Регіональні особливості відтворення населення

Природний рух населення – зміна чисельності і складу населення в результаті народжуваності і смертності (природного приросту).

П_п =Н – С, де Н – народжуваність., С – смертність

До 1991 р. природний приріст в Україні позитивний. У 1991р. природний приріст став негативним. У 1996р. народжуваність 9,1чол. на 1000 чоловік, смертність 15,2 чол. На 1000чоловік. 2001 р. народжуваність 8,3 чол. На 1000 чоловік, смертність 14,3 чол. на 1000 чоловік.

П_п = 8,3 – 14,3 = -6 (тобто населення зменшилося на 6 чоловік на кожну тисячу)

Причини зменшення природного приросту:

• зниження життєвого рівня населення;

• екологічна криза;

• економічна криза;

• зростання розлучень.

В цілому демографічна ситуація в Україні характеризується великою різноманітністю регіональних особливостей.

Природний приріст населення в Україні найвищий у Закарпатській, Рівненській, Івано-Франківській, Волинській, Львівській і Чернігівській областях. Низькі коефіцієнти природного приросту характерні не лише до областей Донбасу і Придніпров’я, але і для Вінницької, Київської, Полтавської, Сумської, харківської, Черкаської та Чернігівської областях.

В Україні зростають масштаби бездітності та однодітності сімей. До того ж, це характерно не лише для міського, а й для сільського населення.

Шляхи поліпшення демографічної ситуації:

• проведення економічних реформ;

• проведення соціальних реформ;

• відновлення генофонду Українського народу.

Демографічна політика – система заходів, що застосовується державою для збільшення або зниження народжуваності в країні.

Демографічна політика в Україні повинна бути спрямована на економічну підтримку молодих сімей; створення нових робочих місць для молоді; збільшення допомог матерям. Велике значення має і моральна підтримка родин, що мають дітей.

Міграції населення – це переміщення населення з постійного місця проживання пов’язане з перетином певних меж (міста, району, області, держави, материка).

Роль міграції у житті суспільства досить значна, особливо відтворенні населення певних регіонів. Відомо, що у міграції беруть участь переважно люди молодих вікових груп. У місцях їх прибуття зростає частка молоді, а значить і можливості покращення демографічної ситуації (створення сім’ї, зростання народжуваності, зменшення частини населення старшого віку).

Міграції відіграють і важливу економічну роль. Вони сприяють територіальному перерозподілу трудових ресурсів, більш повному їх використанні. Крім того, міграція населення сприяє розвитку нових виробництв, освоєнню нових територій.

Починаючи з 1994р. сальдо міграції населення України є від’ємним. Воно досягло своїх максимальних значень у високо індустріальних і гіперурбанізованих областях Донбасу і Придніпров’я.

Основними причинами міграції в Україні є:

• різкий склад промислового виробництва;

• зниження життєвого рівня населення;

• незадоволеність рівнем заробітної плати.

3. За останні роки на ринку праці відбулися певні зміни, обумовлені структурними перетвореннями в економіці, загострення економічних, демографічних та соціальних проблем. В Україні ринок праці формується за рахунок природного відтворення осіб працездатного віку.

Трудові ресурси - найбільш активна частина населення, здатна до праці. До них належать: чоловіки у віці від 16 до 60 років; жінки від 16 до 55 років. Загальна чисельність трудових ресурсів в Україні – 30 млн. чол.

Загальну структуру зайнятості подано в таблиці.

Структура зайнятості трудових ресурсів (2004р.)

Галузь господарства	Частка зайнятих (%)
Промисловість	23
Сільське господарство	21,8
Освіта, наука, культура	10,7
Торгівля, громадське харчування	6,7
Транспорт і звязок	6,0
Будівництво	5,9

Постійно збільшується частка зайнятих у недержавному секторі.

В Україні скалися територіальні відмінності в рівні зайнятості населення. Аналіз балансів трудових ресурсів показує, що чисельність зайнятого населення в економіці України щорічно зменшується. Це обумовлено загальним скороченням населенням і збільшенням чисельності безробітних.

Серед областей з високим рівнем зайнятості у промисловості виділяються Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька.

Найнижча частка зайнятих у промисловості Вінницької, Волинської, Одеської, Тернопільська та Чернігівської областей. Тут переважають зайняті в сільському господарстві.

Найвища зайнятість населення в невиробничій сфері в регіонах із сприятливими рекреаційними умовами: АР Крим, Закарпатській, Львівській, Одеській, Чернівецькій областях.

На даному етапі в Україні не забезпечується повне і ефективне використання трудових ресурсів.

4. Новим явищем у соціальному житті України є вивільнення (скорочення) працівників з різних галузей народного господарства і поява безробітні.

Безробіття – це соціально-економічне явище, при якому частина робочо сили не зайнята у виробництві товарів і послуг. В реальному економічному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї.

Рівень безробітних є досить диференційованим по окремих районах України. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття характерний для західного регіону; найнижчі показники склалися в Одеській області, містах Києві та Севастополі. Найбільша кількість незайнятого населення – у сільській місцевості.

За 2007 р. рівень безробіття в Україні зріс на 2,1%, що становить близько 2,4 млн.чол.

З урахуванням ситуації на ринку праці слід сконцентрувати зусилля на запровадженні дієвих стимулів прихованого безробіття та створення нових робочих місць, на забезпеченні гарантій зайнятості в процесі приватизації та реструктуризації підприємств, на підпримці підприємництва і самозайнятості населення, на розширенні практики громадських робіт, на розвитку приватного підприємництва, малого бізнесу, сфери послуг, фермерства, на підвищенні гнучкості ринку праці.