Висновки

Профілактика правопорушень - заходи соціальної, правової, виховного та іншого характеру, спрямовані на нейтралізацію або усунення причин та умов здійснення правопорушень, що полягають у цілеспрямованому, попереджувальному вплив на осіб з антигромадською поведінкою, як в їх власних інтересах, так і в інтересах суспільства, а також спрямовані на зниження в осіб ризику стати жертвами злочинних посягань;

Правова основа системи профілактики правопорушень складають Конституція, загальновизнані принципи і норми міжнародного права, міжнародні договори, конституційні закони, інші закони, нормативні правові акти Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативні правові акти органів виконавчої влади, нормативні правові акти органів місцевого самоврядування, які регулюють питання в сфері профілактики правопорушень.

Цілі і завдання системи профілактики правопорушень здійснюється з метою забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів особи, суспільства і держави, протидії причин і умов здійснення Під формою профілактики правопорушень слід розуміти дії органів виконавчої влади і виконавчо-розпорядчих органів місцевого самоврядування, їх системних утворень і посадових осіб, громадських формувань з охорони громадського порядку з видання адміністративно-правових актів і укладення адміністративно-правових договорів, а також інші дії вказаних органів і посадових осіб, що призводять до адміністративно-правових наслідків, у яких проявляються функції і методи профілактики правопорушень, що вчиняються на транспорті;

Специфіка охоронного змісту форми профілактики правопорушення на транспорті розкривається при дослідженні однорідних форм профілактики правопорушень, формально адекватних певним ситуаціям, що типізуються, пов’язаних із виникненням або розвитком криміногенних чинників;

Метод профілактики правопорушень, що вчиняються на транспорті, визначається у найбільш загальному значенні як засоби впливу на тактику проведення спеціальних заходів правоохоронними органами, органами транспорту, громадськими формуваннями з охорони громадського порядку для здійснення координації їхньої діяльності у системі забезпечення профілактики правопорушень;

Суб'єктами системи профілактики правопорушень на транспорті є:

1) органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також підлеглі їм установи, організації, служби, що здійснюють у межах своєї компетенції, у тому числі на основі норм нормативно-правових актів України, нормативних правових актів органів місцевого самоврядування, профілактику правопорушень;

2) юридичні особи, які беруть участь у системі профілактики правопорушень по погоджених з органами державної влади та органами місцевого самоврядування напрямками профілактичної роботи або за власною ініціативою в межах і формах, визначених законодавством у сфері профілактики правопорушень згідно з компетенцією та статутними завданнями;

3) фізичні особи, які беруть участь у системі профілактики правопорушень в межах і формах, визначених законодавством у сфері профілактики правопорушень.

Функціонування системи профілактики правопорушень здійснюється на основі довгострокових цільових і відомчих цільових програм профілактики правопорушень, прийнятих згідно з концепціями рішень стратегічних питань профілактики правопорушень в рамках виробленої державної політики в області забезпечення функціонування системи профілактики правопорушень.

В програмах профілактики правопорушень визначається система заходів профілактики правопорушень за допомогою вказівки цілей, завдань, термінів і етапів реалізації програмних заходів, їх виконавців, обсягів та джерел фінансування, очікуваних кінцевих результатів, змісту програмних заходів, організації виконання та контролю за ходом її реалізації, оцінки результатів.

КОНЦЕПЦІЯ

Державної програми профілактики

правопорушень на період до 2015 року

Визначення проблеми, на розв'язання

якої спрямована Програма

Кризові процеси, що відбуваються в соціально-економічній сфері, призвели до ускладнення криміногенної ситуації, зміни структури злочинності та зумовили виникнення нових форм і способів вчинення протиправних діянь.

Сьогодні спостерігається тенденція до збільшення масштабів криміналізації основних сфер життєдіяльності населення. Поряд із зменшенням кількості вчинених злочинів середньої тяжкості, тяжких та особливо-тяжких злочинів спостерігається збільшення кількості правопорушень у сфері економіки.

Недосконалість системи реінтеграції бездомних громадян, соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, невирішеність питання щодо примусового лікування осіб, хворих на алкоголізм, спричиняє збільшення кількості злочинів, вчинених повторно, у громадських місцях, у тому числі в стані алкогольного сп’яніння.

Поширення дитячої бездоглядності і безпритульності, що відбувається, зокрема, через зменшення кількості позашкільних гуртків і секцій, призводить до збільшення кількості правопорушень, вчинених неповнолітніми та за їх участю, випадків втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Незайнятість населення, зокрема молоді, також негативно впливає на рівень злочинності. Отже, актуальним є питання щодо недопущення залучення таких осіб до протиправної діяльності.

Зазначені фактори негативно позначаються на іміджі держави, її економічному становищі, призводять до зменшення обсягу інвестицій та зниження рівня довіри населення до органів державної влади.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом

Погіршення економічної ситуації в державі, стрімкі зміни умов господарювання і ринкової кон’юнктури зумовили посилення соціального фактора вчинення правопорушень.

