- •1.Розуміюча соціологія та теорія соціальної дії м.Вебера.
- •2. Основні складові соціології політики.
- •3. Обробка та аналіз соціальної інформації
- •4.Структурні парадигми соціології 20 століття
- •5. Аналіз політичного процесу в сучасній соціології.
- •6. Соціометричне опитування.
- •7.Інтерпретативні парадигми соціології 20 століття
- •8. Роль соціології в дослідженні економічних процесів в сучасній Україні.
- •9. Види спостереження: характеристика, специфіка застосування.
- •10. Емпірична соціологія хх ст..
- •11. Поняття та категорії соціології праці та управління.
- •12. Соціологічне спостереження: поняття, загальна характеристика.
- •13. Німецька формальна філософія (Зіммель, Тьонніс)
- •14. Основні етапи розвитку соціологічного знання про економічну сферу
- •15. Метод експерименту в соціології.
- •16. Соціологія е.Дюркгейма.
- •17. Становлення соціології праці та управління.
- •18. Аналіз документів в соціології: поняття, види, можливості, напрями використання.
- •19. Соціологічний психологізм в історії соціології.
- •20. Основні поняття та категорії економічної соціології.
- •21. Особливості інтерв’ю як методу збору соціологічної інформації.
- •22. Соціологічна концепція марксизму.
- •23. Соціологія молоді в Україні.
- •24. Анкетування та специфіка його використання в соціологічному дослідженні.
- •25. Соціологічний позитивізм: основні ідеї і представники.
- •26. Соціологія молоді: основні поняття, категорії.
- •27. Соціологічне опитування як метод соціологічного дослідження, різновиди опитування.
- •28. Соціологічні проблеми психоаналізу з.Фрейда.
- •29. Основні риси української етнонаціональної спільноти.
- •30. Вибірка у соціологічному дослідженні.
- •31.Соціологія г.Спенсера.
- •32.Тенденції розвитку сучасної сім»ї.
- •33. Програма соціологічного дослідження: поняття, призначення, компоненти.
- •34. О.Конт – родоначальник соціологічної науки.
- •35.Поняття соціологічно статусу та соціальної ролі.
- •36. Види та функції соціологічного дослідження.
- •37. Поняття соціальних відносин та їх класифікація
- •38. Основні критерії та підходи до типологізації сім’ї.
- •39. Поняття, етапи соціологічних досліджень.
- •40. Поняття та основні чинники соціальних змін
- •41. Соціологія права
- •42.Фемінізм: сутність, етапи, напрями
- •44. Система соціального контролю: поняття та класифікація
- •45. Сутність та основні категорії гендерної соціології.
- •46. Поняття соціальної взаємодії та її класифікація.
- •47.Система категорій та основні підходи соціологічного дослідження сімї.
- •48. Соціологія екології
- •49. Теорія соціальної стратифікації, моделі соціальної нерівності.
- •50. Поняття сім’ї в соціології.
- •51. Соціологія села: основні категорії, проблематика, підходи.
- •52. Соціальна мобільність та проблеми маргінальності.
- •53. Специфіка соціокультурної ситуації в Україні.
- •54.Урбанізація як соціальний процес та її особливості в Україні.
- •55. Соціальна структура.
- •56. Функції та форми вияву культури в житті людини і суспільства.
- •2.Функції передачі соціальної спадщини.
- •57. Соціальна структура міста та її функціонування.
- •58.Типи суспільств.
- •59. Визначеня поняття «культура» як соціальної системи.
- •60. Соціологія міста: історія розвитку, предмет, основні категорії.
- •61. Основні етапи розвитку української соціології
- •62. Соціальна динаміка
- •63. Методологічні основи та методи соціального прогнозування
- •65. Основні проблеми соціології особистості.
- •66. Поняття та категорії етносоціології (етнос, народність, нація)
- •69. Сучасні форми релігійної поведінки та її значення у житті соціальних спільнот.
- •72. Релігія як соціальний інститут, її функції в суспільстві.
- •75. Соціологічні дослідження політичних процесів в Україні
- •76. Еволюція уявлення про суспільство та теорії його походження.
- •77.Соціологічні погляди та вчення про особистість.
- •78. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи.
- •79. Основні функції соціології. Її роль у розвитку суспільства.
- •80. Поняття і категорії соціології особистості
- •81. Громадська думка: поняття, структура, канали висловлювання, опитування громадської думки.
- •82. Структура соціологічного знання.
- •83. Етапи соціального конфлікту та шляхи розв’язання.
- •84. Соціологія громадської думки, її предмет, категорії, функції.
- •85. Об’єкт і предмет соціології.
- •86. Девіація як соціальне явище.
- •87 Сучасні концепції виборчої поведінки громадян.
