства. На відміну від тексту в таблиці слова і числа розташовані в особливому порядку – вони зведені до вертикальних колонок (граф) і горизонтальних (рядків) таким чином, що кожний елемент, виключаючи заголовки граф, є одночасно складовою частиною рядка і графи. Завдяки такому розташуванню в системі координат між табличними даними встановлюється взаємозв’язок. Читач розуміє зміст таблиці, не переводячи його в словесну форму.

Основні вимоги до змісту таблиці:

• суттєвість і повнота тих показників, якими характеризується явище, предмет, процес;

• зіставлення даних за суттєвими, а не випадковими ознаками;

• порівнянність даних;

• наявність всіх даних, що дозволяють читачеві одержати те, заради чого вона поміщена в роботу.

Таблиці повинні бути правильно побудовані. Для компактної та економічної побудови у ній не повинно бути зайвих даних, нагромадження кількох підметів, тільки в головці або тільки в боковику, зайвих граф.

Економність побудови досягається такими засобами:

• виведенням зайвих даних з таблиці;

• об’єднанням однорідних, що стоять поряд, таблиць в одну;

• розподілом декількох підметів між елементами таблиці;

• усуненням зайвих граф;

• здвоєнням і строєнням таблиць;

• перетворення граф таблиці у рядки і рядків у графи.

Кожна таблиця повинна мати назву. Вона розміщується над таблицею і друкуються симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери і з абзацу. Назву не підкреслюють.

Горизонтальні та вертикальні лінії, котрі розмежовують строки таблиці, а також лінії, обмежуючі таблиці зліва, справа і знизу, можна не проводити, якщо їх відсутність не заважають користування таблицею.

Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона вперше згадується, за винятком таблиць наведених в додатках.

Таблиці оформлюються згідно з рисунком 1.1:

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Заголовок
Рядки

Боковик Графи (колонки)

Рисунок 1.1 – Приклад оформлення таблиць.

(заголовки рядків)

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Номер таблиці складається із номеру розділу та порядкового номеру таблиці, розмежованих крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на іншу сторінку назву розміщують тільки над першою частиною його. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину над іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її заголовок, в другому випадку – боковик.

При розподілу таблиці на частини дозволяється її заголовок або боковик заміняти відповідно номерами граф або строк. При цьому нумерують арабськими цифрами графи або строки першої частини таблиці.

Слово “Таблиця ___” указують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці ___” з вказівкою номеру таблиці.

Заголовки граф таблиць починаються з великої літери, а підзаголовки – з малої літери, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Правила оформлення формул і рівнянь

Формули і рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони вперше з’являються, посередині сторінки.

Вище та нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишене вільне місце не менше одного рядка.

Формули та рівняння в основній частині тексту (за винятком тих, що наведені в додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номеру розділу та порядкового номеру формули або рівняння, розподілених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер вказують на рівні формули або рівняння в круглих дужках у крайньому правому положенні на цьому ж рядку.

Пояснення значень кожного символу та числового коефіцієнту, які входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Переносити формули або рівняння на наступну строку дозволяється тільки на знаках виконуючих операцій, причому знак операції на початку наступної строки повторюють. При перенесенні формули або рівняння на знаці множення застосовують знак “х”.

Посилання

При написанні курсової роботи студент повинен надавати посилання на джерела, матеріал або окремі результати, з яких вони наводяться. Такі посилання дають змогу відшукати інформацію і перевірити її достовірність. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання в тексті роботи на джерела слід позначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “....у працях [1 - 7]...”.

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, “рис. 1.2”.

Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в круглих дужках, наприклад, “....у формулі (2.1) ...”.

При посиланні на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, рівняння, додатки надають їх номера.

При посилання слід писати: “...в розділі 4...”, “...дивись 2.1...”, “...див. табл.. 3.2...”, “...в рівняннях (1.23) – (1.25)...”, “...в додатку Б...”.

Відомості про джерела інформації, які включені до списку посилань, необхідно надавати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

Зноски

Пояснювання до окремих даних, наведених у тексті або таблицях дозволяється оформляти зносками, які позначаються надстроковими знаками у вигляді арабських цифр з дужкою.

Нумерація зносок окрема для кожної сторінки. Текст зноски розміщують під таблицею або в кінці сторінки і відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, наведеної в лівій частині сторінки.

Текст зноски починають з абзацного відступу і друкують при машинному способі через один інтервал, при машинописному способі – з мінімальним і міжрядковим інтервалом.

Перелічення

Перелічення, за необхідністю, можуть бути наведені усередині пунктів або підпунктів. Перед переліченням ставиться двокрапка. Перед кожною позицією перелічення слід ставити дефіс (перший рівень деталізації).

За подальшою деталізацією слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Перелічення першого рівня деталізації друкують малими буквами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місцерозташування перелічень першого рівня.