27. Метод опитування в економічній психології.

Опитування – як метод збору інформації передбачає її збирання шляхом реєстрації показників від осіб, що опитуються.

Інформацію, яку отримують в процесі опитування, поділяють на

1.соціально-економічну,

2.товарознавчу,

3.соціально-психологічну.

В залежності від характеру інформації опитування бувають анкетні та опитування-інтерв?ю.

За формою проведення розрізняють очні та заочні опитування.

За частотою проведення - одноразові, періодичні та панельні (багаторазові опитування однієї і тієї ж групи).

У порівнянні з результатами анкетування інтерв'ю дає більш змістовну інформацію. Однак його недоліком є вплив особистості і професійного рівня дослідника на опитуваного, що може призводити до зниження об'єктивності отримуваної інформації. Основні переваги анкетування полягають у можливості виконання масових опитувань і його професійної доступності.

Опитування надає дослідникові не тільки інформацію про об'єктивні процеси, але і відомості про цінності, установках поведінки, про ставлення людей до тих чи інших подій, про моделі взаємодії представників різних соціальних груп. Процедура опитування дозволяє направити хід опитування на отримання найбільш цінної інформації, пов'язаної з метою та завданнями дослідження.

Опитування – метод дослідження, при використанні якого людина відповідає на ряд питань, що їй задаються.

Види опитувань

• Письмове – анкетування.

Анкетування – використовується, щоб одержати інформацію про типовість тих чи інших явищ. На результативність анкетування впливає ряд умов: підбір питань, які найбільш точно характеризують досліджу­ване явище і дають надійну інформацію; задавання як прямих, так і не­прямих питань; вилучення підказок у формулюваннях питань; попере­дження двоїстого розуміння змісту питань.

• Усне – інтерв’ю,бесіда.

Інтерв’ю  застосовується у тих випадках, коли дослідник чітко намічає мету майбутнього дослідження, формулює коло основних і допоміжних питань, що дозволять з’ясувати сутність проблем, які цікавлять дослідника. При проведенні бесіди дослідник враховує можливі варіанти бесіди і передбачає її хід у випадку позитивних чи негативних відповідей. Ефективність бесіди багато в чому залежить від уміння створювати в спілкуванні сприятливу морально-психологічну атмосферу, спостерігати за поведінкою співрозмовника, його мімікою, емоційними реакціями, бажанням відповідати або уникати відповідей.

Перевага усного опитування полягає в тому, що при бесіді, інтерв’ю, на відміну від анкети, ми можемо з’ясувати незрозумілі питання, змінити формулювання питання. Анкетування таких можливостей не має, але його перевага в тому, що воно дозволяє одночасно опитати велику кількість осіб і дає можливість формалізувати опрацювання отриманих результатів.

28. Психологія підприємництва як галузь економічної психології.

29. Основні етапи формування наукових поглядів щодо підприємництва.

30. Погляди Р.Кантильйона, А.Сміта, Ж.-Б.Сея, А.Маршала на особу підприємця і підприємництво як соціально-економічне явище.

31. Погляди Й.Шумпетера на призначення підприємництва у суспільстві.

32. Основні функції підприємництва у сучасному світі.

33. Теоретичні меделі підприємництва.

34. Психологічні ознаки підприємництва.

35. Підприємництво та бізнес: інтерпретація понять.

36. Психологічні теорії підприємництва: теорія рис і теорія вроджених здібностей, психодинамічна теорія, теорія соціалізації, теорія потреби у досягненнях.

37. Соціологічні теорії підприємництва.

38. М.Вебер і його праця “Протестанська етика і дух капіталізму”.

39. В.Зомбарт про “дух” підприємництва.

40. Девіантна поведінка і підприємництво.

41. Маргінальний статус і підприємництво.

42. Концепція ”Соцієтальної психіки” і її місце в розумінні розвитку підприємництва як ментальної структури.

42. Соціопсихологічна модель аналізу підприємницького феномена.

43. Психологія особистості в економічній психології (на прикладі підприємництва – див. дет. Пачковський Ю.Ф. Психологія підприємництва. – К.: Каравела, 2007).

44. Поняття особистості.

45. Рівні аналізу особистості: індивідуально-психологічний, функціонально-рольовий, соціально-демографічний.

46. Підприємець та менеджер: спільне та відмінне.

47. Типологія особистості: соціальна, поведінкова.

48. Типи підприємців за Й.Шумпетером та В.Зомбартом.

49. Соціальна структура бізнес-класу.

50. Сучасні психологічні типології підприємців (Е. Гойс, Е. Фреліх та ін.).

51. Статевий диморфізм у підприємництві.

52. Психологія реклами.

53. Підходи до визначення реклами.

54. Види реклами.

55. Психічні процеси (увага, пам‘ять, сприймання) у рекламі.

56. Методи та підходи у подачі рекламного матеріалу.

57. Феномен неусвідомлюваного в рекламі.

58. Ефект 25 кадру.

59. Біхевіоризм і реклама.

60. Етична відповідальність реклами.

61. Моделі рекламного впливу.

62. Психологічна ефективність реклами.

63. Психологія споживання.

64. Маркетинг як основа споживання.

65. Чотири фази в розвитку маркетингу.

66. Принципи, цілі, завдання маркетингу.

67. Маркетинг-мікс.

68. Види маркетингу.

69. Соціомаркетинг і концепція інтегрованого маркетингу.

70. Мотиви споживання.

71. Мотивація А. Маслоу і споживання.

72. Констатуючі моделі споживання Дж. Катони, чорної скрині У.Уоллеса, Ф. Котлера.