- •88. Поняття соціології.
- •89. Сутність та типологія соціальних конфліктів.
- •Типологія конфліктів.
77.Соціологічні погляди та вчення про особистість.
ДИСПОЗИЦІЙНА ТЕОРІЯ ОСОБИСТОСТІ (Т. Знанецький, В. Томас)
Теорія саморегулювання суспільної поведінки особистості. Диспозиція - це схильність особливості до повного сприйняття умов діяльності і певної поведінки в цих умовах. Диспозиційна теорія дозволяє встановити зв`язки між соціологічною і соціально-психологічною поведінкою особи.
Диспозиції включають:
а) концепцію життя і ціннісні орієнтації;
б) узагальнені соціальні настанови на типові соціальні об'єкти та ситуації.
МАРКСИСТСЬКА ТЕОРІЯ ОСОБИСТОСТІ
Акцент зміщений на класове усвідомлення своєї ролі в суспільстві. Особистості як така, що ігнорується суспільством.
РОЛЬОВА ТЕОРІЯ ОСОБИСТОСТІ
Рольова теорія особистості являє собою інтеграцію досягнень соціології і психології у вивчені особистості. Основні положення рольової теорії особи сформовані в соціальній психології Дж. Мідом, в соціології - Р. Лінтоном. Дж. Мід головну увагу приділяє засвоєнню ролей у процесі міжособистої взаємодії (інтеракції), підкреслює стимулюючий вплив "рольових очікувань" з боку "значущих для даного індивіда осіб", з якими він вступає у спілкування. Р. Лінтон виокремлює перш за все соціокультурну природу рольових настанов і їх зв'язок із соціальною позицією особистості, а також підтримку рольових вимог системою суспільних і групових санкцій. В рамках ролевої теорії особистості був виявлений такий феномен як "рольовий конфлікт".
СОЦІОМЕТРИЧНЕ НАПРАВЛЕННЯ
Представляє групу через аналіз внутрішньогрупових відносин.
ПСИХОАНАЛІТИЧНА ОРІЄНТАЦІЯ
Базується на ідеях З.Фрейда, фокусуючи увагу на мотиваційних і захисних механізмах особи.
ЗАГАЛЬНОПСИХОЛОГІЧНИЙ МЕТОД
Згідно з Р. Кричевським і О. Дубровською, загальнопсихологічний методполягає у припущені, що багато уявлень про людську поведінку, які накопичені у загальній психології можуть бути застосовані в аналізі групової поведінки, передусім як навчання, явища когнітивної сфери, мотивація.
78. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи.
. Електоральна соціологія — галузь соціологічної науки, яка займається вивченням політичної взаємодії суб'єктів суспільства шляхом аналізу механізмів їх політичної участі в житті соціуму, умов та особливостей об'єднання в політичні групи, політичної презентації інтересів у владній боротьбі тощо. Соціологічна концепція Наголошує на безпосередній залежності виборчої поведінки електорату не від переваги політичних чи ідеологічних програм, платформ, а від належності виборців до певних великих соціальних груп На думку авторів цієї теорії, голосування залишається не стільки вільним вибором конкретної особи, скільки демонстрацією зв'язку її з певною соціальною групою. Соціально-психологічна концепція Зосереджує увагу на опосередкованому впливі на політичні уподобання «маргінальних» для політичних процесів чинників — сім'ї, духовних цінностей, найближчого оточення тощо. її прихильники стверджують, що симпатії до певних партій та ідеологій є не стільки свідомими виявами електоральної активності, скільки наслідками ранньої соціалізації індивіда Теорія «раціонального вибору» Сформувалася наприкінці 50-х років XX ст. унаслідок намагань осмислити тогочасні уявлення про особливості реалізації виборчої активності громадян. Згідно з нею кожен виборець голосує за партію, яка, на його думку, може бути найкориснішою для нього Теорія «політичного поля» Будучи найчіткіше окресленою в працях французького соціолога П. Бурдьє, вона пояснює електоральні уподобання виборців, особливості реалізації політичної влади у контексті відносин «домінування — підкореності». Електоральні опитування, як і вивчення виборчої поведінки різних суспільних груп та верств, з'явилися порівняно недавно. Аматорські спроби прогнозування виборчих результатів на основі опитування пересічних громадян щодо їх політичних уподобань були започатковані у країнах із традиційно демократичним політичним устроєм (США) у перші десятиріччя XX ст. .Представницьке прогнозування результатів політичних виборів, використання професійних методик і технологій в електоральних дослідженнях розпочалося у ЗО-ті роки XX ст. Так, з 1935 р. у США регулярно стали публікувати результати досліджень громадської думки У 50-ті роки XX ст. дослідження електоральної поведінки цікавили не лише науковців.
