18. Сучасні представники економічної психології (ф. Ван Раай, к. Вернерід та ін.).

Нове осмислення проблематики економічної психології відбулося у 60-70-х роках минулого століття, завдяки роботам Саймона, Лейбенстайна та іншим. Це означало, що окремі психологічні концепції (зокрема, психологічна концепція аттитюду, оцінок та очікувань) стають невідємним атрибутом економічного дослідження. Змінювався погляд на поведінку економічної людини, яка не завжди булла спрямована на досягнення максимально очікуваного результату. Зіткнення з реаліями призводило до необхідності враховувати у діях економічного субєкта чинники неекономічного характеру (неповнота інформації, зниження рівня домагань, емоції, настрої тощо). Так, французький вчений, економіст за освітою Рейно, адаптував поняття «ментальна енергія» для обгрунтування динаміки економічного зростання. Стверджував, що неможливо пояснити економічне зростання лише працею та капіталом, так як великий вплив тут має людський фактор, під яким розуміється передусім мотиваційні чинники.

Розвиток такого напрямку як когнітивна психологія, в якому центральнее місце належить процессам навчання та вибору, сприяло підвищення уваги економістів до процесів прийняття рішення не лише у сфері споживання, але й в управлінні. Особливою популярністю користувався когнітивний напрямов у роботах Хансена та Беттмена. Застосування психологічного підходу відкрило більш широку та різноманітну картину економічного життя і призвело до того, що на початку 80-х років економічну психологію почали розглядати як окремий міждисциплінарний напрям, як окрему наукову дисципліну. Серед найбільш актуальних дослідницьких проблем у центрі уваги економічної психології опинилися:

Аналіза спонувань або мотивів діяльності економічної людини;

Дослідження споживчої поведінки з точки зору обробки інформації споживачем і впливу на його споживчі рішення соціального оточення;

Формування смаків і зміна уподобань людей під впливом реклами, соціальних контактів і особистого досвіду;

Дослідження взаємодії когнітивних та емоційних факторів у процесі прийняття економічних рішень;

Вплив різного роду обмежень – доходів, часу, інформації та ін. – на формування моделі економічної поведінки;

Економічна свідомість особистості, що формується на основі переживань, накопичуваного досвіду, подолання труднощів;

Неусвідомлюване начало у психіці людини та масс (ажіотаж, ілюзії, масові психози, навіювання тощо);

Економічна поведінка, активні вольові дії, цілеспрямовано змінюючи оточуюче середовище;

Вплив інституційних і соціокультурних факторів на формування особливостей економічної поведінки і феномену національна економіка та інші.

Епохальним у розвитку нової галузі знання булла поява першого підручника економічної психології – Handbook of Economic Psychology (1988) за редакцією Ф. Ван Раая, Г. Ван Вельдховена, К.-Е. Вернеріда, який увібрав лекції вчених Тілбургського університету (Нідерланди) і спеціалістів інших європейських країн. На думку авторів підручника. основне завдання економічної психології полягає у вивченні фактів економічного життя, застосовуючи до них знання з психології. Інституалізації економічної психології сприяло створення Міжнародної асоціації дослідників у галузі економ. псих (IAREP) у 70 – их р. XX ст.