
- •51. Особливості вимірювання взаємозв’язків в рядах динаміки.
- •59. Територіальні індекси.
- •1. Походження та основні значення терміну "статистика". Основні джерела статистики як науки
- •2. Предмет, методи та основні завдання статистики як науки.
- •3. Абсолютні та відносні, дискретні та неперервні величини у статистиці.
- •4. Статистичні показники та їх класифікація. Статистичні дані. Навести приклади.
- •5. Статистична сукупність. Поняття ознаки та її варіації. Приклади.
- •Ознака – це якісна особливість одиниці сукупності. Ознаки поділяються на дві групи:
- •6. Статистичні шкали та їх види, відповідна класифікація ознак. Приклади.
- •7. Основні етапи статистичного дослідження.
- •8. Статистичне спостереження. Загальний план спостереження та його структура.
- •9. Види і способи (класифікація) статистичних спостережень. Приклади.
- •10. Вимоги до результатів спостереження.
- •11. Контроль достовірності результатів та помилки спостереження.
- •12. Контроль достовірності результатів та помилки спостереження.
- •12. Статистичне зведення, його мета та складові частини
- •13. Статистичне групування, його види (класифікація)
- •14. Методика проведення групувань.
- •15.Статистичні таблиці. Їх види та правила оформлення.
- •16. Статистичні графіки та їх структура (складові частини)
- •17. Види (класифікація) стат-х графіків. Приклади
- •18.Поняття про ряд розподілу. Види рядів розподілу. Приклади
- •19. Графічне зображення варіаційних рядів розподілу. Полігон, гістограмма, кумулята. Приклади.
- •20. Середня варіаційного ряду. Основні види степеневих середніх. Правило мажорантності. Властивості середньої арифметичної.
- •21. Мода варіаційного ряду. Визначення та способи обчислення моди для звичайного, дискретного та інтервального варіаційних рядів.
- •22. Медіана варіаційного ряду. Визначення та способи обчислення медіани для звичайного, дискретного та інтервального варіаційних рядів.
- •24. Поняття форми розподілу, вершини розподілу. Поділ варіаційних рядів на види за формою. Приклади.
- •25. Симетричність розподілу, види асиметрії. Попередні ознаки симетричності та виду асиметрії. Наближені та точні числові характеристики асиметрії. Вимірювання величини асиметрії.
- •26. Гостро- та плосковерхість розподілу, візуальні можливості їх встановлення. Числова характеристика гостро- та плосковерхості. Однорідність статистичної сукупності.
- •27. Основні поняття та основні задачі вибіркового спостереження. Репрезентативність вибірки, основні види помилок репрезентативності.
- •28. Основні схеми та види відбору, їх переваги, недоліки та можливі застосування.
- •29. Точкові та інтервальні оцінки параметрів генеральної сукупності. Поняття надійних інтервалу та ймовірності.
- •31. Визначення мінімально необхідного обсягу вибірки
- •32. Основні види взаємозалежності між ознаками, їх основна характеристика.
- •33.А)Метод комбінаційного групування
- •35.В)Дисперсійний аналіз
- •36.Г)Вибір виду рівняння регресії та обчислення його параметрів (регресійний аналіз):
- •37.Д)Оцінювання істотності та вимірювання щільності зв'язку за допомогою коефіцієнту детермінації (кореляційний аналіз):
- •38.Е)Оцінювання істотності і вимірюв щільності лінійного зв'язку за доп лінійного коефіцієнта кореляції, його зв'язок з коефіцієнтом детермінації:
- •39.Ж)Метод кореляції знаків Фехнера
- •40.З)Метод кореляції рангів Спірмена.
- •41. Порівняльний аналіз методів дослідження взаємозв'язків.
- •42. Поняття про ряд динаміки, види динамічний рядів.
- •43.Порівнюваність рівнів і змикання часових рядів.
- •45. Характеристики динаміки рівнів часового ряду: а) абсолютний приріст; б) темп зростання; в) темп приросту;
- •46. Поняття тенденції динамічного ряду, види і характери тенденцій.
- •47. Виявлення виду та характеру тренду динамічного ряду за допомогою порівняння рівнів ряду та аналізу його абсолютних приростів.
- •48. Основні методи згладжування рядів динаміки: а) метод середньої плинної; б) укрупнення інтервалів.
