80. Техніко-економічне обґрунтування проекту.
Укладенню капіталу передує підготовка техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту. В інвестиційному процесі цьому етапу відводиться значне місце, адже чим більше вірогідної та грамотно оформленої інформації про підприємство (проект) одержить інвестор, тим менший ризик чекає на нього на етапі реалізації проекту.
Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) - це обов'язкова складова частина будь-якого інвестиційного проекту, тобто проекту, що потребує певних фінансових витрат. Основна мета розробки ТЕО - дати фінансову оцінку передбачуваних витрат та одержуваного корисного результату, а також оцінити прибутковість проекту і, в кінцевому підсумку, економічну доцільність його розробки та впровадження.
Розроблення та реалізація виробничого інвестиційного проекту проходить тривалий шлях від ідеї до будівництва та експлуатації об’єкта. Цей період розглядається як життєвий цикл інвестиційного проекту. ТЕО відносно джерел фінансування проекту розробляється, як правило, не за рахунок інвестицій (практика західних країн), а за кошти тих учасників тендерів, які відстоюють свої варіанти проектів. Незважаючи на те, що витрати на ТЕО бувають досить значні, вони не враховуються за фінансової оцінки ефективності проекту. ТЕО для великих та важливих проектів в Україні розробляється у складі схем розвитку регіонів і галузей, які ухвалюють на строк 10—15 років за рахунок державних капіталовкладень, передбачених на проектування будівництв майбутніх періодів. Ці витрати передбачаються у відповідних титульних списках проектно-дослідницьких робіт, які затверджуються Кабінетом Міністрів. ТЕО невеликих об’єктів фінансується за рахунок проектно-дослідних робіт у складі зведеного кошторису будови. Це, як правило, виключає можливість проектування на конкурсних засадах. Тому попереднє ТЕО і ТЕО за умов України належать до інвестиційної фази й фінансуються інвестором.
81. Особливості оцінки інноваційних якостей інвестиційного проекту.
82. Показники ефективності операцій з інвестування у акції.
Звичайні
акції не відносяться до цінних паперів
з фіксованим прибутком. Тому ефективність
операцій з акціями може бути спрогнозована
лише умовно. Власник звичайних акцій
наражається на більший ризик, ніж
власник облігацій, позаяк ризик тут
розуміють як невизначеність в отриманні
майбутніх прибутків. Ефективність
інвестицій в акції можна виразити
відносною величиною, що може бути
записана так:
де
P1 — ціна придбання акції;
P0 — ціна
продажу акції;
d — дивіденди, отримані
під час володіння акцією.
Ціна акції
визначається великим числом чинників,
серед яких найістотнішими є очікуваний
розмір виплат за дивідендами. До інших
чинників можна віднести ступінь довіри
до корпорації-емітента, перспективи
її розвитку, рівень ринкового позичкового
процента тощо.
83. Показники ефективності операцій з інвестування у облігації
Для оцінки ефективності вкладень в облігації використовують такі показники: купонна, поточна і повна дохідність.
1. Купонна ставка (Дс) - встановлюється у разі емісії облігації, визначається відносно номіналу і показує, який процент доходу нараховується щорічно власникові облігації. Купонна ставка визначається за формулою:
Дс = С / N * 100%, де
С – річний купонний дохід, грош.од.
Як правило цей показник не розраховується, а встановлюється згідно з умовами випуску.
2. Поточна дохідність – визначає процент доходу, який щорічно отримує власник облігації на інвестований капітал. Розраховується як процентне співвідношення між річним купонним доходом від облігації і тією ціною, за якою інвестор її придбав.
Слід розрізняти дохідність, яка наводиться у біржових зведеннях, і дохідність для певного інвестора: у першому випадку у знаменнику стоїть поточна вартість цінного паперу, в другому – використовується ціна, за якою інвестор купив облігацію. Отже, поточна дохідність може бути визначена за формулою:
Дп. = С / Робл. * 100%, де
Робл. – поточна вартість облігації (ціна, за якою інвестор придбав облігацію).
3. Дохідність до дати погашення (повна, кінцева дохідність облігації) –характеризує не тільки поточний дохід за облігацією, а й виграш (збиток), який отримав інвестор, погашаючи облігацію за ціною, вищою або нижчою ціни купівлі. Повна дохідність розраховується за формулою:
Дк. = ((Р1 – Р0) / n + С) / Р0 * 100% де
Р1 – вартість реалізації (номінал) облігації;
Ро – ціна купівлі (поточна вартість на момент оцінки);
п – кількість років обігу облігації.