Тема 29. Центральна рада за часів більшовицької агресії

Боротьба за владу в Україні.

Проголошення незалежності УНР. Наступ радянських військ.

Мирні переговори у Брест-Литовську.

Боротьба за владу в Україні

Більшовики намагаються прийти до влади на Україні двома шляхами: мирним і збройним. Вони планують скликати Всеукраїнський з’їзд Рад, який повинен переобрати Центральну Раду. Оскільки українські селяни ідуть в основному за Центральною Радою, то представництво селян на цьому з’їзді обмежується.

Центральна Рада в цей час готується до виборів в Установчі Збори. Більшовики утворюють військово-революційний комітет, що готує нове повстання в Києві, формують більшовицькі загони. Проте Центральна Рада випереджає їх. 1-ша сердюцька дивізія вночі 30 листопада 1917 р. оточила казарми більшовиків, роззброїла їх і, посадивши в ешелон, відіслала в Росію.

У цей же час на Дону утворюється Донський військовий уряд на чолі з отаманом Каледіним, що починає війну з радянською Росією. Центральна Рада підписує з ним договір про взаємний пропуск донських і українських військ через свої території.

4 грудня 1917 р. на адресу Центральної Ради приходить ультиматум Раднаркому, підписаний В.Леніним і Л.Троцьким і переданий по радіотелеграфу Криленком. В цьому ультиматумі більшовики визнають УНР, але не вважають Центральну Раду представником українського народу, а також Центральна Рада повинна визнати більшовицьку владу на Україні. Крім цього існують 4 ультимативні вимоги:

Відмовитися від спроб утворення українського фронту.

Не пропускати чужі (небільшовицькі) війська на Дон.

Пропускати більшовицькі війська через територію України.

Припинити роззброєння радянських частин.

На прийняття ультиматуму давалося 48 годин, інакше більшовики вважали себе в стані війни з Центральною Радою. Центральна Рада відкидає вимоги ультиматуму.

Більшовики все ще намагаються мирним шляхом прийти до влади. 4 грудня 1917 р. у Києві починає роботу більшовицький Всеукраїнський з’їзд Рад, на який ледве з’їхалося 100 депутатів. Центральна Рада, яка спочатку бойкотує цей з’їзд, розуміє, що більшовики навіть у такій кількості можуть проголосити себе найвищою владою на Україні, і тому посилає виклик в села. На з’їзд приїжджає близько 2 000 українських селянських делегатів. Більшовицький з’їзд зірвано, але більшовики в кількості 127 чол. від’їжджають до Харкова, де об’єднуються з делегатами обласного з’їзду Рад і проголошують себе І Всеукраїнським з’їздом Рад, що працює з 11 по 12 грудня 1917 р. і проголошує утворення радянської УНР у складі Росії.

Проголошення незалежності УНР. Наступ радянських військ

Після відхилення ультиматуму, починаючи з 5 грудня 1917 р., Центральна Рада перебувала в стані війни з Росією. 1918-й рік починається війною декретів між Раднаркомом і Центральною Радою з приводу вивозу з України хліба і сировини. Силова боротьба поки що зводиться до роззброєння загонів противника, більшовики пересуваються по залізницях, захоплюючи поступово територію України. Захопивши Харків, більшовицькі війська в середині грудня оволоділи важливими залізничними вузлами – Лозовою, Павлоградом, Синельниковим, що дало змогу блокувати каледінські війська на Дону і Донбасі та створити вигідний плацдарм для вирішальних боїв з УНР.

Центральна Рада розуміє всю небезпеку більшовицького загарбання, і тому 9(22) СІЧНЯ 1918 р. на закритому засіданні Малої Ради було затверджено ІV УНІВЕРСАЛ, який декларував низку важливих положень:

проголошувалася незалежність, суверенність УНР;

гарантувалася передача землі селянам без викупу;

ставилося завдання найближчим часом скликати Українські Установчі

збори, які б схвалили Конституцію УНР.

Проголошена в Універсалі самостійність не мала абсолютного характеру. Навіть у цьому документі цілковито не відкидалася ідея федерації. На жаль, цей важливий юридичний акт було проголошено надто пізно, коли кульмінаційний момент українського національного руху було вже пройдено.

Формування нового уряду було перервано наступом радянських військ, що йшли на Україну трьома колонами. Очолював ці війська Муравйов, людина честолюбна і хворобливо жорстока. Для того, щоб полегшити наступ радянських військ, київські більшовики 16 січня 1918 р. почали збройне повстання. Бої велися в основному за завод “Арсенал”. Повстання було придушено, 200 робітників потрапили в полон і були розстріляні. Героїчною сторінкою оборони України став бій під Крутами 29 січня 1918 р., де вирішувалася доля Києва. Центральна Рада могла розраховувати лише на багнети 420 студентів, гімназистів та юнкерів, більшість з яких загинула в нерівному протистоянні. Бій під Крутами підтвердив готовність молоді відстоювати ідеали української революції.

Муравйов заволодів Дарницею, але зазнав невдачі при першому штурмі Києва. Проте в результаті п’ятиденного обстрілу міста Центральна Рада вирішила залишити Київ. Війська Муравйова, що ввійшли в Київ, розпочинають “червоний терор”, який призводить до багатотисячних жертв.

В цей же час більшовики, розгромивши Каледіна на Дону, розпочинають наступ на південь України і встановлюють радянську владу в Одесі, Криму, Миколаєві, Херсоні, Кіровограді.

Мирні переговори у Брест-Литовську

Відразу після приходу до влади більшовики пропонують мирні переговори державам німецького блоку. Угода про перемир’я підписується 2 грудня 1917 р.

Центральна Рада запізнюється з мирними ініціативами. Лише 22 листопада на засіданні Малої Ради піднімається питання про мир і формується делегація для укладення перемир’я на Румунському і Південно – Західному фронтах.

9 грудня 1917 р. починаються переговори між Німеччиною, Австро-Угорщиною з одного боку і радянською Росією з іншого, при цьому більшовики намагаються вирішити і українське питання. Центральна Рада присилає ноту протесту, тоді країни німецького блоку відповідають, що вони чекають делегацію УНР. Українська делегація, що прибула на переговори, вимагає від більшовиків визнати її представником України. Росія змушена була визнати українську делегацію повноправним учасником переговорів. Проте за наполяганням більшовиків у середині січня в переговорах настає двотижнева перерва. ЇЇ причини:

розкол серед більшовиків у питанні про мир (Бухарін - “революційна

війна до переможного кінця”, Троцький – “ні миру, ні війни, а армію розпустити”, Ленін – “мир за будь - яких умов”);

українське питання (більшовики за короткий час захопили

більшість території України і після перерви планували представити на переговорах українську радянську делегацію).

Після перерви Росія дійсно представляє українську радянську делегацію державам німецького блоку, заявивши, що Центральна Рада не контролює територію України і тому не може бути повноправним представником українського народу на переговорах. Тоді Центральна Рада знайомить країни німецького блоку з IV Універсалом, за яким Україна є незалежною, а значить Центральна Рада виступає урядом незалежної держави. Таким чином, український радянський уряд, делегацію якого привезли більшовики, є окупаційним урядом.

27 січня (9 лютого) 1918 р. підписується договір між УНР і чотирма державами німецького блоку, за яким австро-угорські і німецькі війська планується ввести на Україну для допомоги в боротьбі з більшовиками.

Брестська мирна угода давала Центральній Раді ще один шанс для політичної самореалізації, але її демократизм та республіканізм не стикувалися з консерватизмом керівництва окупаційних військ німецького блоку. За цих обставин встановлення авторитарного правління в Україні було лише питанням часу.