Практична робота 2 термін окупності як головний кількісний показник доцільності впровадження арм менеджера
Мета: закріпити теоретичні знання відносно автоматизації робочого місця менеджера та визначення економічної ефективності розробки та впровадження АРМ менеджера на основі головного кількісного показника – терміну окупності.
Теоретичні відомості
Необхідність розробки та впровадження АРМ менеджера на підприємстві на зміну ручній та напівавтоматизованій роботі потребують свого глибокого обґрунтування. Обґрунтування передбачає оцінку ефективності такого нововведення. Ефективність у даному контексті поділяється на:
економічну;
соціальну.
Соціальна ефективність — відповідність результатів впровадження автоматизації робочого місця менеджера основним соціальним потребам і цілям підприємства в цілому та інтересам окремої людини (менеджера).
Якщо запропонований новий проект АРМ менеджера не є соціально ефективним, то визначення його економічної ефективності вже не є доцільним. Отже, в першу чергу необхідно описати усі соціальні ефекти, що є можливими при автоматизації робочого місця менеджера. Як приклад соціальним ефектом може бути вивільнення частини робочого часу менеджера від рутинних робіт на користь творчій роботі при вирішенні повсякденних задач управління.
Економічна ефективність – це економічна вигідність автоматизації робочого місця менеджера, яка виражається конкретними числовими значеннями (гр. од.).
Головним показником оцінки економічної ефективності автоматизації робочого місця менеджера є термін окупності витрат.
Термін окупності (payback period) — це один з найпоширеніших показників, що застосовуються для оцінки ефективності впровадження деякого проекту.
Термін окупності витрат — є величиною, яка визначає період часу, протягом якого витрати на розробку і впровадження АРМ менеджера мають окупитися.
Розрахунок терміну окупності впровадження АРМ менеджера передбачає виконання ряду етапів:
1. Розрахунок собівартості АРМ, який передбачає оцінку вартості усіх програмних продуктів, які планується залучити до управлінської роботи менеджера, покупку відповідного технічного обладнання, проведення телекомунікацій і т.д. Розрахунок вартості програмних продуктів проводиться за залежністю:
(2.1)
де В – витрати на впровадження інформаційної технології;
ВП – витрати на придбання програми;
ВУ – витрати на установку програми;
ВН – витрати на навчання персоналу;
СО – сервісне обслуговування після впровадження програми;
ВОП – витрати на додаткове обладнання та програмне забезпечення.
Оскільки передбачається, що висококваліфікований менеджер не потребує у додаткових витратах на його навчання для роботи з ПЗ, а також прийнявши деякі зі статей витрат за константи у відсотковому вигляді, формула (2.1) приймає такий вигляд:
С = Вр+П+І, (2.2)
де Вр – вартість програмного продукту;
П – плата працівнику, який виконує впровадження та налагодження програмного продукту, 10% від вартості ПП;
І – інші витрати, 5% від вартості ПП.