НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

Кафедра адміністративного та інформаційного права

ЛЕКЦІЯ З КУРСУ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО

ТЕМА № 3.

Адміністративно-правові норми

Склав:

к.ю.н. Ковалів М.В.

ЛЬВІВ – 2012

Тема № 3: Адміністративно-правові норми.

ПЛАН:

	Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	Поняття та структура норм адміністративного права. Дія адміністративно-правових норм. Види та реалізація адміністративно-правових норм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
	Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

В с т у п

На попередній лекції, розглядаючи загальне поняття адміністративного права, ми встановили, що адміністративне право – це галузь права, яка складається з адміністративно-правових норм, що регулюють адміністративно-правові відносини.

Норми адміністративного права визначають межі належної поведінки учасників управлінських відносин, їх правовий статус, обсяг повноважень, прав та обов’язків сторін управлінських відносин, тобто створюють відповідний правовий режим, насамперед, у сфері виконавчої влади. Основним призначенням адміністративно-правових норм є організація і регулювання управлінських відносин, які прийнято називати адміністративно-правовими.

Лекція присвячена висвітленню питань, пов’язаних із поняттями “адміністративно-правова норма” і “адміністративно-правові відносини”. Ми розглянемо, що собою являє правова норма взагалі і адміністративно-правова норма, зокрема, яка її структура, а також які є види адміністративно-правових норм. Окремо зупинимося на формах і методах реалізації адміністративно-правових норм, на питаннях дії адміністративно-правових норм у просторі, часі і за колом осіб.

Розглядаючи питання щодо адміністративно-правових відносин, покажемо, що це є різновид суспільних правових відносин взагалі, який має свої особливості і відмінності. Наведемо класифікацію адміністративно-правових відносин і дамо їм характеристику. Розглянемо правові підстави виникнення, зміни та припинення адміністративно-правових відносин.

Вивчення даної теми переслідує мету прищепити курсантам та слухачам навички та вміння правильного тлумачення і застосування норм адміністративного права до конкретних життєвих ситуацій, що дуже важливо для практичної діяльності працівника міліції.

1. Поняття та структура норм адміністративного права. Дія адміністративно-правових норм.

Кожна галузь права як і право, в цілому, являє собою цілісну організовану систему правових норм, її первинних “клітинок”. Як відомо, правова норма – це загальнообов’язкове правило поведінки, що встановлюється (санкціонується) і виконання якого забезпечується (гарантується) державою.

Норми адміністративного права, також як і норми інших галузей права, виконують функцію регулятора суспільних відносин. Вони відрізняються від норм інших галузей права тим, що предметом їх регулювання є суспільні відносини, що виникають у сфері управлінської, виконавчої та розпорядчої діяльності держави.

Окрім суспільних відносин у сфері державного управління норми адміністративного права регулюють відносини, що виникають у зв’язку з вирішенням органами державної влади, суду і прокуратури питань державної служби, а також внутрішньоорганізаційних питань управлінського характеру.

Адміністративно-правові норми регулюють також суспільні відносини, що виникають з приводу здійснення громадськими організаціями управлінських функцій, переданих їм компетентними державними органами.

Адміністративно-правові норми забезпечують регулювання суспільних відносин у різних сферах публічного, тобто державного і самоврядного, управління з пріоритетною орієнтацією на забезпечення реалізації та захисту прав і свобод громадян.

В юридичній літературі існують різні варіанти визначення поняття адміністративно-правових норм. Серед найтиповіших визначень наведемо деякі, які містяться у навчальних виданнях російських та українських вчених-адміністративістів.

Б. М. Лазарев: нормою адміністративного права є встановлене державою правило, яке покликане регулювати відносини у сфері державного управління і реалізація якого, як і норм інших галузей права, підкріплюється на випадок невиконання примусовою силою держави. В. М. Манохин: норми адміністративного права — це встановлені компетентними органами, суворо визначені, забезпечені заходами державного примусу правила поведінки учасників державного управління.

Д. М. Бахрах: адміністративно-правові норми можна розуміти як встановлені або санкціоновані державою правила, котрі регулюють відносини у сфері державного та муніципального управління, реалізація яких при невиконанні забезпечується державним примусом.

В. В. Богуцький: адміністративно-правова норма — правило поведінки, яке встановлене державою (Верховною Радою України, органом виконавчої влади) з метою врегулювання суспільних відносин у сфері державного управління. Норми адміністративного права визначають межі належної, допустимої або рекомендованої поведінки людей, діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб, а також підприємств, установ, організацій і трудових колективів у сфері виконавчої влади.

І. П. Голосніченко: адміністративно-правова норма являє собою обов'язкове, формально визначене правило поведінки, що встановлено та охороняється Українською державою для організації та регулювання суспільних відносин, які виникають, розвиваються та припиняються в процесі здійснення державної виконавчої влади та відповідальності у сфері управління за незначні правопорушення.

З.Р. Кісіль: Адміністративно-правова норма – це загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою в особі її компетентних органів (посадових осіб) і призначене для організації та регулювання суспільних відносини у сфері державного та громадського управління, а також відносин управлінського характеру, що виникають у інших сферах державної діяльності і реалізація якого забезпечується державним примусом.

З урахуванням наведених поглядів, а також виходячи із сучасного розуміння сутності адміністративного права пропонуємо наступне визначення: адміністративно-правові норми — це встановлені, санкціоновані або ратифіковані державою, формально визначені, юридично обов'язкові, охоронювані засобами державного примусу правила поведінки учасників суспільних відносин у сфері реалізації виконавчої влади та управлінської діяльності державних органів і органів місцевого самоврядування, які забезпечують умови реалізації цими учасниками своїх прав та виконання покладених на них обов'язків.

Нормам властиві загальні риси, притаманні нормам інших галузей права.

Зокрема, вони:

1. встановлюються, санкціонуються чи ратифікуються державою і тому мають державно-владний характер;

2. є формально визначеними загальнообов'язковими правилами поведінки;

3. закріплюються в правових актах, що видаються компетентними державними органами;

4. мають двохсторонній характер, тобто встановлюють не тільки права, а й обов'язки учасників правовідносин;

5. визначають певні варіанти поведінки;

6. їх дотримання забезпечується шляхом як юридичного примусу, так і застосування різноманітних організаційних, роз'яснювальних, стимулюючих та інших заходів.