- •1.Розуміюча соціологія та теорія соціальної дії м.Вебера.
- •2. Основні складові соціології політики.
- •3. Обробка та аналіз соціальної інформації
- •4.Структурні парадигми соціології 20 століття
- •5. Аналіз політичного процесу в сучасній соціології.
- •6. Соціометричне опитування.
- •7.Інтерпретативні парадигми соціології 20 століття
- •8. Роль соціології в дослідженні економічних процесів в сучасній Україні.
- •9. Види спостереження: характеристика, специфіка застосування.
- •10. Емпірична соціологія хх ст..
- •11. Поняття та категорії соціології праці та управління.
- •12. Соціологічне спостереження: поняття, загальна характеристика.
- •13. Німецька формальна філософія (Зіммель, Тьонніс)
- •14. Основні етапи розвитку соціологічного знання про економічну сферу
- •15. Метод експерименту в соціології.
- •16. Соціологія е.Дюркгейма.
- •17. Становлення соціології праці та управління.
- •18. Аналіз документів в соціології: поняття, види, можливості, напрями використання.
- •19. Соціологічний психологізм в історії соціології.
- •20. Основні поняття та категорії економічної соціології.
- •21. Особливості інтерв’ю як методу збору соціологічної інформації.
- •22. Соціологічна концепція марксизму.
- •23. Соціологія молоді в Україні.
- •24. Анкетування та специфіка його використання в соціологічному дослідженні.
- •25. Соціологічний позитивізм: основні ідеї і представники.
- •26. Соціологія молоді: основні поняття, категорії.
- •27. Соціологічне опитування як метод соціологічного дослідження, різновиди опитування.
- •28. Соціологічні проблеми психоаналізу з.Фрейда.
- •29. Основні риси української етнонаціональної спільноти.
- •30. Вибірка у соціологічному дослідженні.
- •31.Соціологія г.Спенсера.
- •32.Тенденції розвитку сучасної сім»ї.
- •33. Програма соціологічного дослідження: поняття, призначення, компоненти.
- •34. О.Конт – родоначальник соціологічної науки.
- •35.Поняття соціологічно статусу та соціальної ролі.
- •36. Види та функції соціологічного дослідження.
- •37. Поняття соціальних відносин та їх класифікація
- •38. Основні критерії та підходи до типологізації сім’ї.
- •39. Поняття, етапи соціологічних досліджень.
- •40. Поняття та основні чинники соціальних змін
- •41. Соціологія права
- •42.Фемінізм: сутність, етапи, напрями
- •44. Система соціального контролю: поняття та класифікація
- •45. Сутність та основні категорії гендерної соціології.
- •46. Поняття соціальної взаємодії та її класифікація.
- •47.Система категорій та основні підходи соціологічного дослідження сімї.
- •48. Соціологія екології
- •49. Теорія соціальної стратифікації, моделі соціальної нерівності.
- •50. Поняття сім’ї в соціології.
- •51. Соціологія села: основні категорії, проблематика, підходи.
- •52. Соціальна мобільність та проблеми маргінальності.
- •53. Специфіка соціокультурної ситуації в Україні.
- •54.Урбанізація як соціальний процес та її особливості в Україні.
- •55. Соціальна структура.
- •56. Функції та форми вияву культури в житті людини і суспільства.
- •2.Функції передачі соціальної спадщини.
- •57. Соціальна структура міста та її функціонування.
- •58.Типи суспільств.
- •59. Визначеня поняття «культура» як соціальної системи.
- •60. Соціологія міста: історія розвитку, предмет, основні категорії.
- •61. Основні етапи розвитку української соціології
- •62. Соціальна динаміка
- •63. Методологічні основи та методи соціального прогнозування
- •65. Основні проблеми соціології особистості.
- •66. Поняття та категорії етносоціології (етнос, народність, нація)
- •69. Сучасні форми релігійної поведінки та її значення у житті соціальних спільнот.
- •72. Релігія як соціальний інститут, її функції в суспільстві.
- •75. Соціологічні дослідження політичних процесів в Україні
- •76. Еволюція уявлення про суспільство та теорії його походження.
