Тема: Зовнішньо-економічна діяльність України

1. Сутність і принципи формування механізму зовнішньо-економічної діяльності.

2. Основні форми економічного співробітництва країн світу.

3. Сучасний стан зовнішньо-економічних зв’язків України.

1. Серед комплексу невiдкладних завдань щодо забезпечення ефективного включення України у свiтове господарство i мiжнародне спiвробiтництво першочергове значення має формування механiзму зовнішньо-економiчних зв’язкiв, його теоретична розробка та практичне втiлення в життя. При цьому йдеться про створення фактично нового механiзму, який має регулювати взаємовiдносини України з навколишнiм свiтом на принципово нових засадах.

Пiд механiзмом зовнiшньоекономiчних зв’язкiв розумiють сукупнiсть конкретних їх форм, а також систему правових, органiзацiйно-управлiнських та фiнансово-економiчних важелiв, якi забезпечують ефективну взаємодiю нацiональних народногосподарських комплексiв iз свiтовими з метою прискорення розвитку продуктивних сил країни та пiдвищення соцiально-економiчних показникiв життя її громадян.

Виходячи з принципу мiжнародного подiлу працi, геополiтичного становища України, характеру розвитку її продуктивних сил, iснуючих науково-технiчного та ресурсного потенцiалiв, механiзм зовнішньо-економiчно дiяльностi, що формується в країнi, необхiдно орiєнтувати на реалiзацiю головної стратегiчної мети в сферi зовнiшнь-оекономiчної полiтики — iнтеграцiю народногосподарського комплексу України у свiтову господарську систему. Ця iнтеграцiя передбачає досягнення таких цiлей:

• формування розвинутої ринкової системи господарства, яка базувалася б на загальноприйнятих у свiтовiй практицi принципах, нормах та економiчних механiзмах;

• використання можливостей свiтового ринку для структурної перебудови нацiонального господарства;

• перетворення зовнішньо-економiчної сфери в активний фактор динамiчного та високоефективного економiчного эростання.

На вiдмiну вiд раніше дiючої системи державного адмiнiстрування у зовнiшнiй економiчнiй сферi, сьогоднi повинен забезпечуватися абсолютний прiоритет товарно-грошових, тобто економiчних важелiв у регулюваннi даної сфери дiяльностi.

В основу функцiонування механiзму зовнiшньоекономiчної дiяльностi повиннi бути покладенi принципи демократизацiї, демонополiзацiї зовнiшнiх економiчних зв’язкiв, якi передбачають максимальне скорочення адмiнiстративних обмежень на експорт iмпорт, пiдвищення ролi митного та валютного регулювання народних господарських зв’язкiв, надання об’єктам зовнiшньо-економiчно дiяльностi широко самостiйностi згiдно з мiжнародною практикою.

Водночас зовнiшня економiчна полiтика має вiдповiдати нацiональним iнтересам держави, забезпечувати взасмовигiдне спiвробiтництво з iноземними партнерами, стимулювати конкуренцiю мiж учасниками зовнiшньоекономiчно дiяльностi з метою пiдвищення якостi продукцi та послуг на українському ринку. Для створення нового дiєвого механiзму зовнiшньоекономiчних зв’язків необхiдне вирiшення таких основних проблем:

• формування необхiдно законодавчої бази;

• створення вiдповiдного економiчного середовища;

• розвиток iнституцiйних структур, що регулюють зовнiшньоекономiчнi зв’язки.

Складовою частиною механiзму зовнiшньо економiчно дiяльностi є митна полiтика держави, покликана передусiм виконувати функцiю захисту внутрiшнього ринку. Митна полiтика України повинна передбачати укладання митних союзiв iз заiнтересованими країами, що посилять їх взаємну довiру, приведе їхню митну полiтику до узгодженостi.

Ставши на шлях лiбералiзацi зовнiшнiх економiчних зв’язкiв та побудови вiдкритої економiчно системи, Україна постiйно вiдчуватиме зростаючий вплив тенденцiй свiтового розвитку на свої внутрiшнi господарськi процеси.

