9. А. Маршал та його крива попиту.

Еволюційний розвиток маржиналістських уявлень в економічній наці повязують із діяльністю англійсього економіста Альфреда Маршала, який став основоположником Кембриджської школи. Заслугою Маршала було якнайширше застосування математичного аппарату до дослідження економічних процесів, виокремлення мікроекономіки, яка займається передусім проблемами ціноутворення на рівні оеркмих товарів, підприємтсв, ринків, зосередження на аналізі не причинно-наслідкових, а функціональних взаємозвязків на основі взаємодії, так як економічні процеси взаємно впливають один на одного.

Маршал був противником трудової теорії вартості. Центр ваги з проблеми вартості потрібно перенести на вивчення закономірностей попитуі пропозиції, що дасть змогу створити нову теорію цінності і на її основі теорію ціни, згідно з якою ринкова ціна є рівноважна функціональних залежностей попиту та пропозиції.

Він використовував досягнення маржиналістської теорії граничної корисності для побудови кривої попиту. Оскільки споживачі отримують все менше задоволення від кожного наступного продукту, вони будуть купувати додаткові його одиниці лише в тому випадку, якщо його ціна буде знижуватись. З іншого боку, необхідно враховувати й інший не менш вагомий чинник – пропозицію (криву пропозиції), що залежить від цін на фактории виробництва.

Графічна інтерпретація кривих попиту і пропозиції формують знаменитий «маршалівський хрест»; ціна попиту та ціна пропозиції будуть рухатись на зустріч оин одному, поки не буде знайдено рівноважну ціну, за якої кількість товару, яку бажають купити споживачі, буде дорівнювати тій кількості, яку згодні поставити на ринок виробники. Це було свідченням узагальненого вираження уявлень про сеханізм функціонування ринкової економіки.

Іншим важливим досягненням було опрацювання типової процедури (моделі) економічного дослідження, яка передбачала наступні кроки: а) знайти проблему, б) опрацювати його теоретичні модель, в) сформулювати кілька справджувальних гіпотез, г) зробити процесс операціоналізації основних понять та термінів, д) виконати економетричні обрахунки, е) отримати результати.

10. Дж.Кейнс і загальний психологічний закон.

Нові виклики економічній теорії були поставлені кризовими явищами в ринковій економіці, викликані, зокрема, Великою депресією. Це зумовили появу нових пояснень і новго рівня узагальнень: не домінуючого мікроекономічного, а макроекономічного характеру. Великою заслугою у розумінні макроекономічних процесів та їхнього впливу на господарку та поведінку економічних субєктів були наукові пошуки англійсього економіта Кейнса. Його навідоміша праця «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей» (1936 рік) булла поворотним пунктом в економічній науці ХХ століття. Її основна ідея – система ринкових відносин не є досконалою, а максимально можливий рівень зайнятості та економічного зростання може забезпечити лише активнее втручання держави в економіку. Запропонований ним макроекономічний аналіз економічного зростання, опирався на дві групи неекономічних факторів: держави (стимулювання попиту споживачів на засоби виробництва та нові інвестиції) та психології людей. Щодо останнього Кейнс формулює загальний психологічний закон, спираючись на інтуїцію та поодинокі спостереження. Відповідно до закону люди схильні, як правило, збільшувати своє споживання із зростанням доходу, але повільніше, ніж зростає їхній дохід. Тобто зі зростанням доходу середня схильність до споживання знижується. Це так звана загадка споживання, що пояснює погляди Кейнса на споживання як на розкіш (заможніші родини заощаджують більший відсоток свого доходу порівняно із біднішими).

На його думку, психологія економічної людини є дещо інертною. Так, неспожиту частину доходу люди не поспшають вкладати у виробництво, заощаджуючи свої кошти часто в грошовій (ліквідній) формі. Мотивація заощаджень є різною. Розглядає у процесі заощадження дію а) «трансакційного мотиву» - потреба у готівці для виконання поточних угод – трансакцій; б) «спекулятивного мотиву» - очікування можливого підвищення ставки відсотка, що дає можливість отримувати від своїх заощаджень більший дохід; в) «мотив ризику» - ризик втрат від невдалих капіталовкладень.

Історики економічної науки наголошують на значний вплив тогочасного психологічного знання на Кейнса. Так, наголошують на впливі психоаналітичних ідей Фройда, що знайшло своє відображення у праці «Трактат про гроші». Зокрема він висловлює думку, що спонтанний оптимізм відкриває шлях підприємцям до інвестицій у власні проекти. Окрім того, Кейнс піднімає багато актуальних проблем, які не були в орбіті наукових зацікавлень психологів його часу. Звертає увагу на почуття непевності людини щодо свого майбутнього в контексті економічних дій.

Ідеї Кейнса мали велий вплив на формування нової економічної політики, в обстоювання «змішаної економіки», в якій уряд (держава) відіграє вагому роль як допоміжний ринковий регулятор у стимулюванні інвестицій за рахунок державних витрат. Така політика актуалізує за Кейнсом ефект мультиплікатора (множення): нарощування інвестицій (інвестиційних інєкцій) призведе до зростання національного дохожу, відповідно до зайнятості населення і витрат на споживання. Своєю чергою, кейнсіанська економічна система (кейнсіанство) переосмислила економічні доктрини, які базувалися на принципі невтручання держави в економічну діяльність, у напрямку їхнього послаблення і позбавлення домінуючого впливу.