- •51. Особливості вимірювання взаємозв’язків в рядах динаміки.
- •59. Територіальні індекси.
- •1. Походження та основні значення терміну "статистика". Основні джерела статистики як науки
- •2. Предмет, методи та основні завдання статистики як науки.
- •3. Абсолютні та відносні, дискретні та неперервні величини у статистиці.
- •4. Статистичні показники та їх класифікація. Статистичні дані. Навести приклади.
- •5. Статистична сукупність. Поняття ознаки та її варіації. Приклади.
- •Ознака – це якісна особливість одиниці сукупності. Ознаки поділяються на дві групи:
- •6. Статистичні шкали та їх види, відповідна класифікація ознак. Приклади.
- •7. Основні етапи статистичного дослідження.
- •8. Статистичне спостереження. Загальний план спостереження та його структура.
- •9. Види і способи (класифікація) статистичних спостережень. Приклади.
- •10. Вимоги до результатів спостереження.
- •11. Контроль достовірності результатів та помилки спостереження.
- •12. Контроль достовірності результатів та помилки спостереження.
- •12. Статистичне зведення, його мета та складові частини
- •13. Статистичне групування, його види (класифікація)
- •14. Методика проведення групувань.
- •15.Статистичні таблиці. Їх види та правила оформлення.
- •16. Статистичні графіки та їх структура (складові частини)
- •17. Види (класифікація) стат-х графіків. Приклади
- •18.Поняття про ряд розподілу. Види рядів розподілу. Приклади
- •19. Графічне зображення варіаційних рядів розподілу. Полігон, гістограмма, кумулята. Приклади.
- •20. Середня варіаційного ряду. Основні види степеневих середніх. Правило мажорантності. Властивості середньої арифметичної.
- •21. Мода варіаційного ряду. Визначення та способи обчислення моди для звичайного, дискретного та інтервального варіаційних рядів.
- •22. Медіана варіаційного ряду. Визначення та способи обчислення медіани для звичайного, дискретного та інтервального варіаційних рядів.
- •24. Поняття форми розподілу, вершини розподілу. Поділ варіаційних рядів на види за формою. Приклади.
- •25. Симетричність розподілу, види асиметрії. Попередні ознаки симетричності та виду асиметрії. Наближені та точні числові характеристики асиметрії. Вимірювання величини асиметрії.
- •26. Гостро- та плосковерхість розподілу, візуальні можливості їх встановлення. Числова характеристика гостро- та плосковерхості. Однорідність статистичної сукупності.
- •27. Основні поняття та основні задачі вибіркового спостереження. Репрезентативність вибірки, основні види помилок репрезентативності.
- •28. Основні схеми та види відбору, їх переваги, недоліки та можливі застосування.
- •29. Точкові та інтервальні оцінки параметрів генеральної сукупності. Поняття надійних інтервалу та ймовірності.
- •31. Визначення мінімально необхідного обсягу вибірки
- •32. Основні види взаємозалежності між ознаками, їх основна характеристика.
- •33.А)Метод комбінаційного групування
- •35.В)Дисперсійний аналіз
- •36.Г)Вибір виду рівняння регресії та обчислення його параметрів (регресійний аналіз):
- •37.Д)Оцінювання істотності та вимірювання щільності зв'язку за допомогою коефіцієнту детермінації (кореляційний аналіз):
- •38.Е)Оцінювання істотності і вимірюв щільності лінійного зв'язку за доп лінійного коефіцієнта кореляції, його зв'язок з коефіцієнтом детермінації:
- •39.Ж)Метод кореляції знаків Фехнера
- •40.З)Метод кореляції рангів Спірмена.
- •41. Порівняльний аналіз методів дослідження взаємозв'язків.
- •42. Поняття про ряд динаміки, види динамічний рядів.
- •43.Порівнюваність рівнів і змикання часових рядів.
- •45. Характеристики динаміки рівнів часового ряду: а) абсолютний приріст; б) темп зростання; в) темп приросту;
- •46. Поняття тенденції динамічного ряду, види і характери тенденцій.
