Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський політехнічний коледж

Національного технічного університету

«Харківський політехнічний інститут»

ІСТОРІЯ

УКРАЇНИ

Курс лекцій для студентів

Полтавського політехнічного коледжу

НТУ «ХПІ»

усіх спеціальностей

викладач І. М. Поставний

Полтава

2011

Тема 1. Первісний лад в україні

1. Палеоліт. Мезоліт.

2. Неолітична революція.

3. Енеоліт.

4. Трипільська культура.

5. Епоха бронзи.

Палеоліт. Мезоліт

Початок історії людства можна датувати більш ніж 2 млн. років від наших днів, і пов’язаний він з процесом перетворення людиноподібної мавпи в людину. Усвідомлена праця, а згодом мова остаточно зумовили становлення нашого предка як “гомо сапієнса”. Залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці найдавнішої людини стародавня історія людства ділиться на кілька епох.

Палеоліт (з грецької “палайос” – стародавній, “літос” – камінь). Датується від 2 млн. до 10 тис. років тому. Він ділиться на ранній, середній і пізній етапи.

У період раннього палеоліту (від появи людини до 150 тис. років тому) почалося розселення людини зі своєї батьківщини (Африка і, можливо, Південно-східна Азія) в різні кінці Землі. На території України ранній палеоліт почався близько 1 млн. років тому. Серед знайдених предметів цього періоду переважали знаряддя ударної і ударно-ріжучої сили (скребла, рубила, гостроконечники з кременю, андезиту, обсидіану, сланцю). Утворюються первісні стада людей, перші форми людських об’єднань за принципом кровнородинних зв’язків. Починає виникати екзогамія (заборона шлюбу в середині роду).

Ці люди вже вміли виробляти і застосовувати палиці і камені як примітивні знаряддя, а також спілкувалися між собою за допомогою звукової мови. Вони збирали плоди диких рослин, ягоди, гриби, їстівні коріння, полювали на тварин, в пошуках їжі часто переходили з місця на місце, тобто вели кочове життя, не маючи ні постійних жител (хоча часто й жили в печерах), ні одягу.

За часів середнього палеоліту (150 – 35 тис. років тому) відбувається подальше заселення України (аж до басейну р. Десни). В цей час, близько 100 тис. років тому, людиною був винайдений вогонь. Змінився антропологічний вигляд людини – неандертальця (назва за місцем першої знахідки її решток у Німеччині): невисока на зріст, сутула, з масивною головою і дуже похилим чолом. Наприкінці середнього палеоліту люди навчилися робити проколюючі знаряддя праці. Змінилась психологія людини. З’явилися елементи абстрактного мислення. Намітився поділ праці між чоловіками і жінками.

Під час пізнього палеоліту (35 – 11 тис. років тому) в результаті наступу льодовика і похолодання іншою стала рослинність, змінилась і місцева фауна. Основне заняття – полювання для здобуття їжі та шкур. Людина змінилась і зовні, діставши назву кроманьйонця (за місцем першої знахідки її кісток у гроті Кро-Маньйон у Франції), або “homo sapiens” (людина розумна). Середній вік людини недовгий - 20-23 роки. Люди дедалі більше переходили на осілий спосіб життя, споруджували житла, насамперед зимові, у вигляді яранг. Замість стада з’являється рід – об’єднання кровних родичів на чолі з жінкою (матріархат). Відбувалася асиміляція різних родів і об’єднання їх у племена.

Родові общини об’єднувалися в племена, з утворенням яких оформився родоплемінний первіснообщинний лад, який грунтувався на спільній власності на засоби виробництва і зрівняльному розподілі наслідків праці. Але людина була безсилою в боротьбі з невідомими і незрозумілими для неї силами навколишньої природи. Зароджуються релігійні вірування (тотемізм, магія, анімізм, фетишизм) та мистецтво.

Мезоліт (“мезос” – середній, “літос” – камінь) – 10 - 6 тис. років до н.е. Льодовик розтанув; рослини і тварини, що населяли тогочасну територію України, стали близькими до сучасних. Люди винайшли метальні знаряддя, що полегшило полювання. Люди починають заготовляти про запас різних молюсків і рослинну їжу, ловити рибу (а не полювати на неї), приручати тварин, з’являються зачатки рослинництва і тваринництва. За мезолітичної епохи виникли об’єднання споріднених родів – племен, які вже мали свою територію, економічну спільність, мову, звичаї тощо.

Неолітична революція

Розквіт первіснообщинного ладу припав на епоху неоліту (“неос” – новий, “літос” – камінь) – 6 - 3 тис. років до н.е. На зміну привласнюючим формам господарювання - мисливству, рибальству і збиральництву - приходять відтворюючі форми господарювання – землеробство і скотарство. Цей процес називають неолітичною революцією. Зернові – ячмінь, просо, пшениця, жито – починають вирощувати в Україні 6 – 7 тис. років тому. На території сучасної України виявлено багато постійних поселень і тимчасових стоянок, що розташовувалися в долинах Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, Десни, Дністра та інших річок. В епоху неоліту вдосконалюється техніка виготовлення знарядь праці – шліфування, свердління. З’являються сокири, долота, кам’яні ножі. Важливим винаходом стає кераміка – виробництво посуду, що дало можливість готувати варену їжу. Зросла тривалість життя людини до 30 – 32 років; середній ріст – 170 см, вага – 75 кг.