
- •51. Особливості вимірювання взаємозв’язків в рядах динаміки.
- •59. Територіальні індекси.
- •1. Походження та основні значення терміну "статистика". Основні джерела статистики як науки
- •2. Предмет, методи та основні завдання статистики як науки.
- •3. Абсолютні та відносні, дискретні та неперервні величини у статистиці.
- •4. Статистичні показники та їх класифікація. Статистичні дані. Навести приклади.
- •5. Статистична сукупність. Поняття ознаки та її варіації. Приклади.
- •Ознака – це якісна особливість одиниці сукупності. Ознаки поділяються на дві групи:
- •6. Статистичні шкали та їх види, відповідна класифікація ознак. Приклади.
- •7. Основні етапи статистичного дослідження.
- •8. Статистичне спостереження. Загальний план спостереження та його структура.
- •9. Види і способи (класифікація) статистичних спостережень. Приклади.
- •10. Вимоги до результатів спостереження.
- •11. Контроль достовірності результатів та помилки спостереження.
- •12. Контроль достовірності результатів та помилки спостереження.
- •12. Статистичне зведення, його мета та складові частини
- •13. Статистичне групування, його види (класифікація)
- •14. Методика проведення групувань.
- •15.Статистичні таблиці. Їх види та правила оформлення.
- •16. Статистичні графіки та їх структура (складові частини)
- •17. Види (класифікація) стат-х графіків. Приклади
- •18.Поняття про ряд розподілу. Види рядів розподілу. Приклади
- •19. Графічне зображення варіаційних рядів розподілу. Полігон, гістограмма, кумулята. Приклади.
- •20. Середня варіаційного ряду. Основні види степеневих середніх. Правило мажорантності. Властивості середньої арифметичної.
- •21. Мода варіаційного ряду. Визначення та способи обчислення моди для звичайного, дискретного та інтервального варіаційних рядів.
- •22. Медіана варіаційного ряду. Визначення та способи обчислення медіани для звичайного, дискретного та інтервального варіаційних рядів.
- •24. Поняття форми розподілу, вершини розподілу. Поділ варіаційних рядів на види за формою. Приклади.
- •25. Симетричність розподілу, види асиметрії. Попередні ознаки симетричності та виду асиметрії. Наближені та точні числові характеристики асиметрії. Вимірювання величини асиметрії.
- •26. Гостро- та плосковерхість розподілу, візуальні можливості їх встановлення. Числова характеристика гостро- та плосковерхості. Однорідність статистичної сукупності.
- •27. Основні поняття та основні задачі вибіркового спостереження. Репрезентативність вибірки, основні види помилок репрезентативності.
- •28. Основні схеми та види відбору, їх переваги, недоліки та можливі застосування.
- •29. Точкові та інтервальні оцінки параметрів генеральної сукупності. Поняття надійних інтервалу та ймовірності.
- •31. Визначення мінімально необхідного обсягу вибірки
- •32. Основні види взаємозалежності між ознаками, їх основна характеристика.
- •33.А)Метод комбінаційного групування
- •35.В)Дисперсійний аналіз
- •36.Г)Вибір виду рівняння регресії та обчислення його параметрів (регресійний аналіз):
- •37.Д)Оцінювання істотності та вимірювання щільності зв'язку за допомогою коефіцієнту детермінації (кореляційний аналіз):
- •38.Е)Оцінювання істотності і вимірюв щільності лінійного зв'язку за доп лінійного коефіцієнта кореляції, його зв'язок з коефіцієнтом детермінації:
- •39.Ж)Метод кореляції знаків Фехнера
- •40.З)Метод кореляції рангів Спірмена.
- •41. Порівняльний аналіз методів дослідження взаємозв'язків.
- •42. Поняття про ряд динаміки, види динамічний рядів.
- •43.Порівнюваність рівнів і змикання часових рядів.
- •45. Характеристики динаміки рівнів часового ряду: а) абсолютний приріст; б) темп зростання; в) темп приросту;
- •46. Поняття тенденції динамічного ряду, види і характери тенденцій.
- •47. Виявлення виду та характеру тренду динамічного ряду за допомогою порівняння рівнів ряду та аналізу його абсолютних приростів.
- •48. Основні методи згладжування рядів динаміки: а) метод середньої плинної; б) укрупнення інтервалів.
- •49. Аналітичне вирівнювання рядів динамікиАналітичне вирівнювання рядів динаміки, основні етапи побудови трендової кривої.
- •50. Поняття про періодичні коливання в рядах динаміки, аналітичне вирівнювання часових рядів у випадку наявності періодичних коливань.
- •52.Інтерполяція та екстраполяція. Точкове та інтервальне прогнозування часових рядів.
- •54. Основні залежності між індексами.
- •56. Індексний факторний аналіз.
- •57. Індекси середніх величин.
- •58. Міжгрупові індекси.
- •59. Територіальні індекси.
13. Статистичне групування, його види (класифікація)
Статистичне групування- розподіл стат. сукупності на однорідні в певному розумінні групи за ознаками, які називаються групувальними. Види групувань: 1. за призначенням:- типологічне групування- поділ якісно неоднорідної сукупності на якісно однорідні в певному розумінні групи, результатом є атрибутивний ряд розподілу;- аналітичне групування- призначене для виявлення та вивчення взаємозв’язків між ознаками;- варіаційне групування- призначене для поділу якісно однорідної сукупності на кількісно однорідні в певному розумінні групи. Використовується для вивчення структури якісно однорідної сукупності, тобто розподілу їх елементів за величиною певної кількісноваріюючою ознакою. Результатом є варіаційний ряд розподілу.2. за числом групувальних ознак:- просте групування- проводиться за однією ознакою, результатом є ряд розподілу, зазвичай у вигляді таблиці;- комбінаційне групування- проводиться за 2 і більше ознаками, результатом є кореляційні таблиці.
14. Методика проведення групувань.
У статистиці розрізняють якісні і кількісні однорідності в залежності від виду ознаки, за якою проводиться групування. При групуванні за атрибутивною ознакою вся сукупність ділиться на якісно однорідні групи. При цьому якісно однорідною прийнято вважати групу, якщо кожен її елемент має однакові значення тієї якісної ознаки, за якою проводиться групування відповідно до мети дослідження.
Очевидно, що число m таких груп дорівнює числу різних значень групувальної ознаки або числу всіх можливих комбінаціям значень групувальної ознаки. Після поділу сукупності на якісно однорідні групи кожна з них може бути розділена на кількісно однорідні групи за певною варіаційною ознакою що фактично означає проведення варіаційного групування. Поняття кількісної однорідності груп залежить від виду варіаційної ознаки: дискретна чи неперервна. При групуванні за дискретною варіаційною ознакою вся якісно однорідна сукупність ділиться на групи, кількісно однорідні в тому розумінні, що кожна з них має нести елементи сукупності тільки з певним окремим значенням цієї ознаки, число m таких груп повинно дорівнювати числу різних значень цієї ознаки. При групуванні за неперервною варіаційною ознакою весь розмах її варіації ділиться на інтервали, кожен з яких повинен містити певну кількісну однорідність, групу значень даної ознаки. При цьому дуже важливо вдало вибрати число та ширину інтервалів, якщо ширина інтервалів буде надто малою, то утвориться багато чисельних груп, що може ускладнити виявлення заг. Закономірності розподілу. Якщо ширина інтервалу буде надто великою, то незначна кількість об’ємних груп може ускладнити виявлуна специфічних особливостей розподілу. Ширина hi і-того інтервалу – це різниця між правою і лівою межею в межах і-того інтервалу. Значення ознаки, що відповідає нижній (верхній) межі прийнято включати (не включати) в цей інтервал. Групування з нерівними інтервалами проводиться у випадку, коли значення групувальної ознаки розподілені в сукупності суттєво нерівномірно. Групування з рівними інтервалами проводиться, коли значення групувальної ознаки розподілені приблизно рівномірно в сукупності, що вивчається. Перегрупування групування з рівними інтервалами треба спочатку вибрати число m: m=1 + log n ; m= 1+[log n]; m = корінь(n) m= [корень(n)]; h= (x”-x’)/m. M- число інтервалів, х”, х’- довільні числа.
x’<=x min. x”>=x max.
Якщо число n обчислюється наближено, то округлюєься тільки з надлишком. Формула Стержесса m= 1+ 3,332 lg n, де m – число інтервалів, n- оьсяг сукупності. Ширина інтервалів: h= (x мах- х міп)/м. Іноді при групуванні з рівними чи нерівними інтервалами не фіксується нижня межа ліва і (або) верхня межа останнього інтервалів. Тоді такий інтервал наз відкритим. Ширина відкритого інтервалу вважається рівною ширині відповідного сусіднього інтервалу або обмежується фізичним змістом.