- •Методичні вказівки
- •1. Науково-методичне обгрунтування теми
- •2. Навчальна мета
- •3.Базовий рівень підготовки
- •4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до практичного заняття
- •4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •5.Зміст теми
- •Електрокардіографічні відведення
- •Оцінка автоматії серця
- •2. Оцінка швидкості проведення збудження структурами серця
- •Оцінка напрямку та величини основних моментних векторів
- •Висота (амплітуда, вольтаж) зубців
- •Тривалість зубців, інтервалів (комплексів)
- •Робота 1. Реєстрація і аналіз екг у людини
- •6. Завдання для самостійної праці й самоконтролю
- •6.1. Дайте відповіді на питання
- •6.2. Виберіть правильну відповідь
КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УАНМ
КАФЕДРА НОРМАЛЬНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ, БІОФІЗИКИ, МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ ТА БІОХІМІЇ
Методичні вказівки
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
“ФІЗІОЛОГІЯ” |
Модуль № 2 |
“ФІЗІОЛОГІЯ ВІСЦЕРАЛЬНИХ СИСТЕМ ” |
Змістовий модуль №8 |
Фізіологія системи кровообігу |
Тема практичного заняття №6 |
Дослідження динаміки збудження в серці. Електрокардіографія |
Курс |
2-й |
Факультет |
Стоматологічний |
Тривалість практичного заняття 3 акад. год.
Київ – 2012
1. Науково-методичне обгрунтування теми
Знання механізмів формування електрокардіограми і вміння провести аналіз цієї кривої є конче потрібним, бо дозволяє лікарю визначити, що є водієм ритму серця, оцінити послідовність, швидкість поширення збудження в серці, ритмічність і частоту генерації імпульсів збудження водієм ритму серця.
2. Навчальна мета
Пояснювати фізіологічні основи методу електрокардіографії.
Трактувати формування елементів електрокардіограми з точки зору векторної теорії.
Уміти визначити на підставі аналізу електрокардіограми у стандартних відведеннях від кінцівок:
що є водієм ритму серця:
чи нормальна швидкість проведення збудження структурами серця;
чи нормальна орієнтація та величина основних моментних векторів серця у фронтальній площині;
положення електричної осі серця.
3.Базовий рівень підготовки
Студенти мають навики з попередніх навчальних дисциплін:
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
Анатомія людини |
Інтерпретувати інформацію про будову та положення серця у грудній клітці |
Гістологія, цитологія, ембріологія |
Аналізувати інформацію про будову провідної системи серця |
Медична фізика
|
Трактувати векторну теорію формування електрокардіограми |
Фізіологія |
Пояснювати механізми формування мембранних потенціалів спокою та дії, проведення потенціалів дії м’язовими волокнами |
4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до практичного заняття
4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
Термін |
Визначення |
Електрокардіографія |
Метод графічної реєстрації різниці потенціалів, що виникає між різними точками тіла людини внаслідок електричної активності серця |
Електрокардіограма |
Зареєстрована у часі зміна проекції на вісь відведення вектора ЕРС сумарного електричного поля
|
Вісь відведення |
Умовна лінія, що поєднує точки відведення ЕКГ |
Основний момент-ний вектор серця |
Середній за напрямком та величиною вектор, що відповідає формуванню певного зубця ЕКГ |
Зубець ЕКГ |
Відхилення кривої від нуля (від ізоелектричної лінії) |
Позитивний зубець ЕКГ |
Відхилення кривої від ізоелектричної (нульової) лінії догори |
Від’ємний зубець ЕКГ |
Відхилення кривої від ізоелектричної (нульової) лінії донизу |
Сегмент ЕКГ |
Ділянка ізоелектричної (нульової) лінії між зубцями |
Інтервали, комплекси ЕКГ |
Сукупність зубців та інтервалів |
Електрична вісь серця |
Середній за напрямком вектор деполяризації шлуночків |
Кут альфа |
Кут між електричною віссю серця та позитивною половиною осі першого стандартного відведення |