Ознака – це якісна особливість одиниці сукупності. Ознаки поділяються на дві групи:

• кількісні – ознаки, що мають безпосереднє кількісне вираження. Наприклад, вік, стаж роботи, обсяг виробництва, чисельність працюючих тощо. В свою чергу кількісні ознаки поділяються на два види: дискретні та неперервні. Дискретними називають величини, що набувають лише окремих, ізольованих значень.

• якісні – ознаки, що не мають безпосереднього кількісного вираження. Для якісних ознак вимірювання означає реєстрацію наявності чи відсутності властивості, що вивчається (категорійні підрахунки). У цьому разі окремі одиниці сукупності розрізняються за своїм змістом. Вони також поділяються на два види: атрибутивні та альтернативні. Атрибутивними називають ознаки, які відображають сутність елемента сукупності, його характер.

6. Статистичні шкали та їх види, відповідна класифікація ознак. Приклади.

Рівень кожної ознаки вимірюється за допомогою спец. статистичної шкали, яка являє собою набір певних різновидів ознак або її числових значень. Існує 3 види статистичних шкал:

1. метрична шкала- числова шкала, яка використов. для вимірювання фіз. величин та результатів обчислення(визначаються обсяги виробництва та реалізації продукції, розміри капіталу, кіькість зайнятих у суспільному виробництві)

2. номінальна шкала- шкала найменувань або різновидів ознак, розташованих у довільному порядку(перелік форм власності, перелік спеціальностей)

Бажано розміщ. ознаки у логічній послідовності.

3. порядкова шкала(рангова)- шкала найменувань ознак, розташованих у певному порядку, дає можливість визначити співвідношення між значеннями ознак. (рівня успішності учнів або студентів, рівня кваліфікації робітників)

Існує 2 групи ознак:

1. варіаційні- вимірюються метричною шкалою. . Наприклад, продукція може бути якісною чи бракованою, людина може перебувати у шлюбі чи ні, людина може бути письменною чи неписьменною.

2. атрибутивні- вимірюються номінальною або порядковою шкалою. Наприклад, професії відрізняються характером праці: вчитель, інженер, будівельник, лікар

7. Основні етапи статистичного дослідження.

Будь-яке статистичне дослідження складається з трьох стадій (етапів). Статистичне спостереження проводиться органами державної статистики через збирання статистичної звітності, здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових та інших обстежень.

Статистичне спостереження – перша стадія статистичного дослідження, від якої в  значній мірі залежить якість проведення всього дослідження.

Статистичне спостереження – планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології.

Статистичний звіт — це документ, який вміщує систему показників діяльності суб’єктів господарювання. Зміст звіту, форма та термін подання в органи державної статистики затверджуються Держкомстатом України.

Крім загально державної статистичної звітності існує відомча звітність, яка розробляється міністерствами та відомствами  для внутрішніх управлінських потреб.

Загальний план статистичного дослідження містить основні етапи:

1. збір стат. даних та їх первинна обробка даних - чистка, реаліз. як правило в процесі стат. спостереження. Чистка даних- перевірка стат. даних на їх можливу невірність.

2. обробка первинних даних: зведення, групування, обчислення середніх та відносних величин, характеристик варіацій та інше. Може супроводжуватись побудовою стат таблиць та графіків.

3. обробка вторинних даних: вивчення динаміки, взаємозв’язків між ознаками, перевірка гіпотез, прогнозування тощо.

4. аналіз результатів дослідження: формування висновків, підготовка і оформлення звітних документів, які повинні містити стат таблиці та графіки.