Тема 44. Визволення україни радянською армією

Визволення Лівобережної України і Донбасу.

Завершення визволення території України.

Визволення Лівобережної України і Донбасу

У 1943 році в радянсько-німецькій війні відбувся вирішальний перелом: коли німецький наступ вичерпав свою навальну силу, радянські війська розпочали гігантський контрнаступ. Першим свідченням виснаження гітлерівських армій стала рішуча перемога радянських військ під Сталінградом у січні 1943 року. Зібравши залишки своїх резервів, німці влітку 1943 року в битві під Курськом вдалися до останньої спроби перехопити ініціативу та зазнали краху. Зразу ж після перемоги на Курській дузі радянське командування розпочало контрнаступ з метою визволення Лівобережної України. Масовий удар радянських військ на Україну здійснили 40% піхотинців Червоної армії та 8 тисяч танків.

Протягом літа й осені 1943 року радянські війська під командуванням Івана Конєва, Миколи Ватутіна та Родіона Малиновського зайняли Лівобережжя і Донбас. 23 серпня 1943 року в результаті запеклих боїв німці вдруге і востаннє втратили Харків. 21 вересня було визволено Чернігів, а 23 вересня 1943 року – Полтаву.

О 6 годині ранку 18 серпня 1943 року вогнем тисяч гармат і мінометів розпочалося визволення Донбасу. 8 вересня 1943 року визволено Донецьк (Сталіно), а 22 вересня завершилося визволення всього Донбасу. В другій половині 1943 року радянські війська вийшли до середини Дніпра на 750 – кілометровому фронті. Дніпро був водночас форсований на ділянці Дніпропетровськ - Запоріжжя, в районі Канева і Кременчука.

Завдання визволення Києва було поставлено перед 1-м Українським фронтом і його командуючим М.Ватутіним. Спочатку було вирішено завдати головного удару на південь від Києва в районі Великого Букрина, а допоміжний - з Лютізького плацдарму на північ від Києва, але оборона на головному напрямку була така сильна, що вирішальним став Лютізький плацдарм. 3 листопада 1943 року після артпідготовки і ударів авіації почався наступ радянських військ. В ніч на 6 листопада бої велися на північних околицях Києва. О 4–й годині ранку 6 листопада 1943 року столиця України була визволена. В наступні дні було визволено Житомир. Але наприкінці листопада відбулася несподівана контратака німців в районі Бердичів – Фастів. Довелося залишити Житомир, Коростень, Радомишль. Та відбивши контрнаступ, радянські війська знову почали просування на захід. Напружені бої велися і на півдні. 14 жовтня 1943 року було визволено Запоріжжя, а 25 жовтня – Дніпропетровськ.

Завершення визволення території України

24 грудня 1943 року на 1400–кілометровому фронті від Полісся до Чорного моря почався загальний наступ радянських військ. У ньому взяли участь 1-ий Білоруський і чотири Українські фронти. 8 січня 1944 року було визволено Кіровоград, 25 і 26 січня 1944 року почалася Корсунь–Шевченківська операція з метою оточення і ліквідації ворожого угрупування. 28 січня кільце, в якому опинилися понад 10 німецьких дивізій і 80 000 чоловік, було замкнуте і 17 лютого знищене. Ця перемога та перемога в Луцько-Ровенській операції (2 лютого – визволені Луцьк і Рівне) дали змогу у березні 1944 року визволити Проскурів, Чернівці, Тернопіль, Вінницю. Водночас війська 2-го Українського фронту перейшли в наступ на Умансько-Бошанському напрямку.

Форсувавши Південний Буг і Дністер, радянські війська 25 березня 1944 року вийшли на державний кордон з Румунією. 13 березня військами 3–го і 4–го Українських фронтів було визволено Херсон, 28 березня – Миколаїв, а 10 квітня – Одесу. 8 квітня війська 4–го Українського фронту і окремої Приморської армії почали операцію проти 17–ї німецької армії з метою визволення Криму. 13 квітня вони оволоділи Сімферополем, а 9 травня 1944 року визволили Севастополь.

13 – 14 липня почався наступ на Рава-Руському і Львівському напрямках з метою розгрому групи німецьких армій “Північна Україна”. В районі Бродів радянські війська розгромили 8 німецьких дивізій, 27 липня було визволено Львів. На початку жовтня у ході Карпатсько-Ужгородської операції завершилося визволення всієї території УРСР.