Основними причинами виникнення проблеми є:

недосконалість нормативно-правового, організаційного, фінансового, кадрового та інформаційного забезпечення профілактики правопорушень;

неналежний рівень комплексних запобіжних заходів, спрямованих на усунення причин та умов вчинення правопорушень, профілактичної роботи з особами, схильними до їх вчинення;

низький рівень правової культури населення, роз’яснювальної роботи з формування відповідального ставлення громадян до питань дотримання законності, особистої участі в охороні громадського порядку, профілактики правопорушень та боротьби із злочинністю;

відсутність дієвого механізму участі громадськості у забезпеченні правопорядку в державі;

недостатня увага органів державної влади до питань організації дозвілля молоді, її зайнятості та відпочинку;

недосконалість механізму взаємодії правоохоронних органів з місцевими органами влади з питань розроблення конкретних заходів, спрямованих на підвищення ефективності профілактики правопорушень.

Погіршення соціально-економічної ситуації в державі негативно позначається на криміногенній ситуації, зумовлює необхідність формування принципово нових підходів до розв’язання проблем у сфері профілактики правопорушень.

Комплексне розв’язання проблеми можливе шляхом розроблення, затвердження та виконання Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року.

Мета Програми

Метою Програми є забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень шляхом розроблення та здійснення комплексу заходів, спрямованих на усунення причин та умов вчинення протиправних діянь, а також налагодження дієвої співпраці правоохоронних органів та центральних і місцевих органів виконавчої влади у зазначеній сфері.

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Заходи щодо запобігання вчиненню правопорушень можуть здійснюватися відповідними державними органами в межах визначених законодавством повноважень. Проте такий підхід не забезпечує комплексного розв’язання проблеми.

Оптимальним варіантом є затвердження і виконання Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року та об’єднання зусиль правоохоронних органів, центральних і місцевих органів виконавчої влади для здійснення визначених нею заходів.

Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми

Проблему організації профілактики правопорушень передбачається розв’язати шляхом:

удосконалення нормативно-правової бази з питань правоохоронної діяльності та профілактики правопорушень;

підвищення вимог до осіб, відповідальних за роботу із зверненнями громадян, забезпечення принципового реагування на факти порушення прав і свобод людини;

визначення критеріїв оцінки роботи правоохоронних органів з питань профілактики правопорушень;

активізації участі громадськості у забезпеченні правопорядку в державі;

реформування правоохоронних органів з метою підвищення ефективності діяльності щодо захисту прав і свобод людини, забезпечення результативної боротьби із злочинністю та профілактики правопорушень;

забезпечення розвитку інституційних та договірно-правових основ міжнародного співробітництва у сфері профілактики правопорушень з використанням міжнародного досвіду;

провадження просвітницької діяльності, спрямованої на виховання негативного ставлення до протиправних діянь;

здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя, запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;

підтримки підприємницької ініціативи громадян, самостійної зайнятості населення;

проведення профілактичної роботи з неблагополучними сім’ями, а також розроблення механізму екстреного реагування на факти бездоглядності дітей з метою недопущення їх втягнення у злочинну діяльність;

формування системи реінтеграції бездомних громадян та соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

удосконалення податкової політики, запровадження системи дієвого контролю за реалізацією товарів на внутрішньому ринку;

запобігання незаконному переміщенню товарів через митний кордон України, посилення правоохоронного компонента загальнодержавної системи протидії контрабанді;

ліквідації каналів незаконної міграції, посилення контролю за додержанням правил в’їзду в Україну, виїзду з України і перебування на її території іноземців та осіб без громадянства;

організації та здійснення спільних з правоохоронними органами інших держав оперативно-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику окремих категорій злочинів;

підвищення рівня матеріального, технічного та наукового забезпечення роботи з профілактики правопорушень, зокрема із залученням сил і засобів місцевих органів виконавчої влади.

Програму передбачається виконати протягом 2011-2015 років.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми сприятиме зменшенню кількості вчинюваних правопорушень, оздоровленню соціально-економічної ситуації в державі, покращенню міжнародного іміджу України, підвищенню рівня її інвестиційної привабливості, а також довіри населення до діяльності правоохоронних органів.

Фінансові, матеріально-технічні, трудові ресурси, необхідні для виконання Програми

Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, що передбачені для головних розпорядників бюджетних коштів, відповідальних за її виконання, а також інших не заборонених законодавством джерел.

Обсяги матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми, визначаються під час розроблення відповідних завдань і заходів.

Для виконання Програми може залучатися міжнародна технічна та фінансова допомога.

Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. N 1911-р

Літераттура.

1. Подлінєв С. Д. Адміністративна деліктологія / С. Д. Подлінєв. - О. : Юрид. літ., 1999. - 43 с

2. Додін Є. В. Адміністративні проступки та їх профілактика органами внутрішніх справ на транспор­ті / Є. В. Додін. - О. : Право, 1983. - 96 с

3. Бугайчук К. Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / К. Л. Бугайчук. - X., 2002. - 243 с.