- •47. Виявлення виду та характеру тренду динамічного ряду за допомогою порівняння рівнів ряду та аналізу його абсолютних приростів.
- •48. Основні методи згладжування рядів динаміки: а) метод середньої плинної; б) укрупнення інтервалів.
- •49. Аналітичне вирівнювання рядів динамікиАналітичне вирівнювання рядів динаміки, основні етапи побудови трендової кривої.
- •50. Поняття про періодичні коливання в рядах динаміки, аналітичне вирівнювання часових рядів у випадку наявності періодичних коливань.
- •52.Інтерполяція та екстраполяція. Точкове та інтервальне прогнозування часових рядів.
- •54. Основні залежності між індексами.
- •56. Індексний факторний аналіз.
- •57. Індекси середніх величин.
- •58. Міжгрупові індекси.
- •59. Територіальні індекси.
4. Статистичні показники та їх класифікація. Статистичні дані. Навести приклади.
Статистичний показник – це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких воно належить (що, де, коли, яким чином підлягає вимірюванню). Статистичний показник відображає кількісні характеристики, співвідношення ознак суспільних та економічних явищ.
Статистичні показники можуть бути об’ємними (наприклад, чисельність населення) та розрахунковими (середні величини). Вони можуть бути плановими, звітними й прогностичними, тобто бути у якості прогнозних оцінок.
За способом обчислення показники поділяються на первинні й похідні (вторинні). Первинні показники отримують у результаті зведення даних статистичного спостереження. Вони мають форму абсолютних величин. Наприклад, обсяг продукції, виготовленої протягом місяця. Похідні показники обчислюються на базі первинних або похідних. Вони мають форму середніх або відносних величин. Наприклад, середня врожайність, питома вага багатодітних сімей, ступінь виконання плану тощо.
За ознакою часу показники поділяються на інтервальні та моментні. Інтервальні показники відображають розмір явища за певний період часу, наприклад, обсяг випущеної продукції за тиждень, місяць, квартал, рік. Моментні показники відображають розмір явища станом на певну дату. Наприклад, кількість поданих заяв від абітурієнтів на 10 липня поточного року, чисельність працюючих на підприємстві на 1 січня тощо.
Статистичні показники слід відрізняти від статистичних даних.
Статистичні дані – це окремі числові значення статистичних показників. Вони завжди визначені не тільки якісно, але й кількісно та залежать від конкретних умов місця і часу.
Складність та багатогранність соціально-економічних явищ вимагає для їх усебічного, комплексного вивчення системи статистичних показників.
Система статистичних показників – це сукупність статистичних показників. Вона відображає взаємозв’язки, що об’єктивно існують між явищами. Іншими словами, система показників відображає стан та розвиток масових соціально-економічних явищ з різних боків.
Така система пов’язана логікою дослідження і часто являє собою ієрархічну структуру, де показники вищих рівнів обчислюються на основі показників нижчих рівнів. Система статистичних показників охоплює всі боки життя суспільства на різних рівнях: країна, регіон (макрорівень), підприємство, фірма, сім’я тощо (мікрорівень).
Системам статистичних показників притаманні такі особливості:
вони носять історичний характер (змінюються умови життя населення, суспільства, змінюються й системи статистичних показників)
методологія розрахунку статистичних показників постійно вдосконалюється.
5. Статистична сукупність. Поняття ознаки та її варіації. Приклади.
Статистична сукупність – це множина елементів, поєднаних умовами існування й розвитку, які мають певні спільні умови та причини, але відрізняються один від одного окремими ознаками.
Однорідна – це така сукупність, де одна чи декілька суттєвих ознак її об’єктів, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць.
Сукупність, яку складають явища різного типу, є різнорідною.
Одиниця сукупності – це первинний елемент статистичної сукупності, що є носієм ознак та основою обліку.
Ознака, яка набуває в межах сукупності різних значень, називається варіативною. Відмінність, коливання значень ознаки називається варіацією. Здатність ознаки до коливань називається варіабельністю.