- •1.Розуміюча соціологія та теорія соціальної дії м.Вебера.
- •2. Основні складові соціології політики.
- •3. Обробка та аналіз соціальної інформації
- •4.Структурні парадигми соціології 20 століття
- •5. Аналіз політичного процесу в сучасній соціології.
- •6. Соціометричне опитування.
- •7.Інтерпретативні парадигми соціології 20 століття
- •8. Роль соціології в дослідженні економічних процесів в сучасній Україні.
- •9. Види спостереження: характеристика, специфіка застосування.
- •10. Емпірична соціологія хх ст..
- •11. Поняття та категорії соціології праці та управління.
- •12. Соціологічне спостереження: поняття, загальна характеристика.
- •13. Німецька формальна філософія (Зіммель, Тьонніс)
- •14. Основні етапи розвитку соціологічного знання про економічну сферу
- •15. Метод експерименту в соціології.
- •16. Соціологія е.Дюркгейма.
- •17. Становлення соціології праці та управління.
- •18. Аналіз документів в соціології: поняття, види, можливості, напрями використання.
- •19. Соціологічний психологізм в історії соціології.
- •20. Основні поняття та категорії економічної соціології.
- •21. Особливості інтерв’ю як методу збору соціологічної інформації.
- •22. Соціологічна концепція марксизму.
- •23. Соціологія молоді в Україні.
- •24. Анкетування та специфіка його використання в соціологічному дослідженні.
- •25. Соціологічний позитивізм: основні ідеї і представники.
- •26. Соціологія молоді: основні поняття, категорії.
- •27. Соціологічне опитування як метод соціологічного дослідження, різновиди опитування.
- •28. Соціологічні проблеми психоаналізу з.Фрейда.
- •29. Основні риси української етнонаціональної спільноти.
- •30. Вибірка у соціологічному дослідженні.
- •31.Соціологія г.Спенсера.
- •32.Тенденції розвитку сучасної сім»ї.
- •33. Програма соціологічного дослідження: поняття, призначення, компоненти.
- •34. О.Конт – родоначальник соціологічної науки.
- •35.Поняття соціологічно статусу та соціальної ролі.
- •36. Види та функції соціологічного дослідження.
- •37. Поняття соціальних відносин та їх класифікація
- •38. Основні критерії та підходи до типологізації сім’ї.
- •39. Поняття, етапи соціологічних досліджень.
- •40. Поняття та основні чинники соціальних змін
- •41. Соціологія права
- •42.Фемінізм: сутність, етапи, напрями
- •44. Система соціального контролю: поняття та класифікація
- •45. Сутність та основні категорії гендерної соціології.
- •46. Поняття соціальної взаємодії та її класифікація.
- •47.Система категорій та основні підходи соціологічного дослідження сімї.
- •48. Соціологія екології
- •49. Теорія соціальної стратифікації, моделі соціальної нерівності.
- •50. Поняття сім’ї в соціології.
- •51. Соціологія села: основні категорії, проблематика, підходи.
- •52. Соціальна мобільність та проблеми маргінальності.
- •53. Специфіка соціокультурної ситуації в Україні.
- •54.Урбанізація як соціальний процес та її особливості в Україні.
- •55. Соціальна структура.
- •56. Функції та форми вияву культури в житті людини і суспільства.
- •2.Функції передачі соціальної спадщини.
- •57. Соціальна структура міста та її функціонування.
- •58.Типи суспільств.
- •59. Визначеня поняття «культура» як соціальної системи.
- •60. Соціологія міста: історія розвитку, предмет, основні категорії.
- •61. Основні етапи розвитку української соціології
- •62. Соціальна динаміка
- •63. Методологічні основи та методи соціального прогнозування
- •65. Основні проблеми соціології особистості.
- •66. Поняття та категорії етносоціології (етнос, народність, нація)
- •69. Сучасні форми релігійної поведінки та її значення у житті соціальних спільнот.
- •72. Релігія як соціальний інститут, її функції в суспільстві.
- •75. Соціологічні дослідження політичних процесів в Україні
- •76. Еволюція уявлення про суспільство та теорії його походження.
- •77.Соціологічні погляди та вчення про особистість.
- •78. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи.
- •79. Основні функції соціології. Її роль у розвитку суспільства.
- •80. Поняття і категорії соціології особистості
- •81. Громадська думка: поняття, структура, канали висловлювання, опитування громадської думки.
- •82. Структура соціологічного знання.
- •83. Етапи соціального конфлікту та шляхи розв’язання.
- •84. Соціологія громадської думки, її предмет, категорії, функції.
- •85. Об’єкт і предмет соціології.
- •86. Девіація як соціальне явище.
- •87 Сучасні концепції виборчої поведінки громадян.
- •88. Поняття соціології.
- •89. Сутність та типологія соціальних конфліктів.
- •Типологія конфліктів.
39. Поняття, етапи соціологічних досліджень.
СД— це процес, в якому в єдності представлені теоретико-методологічні і емпіричні рівні пізнання, тобто мова йде про діалектичний процес, в якому поєднуються дедуктивний і індуктивний методи пізнання, що забезпечує цілісність пізнання і уявлень про соціальні явища.
У проведенні соціологічних досліджень виділяють чотири послідовних, логічно і змістовно взаємопов'язаних етапи: 1. Підготовчий. Полягає у виробленні програми та інструментарію — анкети, бланка інтерв'ю, бланка фіксування результатів спостереження, аналізу документів тощо. 2. Збір первинної соціологічної інформації. Відбувається за допомогою опитування, спостереження, аналізу документів, експерименту. 3. Упорядкування та обробка зібраної інформації. 4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій. . Специфіка кожного з етапів визначається конкретним видом соціологічного дослідження. їх виділяють залежно від узятих за основу критеріїв. Найважливішими з них є мета дослідження, глибина потрібного аналізу, метод збирання первинної соціологічної інформації, об'єкт дослідження, терміни проведення, відносини між замовником і виконавцем, сфера соціальної дійсності, яку вивчають. . За метою виокремлюють: — фундаментальні дослідження — спрямовані на встановлення та аналіз соціальних тенденцій, закономірностей розвитку і пов'язані з вирішенням найскладніших проблем суспільства; — прикладні дослідження — націлені на вивчення конкретних об'єктів, вирішення певних соціальних проблем; За глибиною аналізу виділяють: — пошукові дослідження — за своїми параметрами є найпростішими, вирішують прості за змістом завдання. За затратами часу виділяють довгострокові (терміни проведення — від 3 років і більше), середньостро-кові (від 6 місяців до 3 років), короткострокові (від 2 до 6 місяців) та експрес-дослідження (від 1—2 тижнів до 1—2 місяців).. Щодо об'єкта пізнання дійсності виокремлюють соціологічні дослідження у сфері управління, промисловості, сільського господарства, науки, освіти, політики, культури, охорони здоров'я тощо. За системою вибору одиниць об'єкта соціологічні дослідження поділяються на монографічні, суцільні та вибіркові. Монографічні дослідження спрямовані на вивчення певного соціального явища або процесу на одному об'єкті, який виступає представником цілого класу подібних об'єктів.
40. Поняття та основні чинники соціальних змін
Соціальні зміни - процес виникнення нових явищ, структур, характеристик у різних соціальних системах і підсистемах під час їх взаємодії.
Серед найбільш вагомих чинників, які викликають зміни у поведінці людей, а також у культурі та структурі суспільства, виділяють такі:
Фізичне середовище. Людина взаємодіє з навколишнім середовищем, виробляючи при цьому певну технологію і соціальну організацію (наприклад, суспільство землеробів чи скотарів). Зі зміною довкілля, люди змушені виробляти нові типи адаптації, реагувати новими технічними винаходами і формами соціальної організації. Так, скажімо, предки нинішніх угорців були кочовим народом і основним їхнім заняттям було скотарство. Переселившись наприкінці IX ст. на територію сучасної Угорщини де не було місця для ведення кочового способу життя і, опинившись в оточенні землеробських народів, угорці також змінили свій спосіб життя на осілий.
Населення. Різке збільшення кількості населення чи навпаки, "старіння" суспільства, або різке зростання кількості міського населення чи міграції до інших країн — призводить до змін у культурі та соціальній структурі суспільства.
Конфлікти навколо ресурсів і цінностей. Для досягнення своїх цілей різні групи мобілізують свої ресурси і можливості, відмовляючись від звичного способу життя ("Все для фронту, все для перемоги"). Перемога однієї із сторін, як, втім, і досягнення компромісу, передбачають появу нових інституційних структур, диктують необхідність пристосування до нових умов.
Інновації. Термін "інновація" включає в себе два поняття: відкриття і винахід.
Відкриття — це сприйняття людьми нових, раніше невідомих аспектів реальності. Людина відкриває теорію відносності чи періодичну систему Менделєєва. Відкриття примножує знання, воно завжди додає до культури щось нове.
Винахід — це нова комбінація вже відомих елементів, наприклад, комбінація парового двигуна і візка привела до винаходу паротяга.
Відкриття і винаходи приводять до появи нових технічних нововведень (радіо, телебачення, двигун внутрішнього згорання тощо), або нематеріальних ідей (виборче право для жінок, право націй на самовизначення тощо), які викликають зміни у поведінці людей, а також у культурі та структурі суспільства.
Дифузія — це процес, під час якого культурні характеристики поширюються від однієї соціальної системи до іншої (поширення абетки, християнства чи інших світових релігій. У сьогоднішньому світі — поширення так званого американського способу життя). Дифузія можлива тільки у тих суспільствах, які контактують між собою. Часто групи навмисне збільшують кількість контактів, щоб посилити дифузію (наприклад, посилають спеціалістів навчатися за кордон). А буває й так, що суспільство намагається уникнути дифузії і зменшує кількість контактів, як, наприклад, СРСР, який відгородившись від Заходу, намагався уникнути впливів небажаної ідеології.
