КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УАНМ

КАФЕДРА НОРМАЛЬНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ, БІОФІЗИКИ, МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ ТА БІОХІМІЇ

Методичні вказівки

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	“ФІЗІОЛОГІЯ”
Модуль № 2	“ФІЗІОЛОГІЯ ВІСЦЕРАЛЬНИХ СИСТЕМ ”
Змістовий модуль №11	Фізіологія системи кровообігу
Тема практичного заняття №5	Система кровообігу. Дослідження фізіологічних властивостей серцевого мязу.
Курс	2-й
Факультет	Стоматологічний

Тривалість практичного заняття 3 акад. год.

Київ – 2012

1. Науково-методичне обгрунтування теми

Оптимальне забезпечення кров'ю органів і тканин організму — умова їх нормальної діяльності. Це досягається завдяки системі кровообігу. Частота й ритмі-ність скорочень серця, послідовність і синхронність, сила і швидкість скорочення його відділів, що визначають продуктивність серця як насоса, залежить від таких властивостей серцевого м'яза, як автоматія, збудливість, провідність, скоротливість. 3нання молекулярних та іонних механізмів реалізації зазначених властивостей серцевого м'яза потрібне лікарю для нормалізації функції серця у разі її порушення.

2. Навчальна мета

• Трактувати уявлення про систему кровообігу, значення її діяльності для цілісного організму.

• Трактувати електрофізіологічні особливості атипових і типових кардіоміоцитів

• Пояснювати значення особливостей фізіологічних властивостей міокарду (ритмічної автоматії, збудливості, провідності, скоротливості) для забезпечення насосної функції серця

• Провести дослід Станіуса, описати його результати, зробити обгрунтовані висновки

3.Базовий рівень підготовки

Студенти мають навики з попередніх навчальних дисциплін:

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія людини	Аналізувати інформацію про будову серця та судин людини
Гістологія, цитологія, ембріологія	Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру типових та атипових кардіоміоцитів
Медична фізика Фізіологія	Інтерпретувати електрофізіологічні властивості збудливих структур

4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до практичного заняття

4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття

Термін	Визначення
Автоматія	Здатність збуджуватися без дії зовнішнього подразника

2. Теоретичні питання

1. Будова і значення системи кровообігу.

2. Фізіологічні властивості і функції серцевого м'яза.

3. Автоматія серця. Сучасні уявлення про субстрат, природу і градієнт автоматії. ПД клітин синоатріального вузла.

4. Проведення збудження у серці.

5. 3будження серцевого м'яза. ПД типових кардіоміоцитів. Поєднання процесів збудження та скорочення в кардіоміоцитах.

6. 3міни збудливості кардіоміоцитів при збудженні.

2. Практичні роботи Аналіз провідної системи серця (дослід Станніуса).

5.Зміст теми

СИСТЕМА КРОВООБІГУ

Виконавчі органи

Апарат регуляції

Серце

Судини

Нервові

механізми

Гуморальні

механізми

Насос

Шляхи транспорту

Хвилинний об’єм крові (ХОК, Q), адекватний потребам організму

Фізіологічні властивості серцевого м’язу

Атипові м’язові волокна

Типові м’язові волокна

Водій ритму і провідна система

Міокард передсердь і шлуночків

Автоматія

Збудливістьь

Провідність

Скоротливість

Частота, ритм скорочень

Послідовність, синхрон-ність скорочень

Сила і швидкість скорочень

СХЕМА ВЗАЄМОВІДНОСИН У ЧАСІ ПД,

СХЕМА ВЗАЄМОВІДНОСИН У ЧАСІ ПД,

ФАЗ ЗБУДЛИВОСТІ ТА ПООДИНОКОГО СКОРОЧЕННЯ МІОКАРДУ

Mv 0 20 40 60 90 100% ВР АР 0 П 1 2 3

Потенціал дії типового кардіоміоцита шлуночків. Стрілочкою позначена фаза плато ПД, специфічна для цих кардіоміоцитів. Наявність цієї фази пов’язана з входом всередину волокон іонів кальцію, які необхідні для спряження збудження і скорочення. Наявність фази плато зумовлює велику тривалість ПД (біля 300 мс) Графік змин збудливості типовихї кардіоміоцитів щлуночків при збудженні Звертає на себе увагу тривала фаза абсолютної рефрактерності (АР), що пов’язано з наявністю фази плато ПД На графіку: АР – абсолютна рефрактера фаза ВР – відносна рефрактерна фаза Графік поодинокого скорочення серцевого м’язу: 1 – латентний період, протягом якого відбувається спряження збудження і скорочення” 2 – період скорочення; 3 – період розслаблення Протягом усього періоду скорочення і значної частини періоду розслаблення серцевий м’яз не здатний відповідати на позачергове подразнення, оскільки знаходиться у стані абсолютної рефрактерності

СХЕМА

СПРЯЖЕННЯ ЗБУДЖЕННЯ І СКОРОЧЕННЯ У СЕРЦЕВОМУ М’ЯЗІ

ЗБУДЖЕННЯ ТИПОВИХ КАРДІОМІОЦИТІВ
Поширення ПД по сарколемі	Поширення ПД по Т-трубочкам
Вхід іонів кальцію до м’язових Волокон з позаклітинного середовища за градієнтом концентрації під час фази плато ПД	“Кальцієвий залп” – лавиноподібний вихід іонів кальцію з саркоплазматичного ретикулюму до саркоплазми
Збільшення концентрації іонів кальцію у саркоплазмі
Взаємодія іонів кальцію з тропоніном
Конформаційні зміни тропоміозину
Відкриття активних центрів актину
Взаємодія голівок міозину з активними центрами актину (М’ЯЗОВЕ СКОРОЧЕННЯ)

Особливостями спряження збудження і скорочення в міокарді є:

1. Для здійснення кальцієвого залпу (виходу іонів кальцію з саркоплазматичного ретикулюму) необхідним є вхід іонів кальцію до типових кардіоміоцитів ззовні. Цей вхід здійснюється під час фази плато ПД.

2. Існує кількісний зв’язок між входом до кардіоміоцитів іонів кальцію ззовні та виходом їх з саркоплазматичного ретикулюму (а, отже, між входом іонів кальцію до кардіоміоцитів і силою серцевих скорочень).

СХЕМА МЕХАНІЗМІВ РОЗСЛАБЛЕННЯ СЕРЦЕВОГО М’ЯЗУ

Збільшення концентрації іонів кальцію

в саркоплазмі при збудженні

( кальцієвий залп)

Активація кальцієвих насосів саркоплазматичного ретикулюму	Активація кальцієвих насосів сарколеми	Активація натрій-кальцієвого іонообмінного механізму
Зменшення концентрації іонів кальцію у саркоплазмі
Дисоціація актоміозинових містків
РОЗСЛАБЛЕННЯ СЕРЦЕВОГО М’ЯЗУ

ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ КЛІТИН СИНО-АТРІАЛЬНОГО ВУЗЛА

+ mV

0

15

30

45

60

ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ КЛІТИН СИНО-АТРІАЛЬНОГО ВУЗЛА

(СУЦІЛЬНА ЛІНІЯ) ТА АТРІО-ВЕНТРИКУЛЯРНОГО ВУЗЛА (ПЕРЕРИВЧАСТА ЛІНІЯ)

+ mV

0

15

30

45

60

ФУНКЦІОНАЛЬНА СХЕМА БУДОВИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