2. Продуктивнi сили Украни характеризуються досить великими потенцiйними можливостями, однак на їх сучасний стан значною мiрою впливає соцiально-економiчна криза, що її нинi переживає Україна.

В сучасних умовах мiжнародне спiвробiтництво України вiдбувається в таких основних формах:

• науково-технiчне спiвробiтництво;

• взаємовигiдна мiжнародна торгiвля (зовнiшня торгiвля);

• надання кредитiв i позик, в тому числi i безвiдплатних;

• створення спiльних пiдприсмств;

• спецiалiзацiя i кооперування виробництва;

• торгiвля технологiями, або спецiалiзацiя на виробництвi комплектуючого обладнання;

• спiльна участь зацiкавлених кран у розробцi багатих при- I родних ресурсiв;

• iноземнi iнвестицiї як найважливiша форма стимулювання розвитку економiки крани;

• мiжнародний туризм;

• культурнi зв’язки мiж країнами свiту.

Розвиток мiжнародно науково-технiчно кооперацi Украни можливий у таких формах:

• запозичення досвiду та запрошення iноземних спецiалiстiв, пiдвищення квалiфiкацi нацiональних кадрiв за кордоном;

• створення, розширення та забезпечення нормальн дiяльностi навчальних закладiв, науково-дослiдних та консультативних центрiв, у тому числi i спiльних;

• спiвробiтництво у галузi науки i технiки, будiвництвi, модернiзацiї та експлуатацiї пiдприємств, iнших об’єктiв виробничого призначення i соцiальної iнфраструктури;

• обмiн технологiями, лiцензiями, конструкторськими i проектними матерiалами, сприяння їх використанню;

• спiвробiтництво у збираннi, обробцi та використаннi науково-технiчної i економiчної iнформацiї.

3. На сучасному етапi соцiально-економiчного розвитку Україна має тiснi зовнішньо-економiчнi зв’язки з бiльш нiж 100 кранами свiту. Провiдну роль у розвитку зовнiшнiх економiчних зв’язкiв Украни вiдiграють країни близького зарубiжжя. Найважливiшими торговельними партнерами України є Росiя, Туркменiя, Білорусь, Азербайджан, Литва, Казахстан та iншi крани.

Структура зовнiшньої торгiвлi України зумовлена спецiалiзацiєю її економiки. В 2006 р. у структурi експорту переважали чорнi метали та вироби з них (38% всього експорту Украни.), продовольчi товари (бiльше нiж 9%), руди i мiнеральне паливо (8%), продукцiя хiмiчної промисловостi (бiльше нiж 10%) та машинобудування (майже 13%). В iмпортi переважали мiнеральне паливо (майже 46% усього iмпорту), реактори ядернi, котли i устаткування для електроенергетики (бiльше нiж 11%), продукцiя iнших галузей машинобудування (майже 9%), продукція хiмiчної промисловостi (бiльше нiж 8%) та iн.

Внаслiдок впровадження режиму вiльної торгiвлi з кранами i Балтiї зовнішньо-торговельний баланс з цими кранами iстотно покращується. Нинi питома вага зовнішньо-торговельного обороту з цими кранами перевищус 63% вiд загального товарообiгу, в тому числi по експорту цей показник сягає 60%, а по iмпорту — бiльше нiж 65%. (Основним торговельним партнером Украни залишається Росiйська Федерацiя, на яку припадає майже половина загальних обсягiв торгiвлi України. Росiя задовольняс майже 100% потреби Украни в годинниках, швейних машинах; поставляє значну частину легкових i вантажних автомобiлiв, радiоприймальних пристроїв, програвачiв, вiдеомагнiтофонiв, персональних компютерiв, одягу, взуття, тканин, целюлози, синтетичного каучуку, продукцi кольорової металургiї, риби i рибопродуктiв, задовольняс майже 4/5 потреби в лiсоматерiалах, майже 90% потреби в нафті, нафтопродуктах, понад 70% потреби в природному газi; частково поставляє електроенергiю i деякi сорти чорного прокату.