- •77.Соціологічні погляди та вчення про особистість.
- •78. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи.
- •79. Основні функції соціології. Її роль у розвитку суспільства.
- •80. Поняття і категорії соціології особистості
- •81. Громадська думка: поняття, структура, канали висловлювання, опитування громадської думки.
- •82. Структура соціологічного знання.
- •83. Етапи соціального конфлікту та шляхи розв’язання.
- •84. Соціологія громадської думки, її предмет, категорії, функції.
- •85. Об’єкт і предмет соціології.
- •86. Девіація як соціальне явище.
- •87 Сучасні концепції виборчої поведінки громадян.
- •88. Поняття соціології.
- •89. Сутність та типологія соціальних конфліктів.
- •Типологія конфліктів.
41. Соціологія права
Соціологія права — галузь соціології, що вивчає закономірності функціонування права в системі соціальних інститутів: генезис, динаміку, структуру правових норм та їх роль у суспільстві, механізми їх реалізації в поведінці та діяльності особистості, групи, організації, інститутів, суспільства. Вона покликана досліджувати взаємозв'язки і взаємовпливи соціальної дійсності з правовими системами і нормами права, розглядаючи право як систему встановлених або санкціонованих державою загальнообов'язкових норм, які регулюють суспільні відносини, дотримання і виконання яких забезпечується як методом переконання, так і методом примусу. Предметом соціології права є суспільні відносини, за яких формувалися правові норми та акти, соціальна зумовленість права, а також вплив права на соціальні процеси, формування і розвиток суспільних відносин. Це означає, що предмет соціології права охоплює всі суспільні явища, які містять правовий елемент, соціальні чинники, які взаємодіють з правовими явищами, а також механізми та закономірності такої взаємодії. Об'єктом соціології права є соціально-правові відносини. Актуальність соціології права полягає в науково-пізнавальному та практичному аспектах, оскільки без всебічного знання соціальних аспектів формування і дії права неможливі реалізація концепції правової держави, прогнозування перспектив упровадження конкретного правового акта. Проблематика досліджень соціології права охоплює кілька головних напрямів. Одним з них є походження правових норм, що складаються на підставі існуючих суспільних відносин, відображаючи волю законодавця, потреби суспільства, тенденції суспільного розвитку, тобто є соціально зумовленими. Наскільки адекватно правові норми відтворюють вимоги життя, реальний стан речей, сприяють розвитку суспільних відносин, завдяки чому і як виникають конкретні правові інститути — усе це досліджує соціологія права. Соціальна зумовленість правових інститутів та права передбачає глибокий аналіз соціальних відносин, які потребують правового регулювання. Соціологія права є складноструктурним феноменом, структурні особливості якого виділяють залежно від застосовуваних критеріїв класифікації. Найчастіше застосовують п'ять варіантів класифікації: 1. За рівенем (масштабом) дослідження: макро-, мезо-, мікротеорії. 2. За особливостями дослідження: теоретична та емпірична. 3. За цілями й завданнями: фундаментальна і прикладна. 4. За категоріями права або соціології: а) за юридичними категоріями, що інституює кожну галузь права як автономну соціологічну дисциплінну (соціологія карного права, соціологія адміністративного права, соціологія злочинності, соціологія за конодавства); б) за соціологічними критеріями, коли диференціація за галузями соціології передбачає невіддільність правового у соціальному. Наприклад, соціологія шлюбу і сім'ї є похідною не тільки від загальної соціології, а й від соціології права, оскільки сім'я є не тільки соціальним, а й правовим інститутом, що засвідчує міждисциплінарне взаємопроникнення різних галузей соціології. 5. За суб'єктами виконання правових ролей: а) законодавча соціологія, покликана вивчати сили, які в процесі розвитку суспільства зумовлюють появу нових форм права (групи тиску, рівень правової куль тури, що є своєрідними соціологічними законодавцями на відміну від юридичного — парламенту, уряду); б) судова, яка вивчає безпосередньо судове рішення і процес його прийняття. Соціологія права як самостійна галузь знань реалізує всі властиві науці функції, сукупність яких утворює дві групи: 1. Теоретико-пізнавальна функція. 2. Практична функція.