
- •Історичні пісні Ой Морозе, Морозенку
- •Пісні Марусі Чурай
- •Бондарівна балада
- •Бджола та шершень
- •Тарас шевченко
- •Мені однаково…
- •І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в украйні і не в украйні моє дружнєє посланіє
- •Іван Франко Чого являєшся мені у сні
- •Леся Українка
- •Олександр олесь чари ночі
- •О слово рідне! Орле скутий!
- •Павло тичина о панно інно...
- •Арфами, арфами...
- •Максим рильський Молюсь і вірю
- •Василь Симоненко лебеді материнства
- •Василь стус Як добре те, що смерті не боюсь я
- •Іван драч
- •Ліна костенко Страшні слова, коли вони мовчать
- •Євген маланюк стилет чи стилос?
Управління освіти і науки Сумської міської ради
Інформаційно-методичний центр
ХРЕСТОМАТІЯ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ ЗА ПРОГРАМОЮ ЗНО
Суми
2012
Схвалено науково-методичною радою Інформаційно-методичного центру управління освіти і науки Сумської міської ради (протокол № 1 від 09.04.2012 р.)
Упорядники: Гончаренко В.М., Закорко В.В.
Хрестоматія поетичних творів за програмою ЗНО
Хрестомація поетичних творів за програмою ЗНО укладена відповідно до чинної Програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.07.2011 № 791.
Призначена для вчителів української мови та літератури, старшокласників.
Зміст
Історичні пісні
«Ой Морозе, Морозенку» …………………………………….…...5
«Чи не той то Хміль».........................................................................7
Пісні Марусі Чурай
«Віють вітри».....................................................................................8
«Засвіт встали козаченьки»..............................................................9
«Бондарівна»......................................................................................11
«Дума про Марусю Богуславку»………………………………….13
Григорій Сковорода
«De Libertate»...................................................................................16
«Всякому місту – звичай і права»...................................................16
«Бджола і Шершень»........................................................................17
Тарас Шевченко
«До Основ’яненка»...........................................................................19
«Кавказ».............................................................................................23
«Заповіт»………………………………………………………........30
«Мені однаково…»...........................................................................31
«І мертвим, і живим, і ненародженим…»………………………..32
«Сон» («У всякого своя доля…») (скорочено)…………………..40
Іван Франко
«Чого являєшся мені…»...................................................................54
«Гімн»……………………………………………………………….56
Леся Українка
«Contra spem spero!»……………………………….........................58
Микола Вороний
«Блакитна панна».............................................................................60
Олександр Олесь
«Чари ночі»…………………………………………………………62
«О слово рідне! Орле скутий»…………………………………….64
Павло Тичина
«О панно Інно»……………………………………………………..65
«Арфами, арфами»…………………………………………………66
«Ви знаєте, як липа шелестить»…………………………………..67
Максим Рильський
«Молюсь і вірю»…………………………………………………...68
Володимир Сосюра
«Любіть Україну»………………………………………………….69
Богдан-Ігор Антонич
«Різдво»……………………………………………………………..70
Андрій Малишко
«Пісня про рушник»………………………………………………..71
Василь Симоненко
«Лебеді материнства»…………………………………………………….....72
Василь Стус
«Як добре те, що смерті не боюсь я»……………………………..74
«О земле втрачена, явися»………………………………………...75
Іван Драч
«Балада про соняшник»……………………………………………77
Ліна Костенко
«Страшні слова, коли вони мовчать»…………………………….78
«Українське альфреско»…………………………………………...79 8
Євген Маланюк
«Стилет чи стилос?»…………………………………………….…80
Історичні пісні Ой Морозе, Морозенку
Ой Морозе, Морозенку, Ти славний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче. Не так тая Україна, Як та стара мати, Заплакала Морозиха, Та стоячи біля хати. Ой з-за гори та з-за кручі Буйне військо виступає. Попереду Морозенко Сивим конем виграває. То не грім в степу грохоче. То не хмара світ закрила, — То татар велика сила Козаченьків обступила. Бились наші козаченьки До ночі глухої, — Полягло наших чимало, А татар утроє. Не вернувся Морозенко, Голова завзята. Замучили молодого Татари прокляті. Вони його не стріляли І на часті не рубали, Тільки з нього, молодого,
Живцем серце виривали. Поставили Морозенка На Савур-могилу. «Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!» Вся ти єси, Україно, Славою покрита, Тяжким горем, та сльозами. Та кров'ю полита! І поки над білим світом Світить сонце буде, — Твої думи, твої пісні Не забудуть люди.
Чи не той то хміль
Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється? Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б'ється. Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду, Гей, не один лях лежить головою в воду. Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води: Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди. «А я ляхів не боюся і гадки не маю, За собою великую потугу я знаю, Іще й орду за собою веду: А все, вражі ляхи, на вашу біду». Утікали ляхи — погубили шуби... Гей, не один лях лежить, вищиривши зуби Становили ляхи дубовії хати, Прийдеться ляшенькам в Польщу утікати! Утікали ляхів де якії повки, Їли ляхів собаки і сірії вовки. Гей, там поле, а на полі цвіти,— Не по однім ляху заплакали діти. Гей, там річка, через річку глиця,— Не по однім ляху зосталась вдовиця!
Пісні Марусі Чурай
Віють вітри
Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу. Тільки тоді і полегша,
Як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, Серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, По смерті не забуде... Єсть же люди, що і моїй Завидують долі, Чи щаслива та билинка, Що росте на полі? Що на полі, що на пісках, Без роси, на сонці? Тяжко жити без милого І в своїй сторонці! Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися! Як я, бідна, тут горюю, Прийди подивися. Полетіла б я до тебе, Та крилець не маю, Щоб побачив, як без тебе З горя висихаю. До кого я пригорнуся, І хто пригoлубить, Коли тепер того нема, Який мене любить?
За світ встали козаченьки
За світ встали козаченьки
В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися.
Стоїть місяць над горою, Та сонця немає, Мати сина в доріженьку Сльозно проводжає.
— Прощай, милий мій синочку, Та не забувайся, За чотири неділеньки Додому вертайся!
— Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться, Та щось кінь мій вороненький В воротях спіткнувся.
Ой Бог знає, коли вернусь, У яку годину. Прийми ж мою Марусеньку, Як рідну дитину.
Прийми ж її, матусеньку, Бо все в божій волі, Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу у полі!
— Яка ж бо то, мій синочку, Година настала, Щоб чужая дитиночка За рідную стала?
Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі….