11. Контроль достовірності результатів та помилки спостереження.

12. Контроль достовірності результатів та помилки спостереження.

Контроль даних спостереження є водночас методологічним і організаційним питанням. Якщо його розглядати як засіб попередження помилок, то питання наближається до методологічного. Якщо контроль є виявленням та виправленням помилок, то це скоріше організаційний захід.

Дані на вірогідність перевіряються засобами логічного та арифметичного контролю.

Логічний контроль – це перевірка сумісності даних порівнянням взаємозалежних ознак.

Встановити розмір помилки та виправити її можна під час арифметичного контролю, тобто за допомогою перевірки прямим чи побічним перерахунком зареєстрованих даних. Наприклад, розмір сукупного доходу домогосподарства можна обчислити з певною точністю, якщо підсумувати величину основних статей витрат. Розмір статутного фонду акціонерного товариства можна визначити, якщо знати кількість акціонерів та величину їх внесків.

Звичайно, здебільшого встановити вірогідність даних неможливо, особливо, коли помилки виходять за межі логічного та арифметичного контролю. Отже, необхідно враховувати природу помилок. Залежно від причини виникнення помилки поділяють на:

• помилки репрезентативності, які виникають під час проведення вибіркового спостереження через несуцільність реєстрації даних

• помилки реєстрації, які виникають під час проведення будь-якого спостереження внаслідок неправильного встановлення фактів або їх неправильного запису.

Помилки реєстрації, в свою чергу, залежно від природи виникнення поділяються на випадкові та систематичні.

Випадкові помилки виникають унаслідок збігу випадкових обставин. Причинами їх виникнення може бути неуважність реєстратора, незосередженість респондента або їх утомленість. Ці помилки викривляють дані спостереження в той чи інший бік, проте завдяки великій кількості випадків їх дія значною мірою врівноважується і вони впливають на результати неістотно.

Систематичні помилки виникають у результаті постійних спотворень в одному напрямі. Такі помилки суттєво зміщують результати спостереження в той чи інший бік (збільшення або зменшення). Наприклад, існує тенденція округлення розмірів доходів до цілих чисел у бік зменшення, а витрат – у бік збільшення.

Систематичні помилки, в свою чергу, поділяються на навмисні та ненавмисні. Ненавмисні помилки виникають унаслідок необґрунтованості програми спостереження, низької кваліфікації реєстраторів, неосвіченості респондентів.

Класичним прикладом помилки, що виникає через неосвіченість респондентів, є так зване жіноче кокетування (зменшення віку), старече кокетування (збільшення віку) та округлення віку до чисел, кратних 5 або 10, так звана вікова акумуляція.

Навмисні помилки виникають через свідоме викривлення фактів заради того, щоб очорнити або прикрасити дійсність.

12. Статистичне зведення, його мета та складові частини

Статистичне зведення – це науково організована попередня обробка матеріалів спостереження, комплекс дій щодо узагальнення конкретних індивідуальних даних, які утворюють сукупність.

Елементи сукупності за певними ознаками об’єднуються в групи, класи, типи, а інформація про них агрегується як у межах груп, так і в цілому за сукупністю.

Основне завдання зведення – виявити типові риси й закономірності масових явищ та процесів.

Зведення є основою подальшого аналізу статистичної інформації. За зведеними даними розраховуються узагальнюючі показники, виконується порівняльний аналіз, а також аналіз причин групових відмінностей, вивчаються взаємозв’язки між ознаками.

Зведення буває просте й складне. Як просте, так і складне зведення передбачає, передусім, обов’язковий контроль зібраних даних на повноту та вірогідність.

Просте зведення – це простий підрахунок підсумків первинного статистичного матеріалу.

Складне зведення включає класифікацію, групування матеріалу, розробку або вибір показників, які характеризують типові групи та підгрупи, підрахунок групових та загальних підсумків, викладення результатів у вигляді статистичних таблиць та графіків.

Мета зведення – одержання на базі зведених матеріалів узагальнюючих статистичних показників, які відображають суть соціально-економічних явищ, та виявлення типових рис і закономірностей, властивих досліджуваному явищу в цілому.

Статистичне зведення здійснюється за програмою, яка має розроблятися ще до збору статистичних даних, практично водночас зі створенням плану й програми статистичного спостереження.

Статистичне зведення має такі складові:

• розробка програми систематизації та групування даних

• обґрунтування системи показників для характеристики груп і сукупності в цілому

• проектування макетів статистичних таблиць, у яких подаються результати зведення

• визначення технологічних схем обробки інформації, типів електронно-обчислювальних машин, програмного забезпечення

• підготовка даних до обробки на ЕОМ, формування автоматизованих банків даних

• безпосереднє зведення, узагальнення, розрахунок системи показників.