- •51. Особливості вимірювання взаємозв’язків в рядах динаміки.
- •59. Територіальні індекси.
- •1. Походження та основні значення терміну "статистика". Основні джерела статистики як науки
- •2. Предмет, методи та основні завдання статистики як науки.
- •3. Абсолютні та відносні, дискретні та неперервні величини у статистиці.
- •4. Статистичні показники та їх класифікація. Статистичні дані. Навести приклади.
- •5. Статистична сукупність. Поняття ознаки та її варіації. Приклади.
- •Ознака – це якісна особливість одиниці сукупності. Ознаки поділяються на дві групи:
- •6. Статистичні шкали та їх види, відповідна класифікація ознак. Приклади.
- •7. Основні етапи статистичного дослідження.
- •8. Статистичне спостереження. Загальний план спостереження та його структура.
- •9. Види і способи (класифікація) статистичних спостережень. Приклади.
- •10. Вимоги до результатів спостереження.
- •11. Контроль достовірності результатів та помилки спостереження.
- •12. Контроль достовірності результатів та помилки спостереження.
- •12. Статистичне зведення, його мета та складові частини
- •13. Статистичне групування, його види (класифікація)
- •14. Методика проведення групувань.
- •15.Статистичні таблиці. Їх види та правила оформлення.
- •16. Статистичні графіки та їх структура (складові частини)
- •17. Види (класифікація) стат-х графіків. Приклади
- •18.Поняття про ряд розподілу. Види рядів розподілу. Приклади
- •19. Графічне зображення варіаційних рядів розподілу. Полігон, гістограмма, кумулята. Приклади.
- •20. Середня варіаційного ряду. Основні види степеневих середніх. Правило мажорантності. Властивості середньої арифметичної.
- •21. Мода варіаційного ряду. Визначення та способи обчислення моди для звичайного, дискретного та інтервального варіаційних рядів.
- •22. Медіана варіаційного ряду. Визначення та способи обчислення медіани для звичайного, дискретного та інтервального варіаційних рядів.
- •24. Поняття форми розподілу, вершини розподілу. Поділ варіаційних рядів на види за формою. Приклади.
- •25. Симетричність розподілу, види асиметрії. Попередні ознаки симетричності та виду асиметрії. Наближені та точні числові характеристики асиметрії. Вимірювання величини асиметрії.
- •26. Гостро- та плосковерхість розподілу, візуальні можливості їх встановлення. Числова характеристика гостро- та плосковерхості. Однорідність статистичної сукупності.
- •27. Основні поняття та основні задачі вибіркового спостереження. Репрезентативність вибірки, основні види помилок репрезентативності.
- •28. Основні схеми та види відбору, їх переваги, недоліки та можливі застосування.
- •29. Точкові та інтервальні оцінки параметрів генеральної сукупності. Поняття надійних інтервалу та ймовірності.
- •31. Визначення мінімально необхідного обсягу вибірки
- •32. Основні види взаємозалежності між ознаками, їх основна характеристика.
- •33.А)Метод комбінаційного групування
- •35.В)Дисперсійний аналіз
- •36.Г)Вибір виду рівняння регресії та обчислення його параметрів (регресійний аналіз):
- •37.Д)Оцінювання істотності та вимірювання щільності зв'язку за допомогою коефіцієнту детермінації (кореляційний аналіз):
- •38.Е)Оцінювання істотності і вимірюв щільності лінійного зв'язку за доп лінійного коефіцієнта кореляції, його зв'язок з коефіцієнтом детермінації:
- •39.Ж)Метод кореляції знаків Фехнера
- •40.З)Метод кореляції рангів Спірмена.
- •41. Порівняльний аналіз методів дослідження взаємозв'язків.
- •42. Поняття про ряд динаміки, види динамічний рядів.
- •43.Порівнюваність рівнів і змикання часових рядів.
- •45. Характеристики динаміки рівнів часового ряду: а) абсолютний приріст; б) темп зростання; в) темп приросту;
- •46. Поняття тенденції динамічного ряду, види і характери тенденцій.
- •47. Виявлення виду та характеру тренду динамічного ряду за допомогою порівняння рівнів ряду та аналізу його абсолютних приростів.
- •48. Основні методи згладжування рядів динаміки: а) метод середньої плинної; б) укрупнення інтервалів.
- •49. Аналітичне вирівнювання рядів динамікиАналітичне вирівнювання рядів динаміки, основні етапи побудови трендової кривої.
- •50. Поняття про періодичні коливання в рядах динаміки, аналітичне вирівнювання часових рядів у випадку наявності періодичних коливань.
- •52.Інтерполяція та екстраполяція. Точкове та інтервальне прогнозування часових рядів.
