31. Визначення мінімально необхідного обсягу вибірки

При плануванні вибіркового спостереження іноді виникає необхідність хоча б наближено визначити мінімально необхідний обсяг вибірки, який забезпечував би із заданою надійністю задану точність інтервальних оцінок параметрів генеральної сукупності. Цей обсяг визначається з умови: фактична гранична помилка інтервальної оцінки не повинна перевищувати задану максимально допустиму помилку δ із заданою надійністю γ. Так, наприклад, при повторному відборі для оцінки , звідки . Аналогічно можна одержати величини мінімально необхідних обсягів вибірки для інших випадків (табл.).

У формулах, наведених у таблиці використовуються значення та w, які до проведення вибірки і обробки її результатів невідомі. Тому ці значення необхідно визначати хоча б наближено на підставі, наприклад, вже проведених аналогічних досліджень, або проводячи спеціальні пробні дослідження.

Таблиця

Мінімально необхідні обсяги вибірки

Схема відбору	для	для р
Повторна
Безповторна

32. Основні види взаємозалежності між ознаками, їх основна характеристика.

Осн формою зв’язків між явищами і проц є причинно-наслідкова залежність. У статистиці причини називають факторами, а ознаки, що їх хар-ть – факторними оз (Х); наслідки назив результатами, а оз, що їх хар-ть – результативними озн (Y).

Усі можливі види зв’язків можна розділити на групи за двома осн оз:

а) за числом факторів – однофакторні і багатофакторні;

б) за статистич прир – функціональні і стохастичні .

При функціональній залежності кожному можливому знач х факторної оз Х відповідає певне єдине знач у рез оз Y.

При стохастичній залежності кожному можливому х відповідає певна множина значень у. Таким чином, стохастичний зв’язок між оз проявляється у зміні умовних розподілів результату Y при зміні значення фактора Х.

Різновидом стохастичного зв’язку є кореляційний зв’язок, коли зі зміною знач х фактора Х змін середні знач відповідного умовного розподілу оз Y.

Метою повного дослідж залежності Y від Х є: а) встановлення факту істотності або неістотності цієї залежності; б) вимірювання щільності ( тісноти) зв’язку; в) встановлення напряму зв’язку, який є прямим (зворотним), якщо зі збільшенням значень фактора Х значення результату Y зростають (спадають); г) виявлення виду та характеру зв’язку, що визначається функцією =f(x). При цьому вид залежності визначається видом функції, а характер залежності – характером зміни цієї функції зі зростанням її аргументу х, який може бути рівномірним, прискореним або уповільненим.

Функція =f(x), яка пов’язує значення х факторної оз і сер знач відповідного розподілу рез оз, називається лінією регресії. Маючи цю функцію, можна провести повне дослідж залежності Y від Х.

Лінія регресії, як і будь-яка функція, може задаватись таблично, аналітично і графічно.