
- •51. Особливості вимірювання взаємозв’язків в рядах динаміки.
- •59. Територіальні індекси.
- •1. Походження та основні значення терміну "статистика". Основні джерела статистики як науки
- •2. Предмет, методи та основні завдання статистики як науки.
- •3. Абсолютні та відносні, дискретні та неперервні величини у статистиці.
- •4. Статистичні показники та їх класифікація. Статистичні дані. Навести приклади.
- •5. Статистична сукупність. Поняття ознаки та її варіації. Приклади.
- •Ознака – це якісна особливість одиниці сукупності. Ознаки поділяються на дві групи:
- •6. Статистичні шкали та їх види, відповідна класифікація ознак. Приклади.
- •7. Основні етапи статистичного дослідження.
- •8. Статистичне спостереження. Загальний план спостереження та його структура.
- •9. Види і способи (класифікація) статистичних спостережень. Приклади.
- •10. Вимоги до результатів спостереження.
- •11. Контроль достовірності результатів та помилки спостереження.
- •12. Контроль достовірності результатів та помилки спостереження.
- •12. Статистичне зведення, його мета та складові частини
- •13. Статистичне групування, його види (класифікація)
- •14. Методика проведення групувань.
- •15.Статистичні таблиці. Їх види та правила оформлення.
- •16. Статистичні графіки та їх структура (складові частини)
- •17. Види (класифікація) стат-х графіків. Приклади
- •18.Поняття про ряд розподілу. Види рядів розподілу. Приклади
- •19. Графічне зображення варіаційних рядів розподілу. Полігон, гістограмма, кумулята. Приклади.
- •20. Середня варіаційного ряду. Основні види степеневих середніх. Правило мажорантності. Властивості середньої арифметичної.
- •21. Мода варіаційного ряду. Визначення та способи обчислення моди для звичайного, дискретного та інтервального варіаційних рядів.
- •22. Медіана варіаційного ряду. Визначення та способи обчислення медіани для звичайного, дискретного та інтервального варіаційних рядів.
- •24. Поняття форми розподілу, вершини розподілу. Поділ варіаційних рядів на види за формою. Приклади.
- •25. Симетричність розподілу, види асиметрії. Попередні ознаки симетричності та виду асиметрії. Наближені та точні числові характеристики асиметрії. Вимірювання величини асиметрії.
- •26. Гостро- та плосковерхість розподілу, візуальні можливості їх встановлення. Числова характеристика гостро- та плосковерхості. Однорідність статистичної сукупності.
- •27. Основні поняття та основні задачі вибіркового спостереження. Репрезентативність вибірки, основні види помилок репрезентативності.
- •28. Основні схеми та види відбору, їх переваги, недоліки та можливі застосування.
- •29. Точкові та інтервальні оцінки параметрів генеральної сукупності. Поняття надійних інтервалу та ймовірності.
- •31. Визначення мінімально необхідного обсягу вибірки
- •32. Основні види взаємозалежності між ознаками, їх основна характеристика.
- •33.А)Метод комбінаційного групування
- •35.В)Дисперсійний аналіз
- •36.Г)Вибір виду рівняння регресії та обчислення його параметрів (регресійний аналіз):
- •37.Д)Оцінювання істотності та вимірювання щільності зв'язку за допомогою коефіцієнту детермінації (кореляційний аналіз):
- •38.Е)Оцінювання істотності і вимірюв щільності лінійного зв'язку за доп лінійного коефіцієнта кореляції, його зв'язок з коефіцієнтом детермінації:
- •39.Ж)Метод кореляції знаків Фехнера
- •40.З)Метод кореляції рангів Спірмена.
- •41. Порівняльний аналіз методів дослідження взаємозв'язків.
- •42. Поняття про ряд динаміки, види динамічний рядів.
- •43.Порівнюваність рівнів і змикання часових рядів.
- •45. Характеристики динаміки рівнів часового ряду: а) абсолютний приріст; б) темп зростання; в) темп приросту;
- •46. Поняття тенденції динамічного ряду, види і характери тенденцій.
- •47. Виявлення виду та характеру тренду динамічного ряду за допомогою порівняння рівнів ряду та аналізу його абсолютних приростів.
- •48. Основні методи згладжування рядів динаміки: а) метод середньої плинної; б) укрупнення інтервалів.
- •49. Аналітичне вирівнювання рядів динамікиАналітичне вирівнювання рядів динаміки, основні етапи побудови трендової кривої.