- •54. Основні залежності між індексами.
- •56. Індексний факторний аналіз.
- •57. Індекси середніх величин.
- •58. Міжгрупові індекси.
- •59. Територіальні індекси.
8. Статистичне спостереження. Загальний план спостереження та його структура.
Статистичне спостереження- науково організований збір даних про масові явища і процеси, що вивчаються. Перед проведенням спостереження зазвичай складається план: статистичне спостереження:
1. програмно методологічні питання:- мета спостереження;-об’єкт спостереження;- одиниця сукупності;- програма спостереження:
а)прелік питань;
б)інструментарій;
в)види і способи спостереження.
2.організаційні питання:- персонал;- місце спост.;- час спост.;- матеріально-технічне забезпечення;- контроль;-пробне обстеження. Об’єкт спостереження- сукупність явищ, процесів або фіз. об’єкти, які повинні спостерігатись. Одиниця сукупності- носій ознак, який підлягає реєстрації.
Програма спостереження складається з 3 частин:
1. перелік питань(питання повинні задовольняти вимогам:- не слід вводити ті питання, які не є безумовно необхідними для дослідження;- не слід включати до програми ті питання, які можуть викликати підозри, що відповіді на них можуть бути використані проти респондента;-запитання доцільно формулювати так, щоб відповіді на них могли бути, хоча б частково, взаємно контрольовані).
2. статистичний інструментарій- являє собою набір спец. розроблених стат. формулярів та інструкцій і роз’яснень щодо проведення спостереження.
3. вибір виду і способу спостереження: час спостер. поділяється на:- об’єктивний- часовий період до якого відносяться дані спостереження, набуває іноді значення моменту(критичний момент) ;- суб’єктивний- часовий період, протягом якого проводиться спостереження.
9. Види і способи (класифікація) статистичних спостережень. Приклади.
Стат спостереження – це науково організований збір даних про явища та процеси, що вивчаються. наприклад, перепис населення,основних фондів, заповнення анкет.
Перед проведенням стат спост зазвичай складається загальний план, який повинен включати всі необхідні відомості:
Мета спостереження;
Одиниці спостереження
Джерела та засоби одержання даних
Час спостереження.
Статистичні спостереження можна класифікувати за такими ознаками:
за формою організації
використання наявної звітності
спеціально організовані спостереження (вибіркове обстеження, анкетування,моніторинг)
за охопленням одиниць сукупності:
суцільне – охоплює всі без винятку одиниці сукупності,що вивчаються
несуцільне – охоплює частину елементів, які вивч.(спостереження основного масиву, вибіркове спостереження ,монографічне спостереження)
за способом одержання статистичних даних:
безпосередній облік фактів
документальний облік фактів
опитування респондентів.
10. Вимоги до результатів спостереження.
Вимоги до результатів спостереження:- достовірність даних;- повнота даних- забезпечується охопленням всіх одиниць сукупності, що вивчається, а також одержанням відповідей на всі питання;- своєчасність даних;- можливість порівнянності даних у часі і просторі;- доступність даних.
Зрозуміло, що від якості даних статистичного спостереження залежать результати подальшого дослідження. Тому вони мають відповідати певним вимогам.
1. Вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану. На жаль ця вимога не завжди додержується як на мікрорівні, так і на макрорівні. Досягти достатньої вірогідності можна, з одного боку, усу-ненням умов для таких викривлень, а з іншого – застосуванням більш чутливої системи оціночних показників.
2. Повнота даних як за їх обсягом, так і по суті. Наприклад, під час дослідження ринку покупців певного товару слід брати до уваги не лише ті верстви населення, на які він розрахований, але й ті, які можуть придбати цей товар для своїх дітей чи як дарунок друзям. Щодо повноти по суті, то вона забезпечується системним добором кількох взаємозалежних ознак явища. Так, визначаючи ринок споживачів, слід поцікавитись їхніми потребами, смаками, вимогами, платоспроможністю. Потрібно також знати стратегію своїх конкурентів.
3. Своєчасність даних. Інформація має дійти до користувача перш, ніж застаріє, інакше вона втрачає корисність.
4. Порівнянність даних у часі або у просторі, за одиницями вимірювання, колом охоплюваних об’єктів тощо. Ця вимога набуває особливого значення у разі вивчення динаміки того чи іншого явища.
5. Доступність даних. З переходом до ринкових відносин питання доступності даних особливо загострюється. Так ускладнилась ситуація з централізованим збиранням даних, особливо в недержавних структурах. Посилання на комерційну таємницю призводить до недоступності певного кола даних. Низький рівень відповідальності таких структур під час подання звітів або непідзвітність деякої їхньої частини призводить до порушення вимог повноти та своєчасності реєстрації даних.