
- •Економічна психологія як галузь наукового знання.
- •Історія становлення економічної психології.
- •Методи економічної психології.
- •Психологія підприємництва як галузь економічної психології.
- •Психологія особистості в економічній психології (на прикладі підприємництва – див. Дет. Пачковський ю.Ф. Психологія підприємництва. – к.: Каравела, 2007).
- •Психологія споживання.
- •Економічна психологія як галузь наукового знання.
- •Економіка і психологія: проблеми взаємодії.
- •Становлення економіко-психологічних уявлень (Ксенофонт, Аристотель, Колумела та ін.).
- •Меркантилізм у поглядах на економічну дію.
- •Фізіократи (ф.Кене, а. Тюрбо) і проблема ціноутворення (обміну).
- •А. Сміт і його модель економічної людини.
- •Історична школа (в.Рошер, б.Гільдербранл, к.Кніс та ін.) та проблеми національної економіки і ментальності.
- •Австрійська школа граничної корисності (к.Менгер, ф.Візер, о. Бем-Баверк): економічні поведінкові постулати.
- •А. Маршал та його крива попиту.
- •Дж.Кейнс і загальний психологічний закон.
- •Неолібералізм (в.Ойкен, в.Репке та ін.) та узагальнені моделі господарств.
- •Основні напрями сучасної психології: гештальтпсихологія, біхевіоризм, психоаналіз, генетична психологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія.
- •Історія становлення економічної психології.
- •Г. Тард у поглядах на економічну психологію.
- •Г. Мюнстенберг і психотехніка.
- •Дж. Катона як основоположник сучасної економічної психології.
- •Сучасні представники економічної психології (ф. Ван Раай, к. Вернерід та ін.).
- •Українська економічна психологія.
- •Визначення економічної психології.
- •Предмет економічної психології.
- •Методи економічної психології.
- •Спостереження та експеримент в економічній психології.
- •Методи вивчення особистості в економічній психології.
- •Методи психологічного аналізу економічної діяльності.
- •Соціально-психологічні методи аналізу економічних відносин.
- •Метод опитування в економічній психології.
Предмет економічної психології.
Що є сферою предметних зацікавлень сучасної економічної психології? Відповідь на це запитання простежується у поданих вище визначеннях. Домінуючою точкою зору, є розгляд економічної поведінки як вихідного пункту економіко-психологічного аналізу. Відповідно економічна поведінка розглядається як основний предмет економічної психології. Значною мірою мова туг йде про психологічні особливості та закономірності економічної поведінки людини. Людина трактується тут досить широко. Вона може бути носієм економічного знання (як буденного, так і наукового), мати власний погляд на те, що відбувається навколо. З іншого боку, вона у змозі бути активним учасником економічних процесів, суб'єктом господарських дій.
Окрім економічної поведінки, в якості важливих предметних зацікавлень економічної психології пропонується розглядати:
економічну свідомість.
У цьому контексті, на думку рос. психолога О. Дейнеки (2000, С.5), предметом економічної психології є закономірності психічного відображення господарських відносин. Психічне відображення формує 1) перцептивну (сприйняттєву) складову еконономічної свідомості, породжує 2) економічні емоції і відчуття, а також накладається на 3) економічні уявлення і економічне мислення й реалізується у 4) вольових компонентах, репрезентованих нормами, економічними інтересами і вчинками. Отже, економічна свідомість – це вищий рівень психічного відображення економічних відносин людиною, що формує реакцію і відповідну поведінку людини. У свою чергу з соціологічного погляду, Н. Боєнко [2005, С. 39] розглядає дві групи складових екон. свідомості: перша група - це відносно постійні та глибинні утворення (усвідомлені потреби, цінності, установки, мотиви діяльності); друга група - більш поверхневі утворення, репрезентовані думками, уявленнями та оцінками. З цією групою компонентів пов язані дослідження громадської думки як умови впровадження нового ринкового механізму на пострадянському просторі;
систему суспільно-виробничих відносин; що зумовлює відповідну економічну активність (поведінку) людини і різних соціальних груп.
В центрі дослідницької уваги є система взаємовідносин, що включає „економічну діяльність" - „економічні відносини» „економічну свідомість"- „економічну поведінку";
закономірності взаємодії економічних і психологічних факторів у регулюванні свідомості і поведінки людини (групп людей), її (їх) дій та вчинків;
латентні механізми людської психіки, що визначають не лише процеси сприйняття, але й формування спонукань та мотивів економічної людини та ін.
Перспективним у визначенні предметних інтересів економічної психології є підхід на основі виокремлення трьох сфер економічної реальності (або „арен", місць зустрічей суб'єктів економічних відносин): 1) сфери ринку, в якій центральне положення постають покупець і продавець, споживча поведінка; 2) сфери бізнесу; в якій ключову позицію займають дослідження підприємництва і ділової активності і 3) сфери суспільства проблемами аналізу є поведінка людей як членів суспільства у відповідь на економічну політику держави.