4. В.М. Бабакш. Поняття та система заходів профілактики правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень. [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.radnuk.info/statti/226-admin-pravo/14509-2011-01-18-03-16-01.html

5. Конституція України. [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

6. Про Положення про Міністерство інфраструктури України : Указ Президента України від 12 травня 2011 р. № 581/2011

7. Про центральні органи виконавчої влади : Закон України 17 березня 2011р.

8.Булгакова І.В. Транспортне право України: Акад. курс: Пiдручник / I.В. Булгакова, О.В. Клепiкова. - К.: Iн Юре, 2005. - 536 с.

9. Демський Е.Ф., Гіжевський В.К. Транспортне право України. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.

10. Развадовський В.Й. Адміністративно-правове регулювання правовідносин у транспортної сфери України / В.Й. Развадоський. – Х. : Вид. ун-т внутр. справ, 2004, – 284 с.

11. Северин Л.І., Довбиш В.А., Северин С.Л. Основи транспортного права України : Навч. посібник для студентів трансп. профілю. - Вінниця: ВДТУ, 2002. - 95 с.

12. Смирнов А.М. Транспортне право: курс лекцій / А. М. Смирнов, О. В. Клещенков. - Донецьк : Норд-Пресс, 2006. - 300 с.

13. Транспортное право Украины: Сб. законодат. актов / Сост. В.В.Сунцов. - Харьков : Консум, 1998. - 496 с.

14. Шелухін М.Л. Транспортне право України: Підруч. Шелухін М.Л., Антонюк О.І., Вишнивецька В.О. та ін. – К.: ІН ЮРЕ, 2008. – 896 с.

16. Прус В.М. Правоохранительные органы на транспорте. - Одесса, 1997. – 108 с.

17. Булгакова І.В. Транспортне право України / I.В. Булгакова, О.В. Клепiкова. - К.: Iн Юре, 2005.

18. Про затвердження Державної цільової програми реформування залізничного транспорту на 2010-2015 рр. : Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 р. № 1390.

19. Про схвалення Стратегії розвитку залізничного транспорту на період до 2020 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 р.

20. Адміністративно-правові заходи протидії порушенням, що вчиняються на залізничному транспорті : наук.-практ. посіб. / уклад. А.М. Волощук, А.А. Анасенков, С.О. Баранов, В.С. Бутенко, Є.В. Поляков, О.І. Улянов. ОДУВС. – Одеса : ОДУВС, 2010, – 190 с.

21. Клюєв М.М. Організаційно-правові засади протидії правопорушенням на транспорті: проблеми та перспективи / М.М.Клюєв : матеріали наук. конф. [«Організаційно-правові засади боротьби з правопорушенням на транспорті»], (Одеса, 9-10 жовтня 2009 р.) / Одес. держ. ун-т внутр. справ. – Одеса : Одес. держ. ун-т внутр. справ. – 2009. – С.3-5.

22. Якимова С.В. Кримінологічна характеристика та попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті / С.В.Якимова. – Львів, Львів. держ. ун-т. внутр. справ, 2008. – 324 с.

23. Остапенко О.І. Профілактика адміністративних правопорушень (адміністративно-правовий аспект) / О.І. Остапенко. – Львів, ЛЮІ МВС України, 2001. – 186 с.

24. Ковалів М.В. Правові та організаційні засади збереження вантажів на залізничному транспорті України / М.В. Ковалів. – Львів : Афіша, 2003. – 198 с.

25. Мілашевич А.В. Проблеми профілактики адміністративних правопорушень на транспорті / А.В.Мілашевич. – Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова, 2001. – 196 с.

26. Профілактика злочинів на транспорті / Антоненко О.А. Баранов С.О. Берлач С.О. Бутенко В.С. Волощук А.М. Карташов С.В. Поляков Є.В. та ін. – Одеса, Одеський державний ун-т внутрішніх справ, 2011. – 246 с.

27. Транспортне право / Антоненко О.А. Баранов С.О. Берлач С.О. Бутенко В.С. Гіжевський В.К. Демський Е.Ф. Поляков Є.В. Продайко С.В. – Одеса, Одеський державний ун-т внутрішніх справ. 2011. – 347 с.

28. Уманський А.Г. Бюлетень результатів оперативно-службової діяльності Управлінь МВС України на залізницях та підпорядкованих їм лінійних органів упродовж 12 місяців 2010 р. / А.Г.Уманський, М.О. Воробйов. УТМ МВС України. – К.: УТМ МВС України, 2011. – 25 с.

1 Протокол спільної наради керівного складу воєнізованої охорони Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця» та Управління МВС України на Львівській заліниці за участю представника Управління охорони Укрзалізниці від 25 лютого 2011 р.