В експортi з України до Росiї переважають чорнi метали, якi задовольняють майже половину потреби в них з боку Росiї, а також труби, марганцева руда, трактори, сiльськогосподарська технiка, прокатне устаткування, металорiзальнi, деревообробнi верстати, екскаватори, автомобiльнi крани, амiак, цемент, автобуси, скло, телевiзори, касетнi магнiтофони, холодильники, вироби iз золота, платини та срiбла, цукор, олiя, м’ясо i м’ясопродукти, молочнi продукти та iн.

В останнi роки зростає експорт України до iнших республiк колишнього Радянського Союзу, в тому числi за останнi два-три роки експорт до Бiлорусi зрiс майже на третину, до Молдови —в 1,6 раза, до Грузiї — бiльше нiж у 10 разiв, в Узбекистан -в 1,6 раза i т. д.

У цiлому Україна має позитивне зовнішньо-торговельне сальдо Бiлоруссю, Азербайджаном, Вiрменiсю, Грузiсю, Молдовою, Таджикистаном, Узбекистаном, Естонiею. Разом з тим Україна має велике, вiд’ємне торговельне сальдо з Росiєю, Туркменiсю, Казахстаном.

Крiм країн СНД i Балтi’i, Україна розширює зовнішньо-економiчнi зв’язки з багатьма розвинутими країнами свiту. В останнi роки найбiльшi експортнi поставки Україна здiйснювала до Китаю (майже 1,5 млрд. дол., або 10% загального обсягу експорту; Туреччини (майже 700 млн, дол., або близько 5%), Нiмеччини (майже 600 млн, дол., або 4%), Iталiї (близько 3%), Польщi (майже 3%), Угорщини i США (бiльше нiж по 2%), Словаччини (майже 2%).

Найбiльшi iмпортнi поставки в Україну надходять з Німеччини (бiльше нiж 1,3 млрд, дол., або майже 8% загального iмпорту), США (майже 700 млн, дол., або 4%), Польщi (бiльше нiж 3%), Iталiї(бiльше нiж 2%), Францi (майже 2%), Великобританi’i (1,5%), Чехii, Словаччини, Угорщини, Куби та iн.

Сучасна зовнiшньоекономiчна полiтика України спрямована на формування нового торговельного режиму з подальшою iнтеграцiєю до свiтового економiчного простору шляхом поступового i зваженого збiльшення ступеня вiдкритостi нацiональної економiки. Перш за все передбачаеться:

• пiдтримка нацiональних товаровиробникiв шляхом використання можливостей мiжнародно-правового механiзму захисту їх iнтересiв на свiтовому ринку;

• прискорення економiчних реформ шляхом гармонiзацi’i економiчного законодавства вiдповiдно до свiтовоїсистеми торгiвлi;

• зняття технiчних бар’єрiв у торгiвлi з провiдними кранами — членами СОТ (США, ЄС), розширення торгiвлi з якими забезпечує надходження валюти, стимулює розвиток i технiчне оновлення промисловостi, сприяє поглибленню виробничої кооперацiї, забезпечує iстотне збiльшення iноземних iнвестицiй.

Одним з головних завдань щодо розвитку зовнiшнiх економічних зв’язкiв України с забезпечення просування товарiв українського виробництва на новi зарубiжнi ринки. Одночасно робитиметься все можливе для збереження традицiйних ринкiв Украни з державами, якi утворилися на теренах колишнього Радянського союзу. Саме цi крани в найближчiй перспективi повиннi бути найбiльш привабливими для українського експорту. Розвиток гiдного торговельно-економiчного спiвробiтництва з ними є одним з прiорітетiв України в зовнішньо-економiчних зв’язках.

Задачі

до теми: «РПС і людський фактор»