- •50. Поняття про періодичні коливання в рядах динаміки, аналітичне вирівнювання часових рядів у випадку наявності періодичних коливань.
- •52.Інтерполяція та екстраполяція. Точкове та інтервальне прогнозування часових рядів.
- •54. Основні залежності між індексами.
- •56. Індексний факторний аналіз.
- •57. Індекси середніх величин.
- •58. Міжгрупові індекси.
- •59. Територіальні індекси.
15.Статистичні таблиці. Їх види та правила оформлення.
Ст. таблиці призначені для раціонального і наглядного викладеня результатів зведення і групування. Складаються із статистичного підмета і присудка. Підмет- елементи сукупності, що вивчаються. Присудок- ті показники, що хар-ть підмет.
Ст.. таблиці под-я на 1. прості – містять перелік елементів сукупності. 2. групові – містять результати групування сукупності за однією ознакою. 3. комбінаційні – містять результати групування за декількома ознаками.
Правила оформлення ст. таблиць:
1Таблиця повинна мати номер і назву, які чітко стисло наводять об’єкт дослідження, місце та ін.
2. Якщо одиниця вимірювання показників, що містяться в таблиці однакові, то вони наводяться в заголовку таблиці, а різні – в найменуванні стовпців.
3. Всі дані однієї графи наводяться з однаковою точністю.
4. Під таблицею можуть бути примітки до окремих рядків стовпців.
5. Об’єкти підмета і присудка необхідно розміщувати в певній логічній послідовності.
6. У присудку таблиці абсолютні величини можуть при необхідності доповнюватись відносними та середніми величинами. Якщо таблиця займає не одну сторінку, то 1. графи (стовпці) треба пронумерувати. 2. Рядок з номерами граф розміщується безпосередньо під рядком, що містить заголовки граф.
7. Частина таблиці, що знаходиться на першій сторінці, повинна містити крім номера і заголовка не менше одного рядка власне таблиці під рядком з номерами колонок. На кожній сторінці, крім першої і останньої. “ Продовження таблиці №” остан “Закінчення таблиці №”. На кожній сторінці крім першої – першим має бути рядок номерів таблиці.
8. Найменування граф і рядків у підметі – чітко, стисло, без скорочень, крім загальноприйнятих.
9. У заголовках граф (стовпців) присудка – спосіб обчислення відповідного показника.
10. Таблиця не повинна мати незаповнених клітинок, тому :а)- якщо для даної клітинки відсутня інформація б) … якщо відповідний елемент підмета не має даної хар-ки в) х якщо клітинка взагалі незаповнюється
16. Статистичні графіки та їх структура (складові частини)
Статистичні графіки – умовне зображення статистичних показників за допомогою графічних засобів. Графік застосовують як зображення результатів дослідження завдяки своїм властивостям а) наочність б) синоптичність – можливість одночасно оцінити всю сукупність даних , які досліджуються. Кожен графік складається з графічного образу та допоміжних елементів, що повинні міститись на одній сторінці. Графічний образ – це сукупність геометричних фігур та їх комбінацій, за допомогою яких зображають статистичні показники. До допоміжних елементів належить: поле графіка, просторові орієнтири, масштаб та експлікація. Поле графіка – це та частина графіка, яку займає графічний образ. Просторові орієнтири – визначають взаємне розташування частин графіка у його полі, яке обумовлюється хар-ом та особливостями статистичних показників, що зображуються, метою дослідження, системою координат, масштабом. Масштаб – це взаємо відповідність між графічним зображенням та числовим значенням одиниці вимірювання статистичного показника. Експлікація – словесні пояснення та позначення, без яких графік важко або неможливо прочитати. До експлікації відносять 1. загальна назва, в якій чітко і стисло без скорочень, крім загальноприйнятих, наводиться зміст, місце, час та ін необхідна інформація. 2. Написи вздовж масштабних шкал, які визначають величини показників та одиниці їх вимірювання.3. Пояснювальні написи та позначення – для стислого, чіткого і точного розкривання змісту окремих елементів або частин графічного образу, можуть мати форму ярлика, розміщуються безпосередньо у полі графіка або легенда. Розміщуються за межами поля графіка. Система координат - це сукупність елементів, які визначають положення точки у просторі. При побудові статистичних графіків використовують прямокутну (Декартову) полярну і трикутну (тригональну) систему координат.