- •49. Аналітичне вирівнювання рядів динамікиАналітичне вирівнювання рядів динаміки, основні етапи побудови трендової кривої.
- •50. Поняття про періодичні коливання в рядах динаміки, аналітичне вирівнювання часових рядів у випадку наявності періодичних коливань.
- •52.Інтерполяція та екстраполяція. Точкове та інтервальне прогнозування часових рядів.
- •54. Основні залежності між індексами.
- •56. Індексний факторний аналіз.
- •57. Індекси середніх величин.
- •58. Міжгрупові індекси.
- •59. Територіальні індекси.
37.Д)Оцінювання істотності та вимірювання щільності зв'язку за допомогою коефіцієнту детермінації (кореляційний аналіз):
Числовою мірою щільності та істотності зв’язку в КРА є коефіцієнт детермінації
,
де
– загальна дисперсія
результативної ознаки
Y:
,
Dф
– факторна дисперсія
ознаки Y, яка
обчислюється за формулою:
.
Факторна дисперсія являє собою ту частину загальної дисперсії ознаки Y, яка пов’язана з варіацією факторної ознаки Х. Відповідно, величина R2 являє собою частку варіації ознаки Y, що пов’язана з варіацією ознаки Х.
Обчислити
Rкр. При
цьому число т
у формулах для обчислення числа степенів
вільності
та k2=n–m
є числом параметрів рівняння регресії,
які знаходяться за даними вибірки.
Якщо критичне быльше – неыстот звязок,
якщо менше – правило трисекц.(щыльність)
38.Е)Оцінювання істотності і вимірюв щільності лінійного зв'язку за доп лінійного коефіцієнта кореляції, його зв'язок з коефіцієнтом детермінації:
Щільність зв’язку характеризується коефіц детермінац:
.
Перевірка
істотності зв’язку здійсн через
порівняння обчисленого значення коефіц
детермінації R2
з його критич знач
.
Перевірка істотності зв’язку може також здійсн за F-критерієм Фішера, який функціонально зв’язаний з коефіцієнтом детермінації та кореляційним відношенням відповідними формулами:
та
,
де
R2 – коефіцієнт
детермінації;k1
та k2 –
число ступенів свободи;
–
кореляційне відношення.
Щільність зв’язку оцінюється також індексом кореляції, який пов’язаний з коефіцієнтом детермінації:
.
Проте інтерпретується лише коефіцієнт детермінації. Для оцінки щільності лінійного зв’язку використовується також лінійний коефіцієнт кореляції (коефіцієнт Пірсона), який обчисл за формулою:
.
Лінійний
коефіцієнт кореляції набуває значень
у межах
1,
а тому характеризує не лише щільність,
а й напрямок зв’язку. Додатне значення
свідчить про прямий
зв’язок, а від’ємне
– про зворотний
39.Ж)Метод кореляції знаків Фехнера
Метод
збігу знаків вимагає обчисл тільки
загал сер
та
ознак.
Числовою мірою щільності та істотності зв’язку в даному методі є коефіцієнт кореляції знаків Фехнера :
;
де
n –
обсяг вибірки, тобто, загальне
число пар (
);
А(В)
– число пар
з
однаковими (різними) знаками значень
та
;
;
При
цьому для кожної пари
повинна
виконуватись умова:
,
виконання якої на практиці можна
забезпечити, обчислюючи
та
з іншою точністю, ніж точність значень
відповідно xi
та yi,
якщо це можливо. Якщо все ж таки для
деяких пар
,
то такі пари необхідно виключати з
розгляду, зменшуючи відповідно обсяг
вибірки n.
Тому під числом n
слід розуміти
число пар
,
для яких
.
Напрям
можливої залежності визначається знаком
k: якщо
,то
зв'язок прямий (зворотний), тобто, із
збільшенням значень однієї з ознак
значення іншої збільшуються (зменшуються).
Перевірка
істотності зв’язку здійснюється за
правилом: якщо
,
то зв'язок вважаємо неістотним (істотним).
-
критичне значення коефіцієнту збігу
знаків, яке знаходиться за таблицею в
залежності від обсягу вибірки
і
рівня значущості
.
Вимірювання
щільності зв’язку можна виконувати за
правилом трисекції.
При цьому результати перевірки істотності
і вимірювання щільності зв’язку слід
вважати вірними з надійністю
.