15.Ознаки та особливості юридичної термінології.

Поняття «юридична термінологія» можна розглядати у двох аспектах:

1) як систему юридичних термінів, що використовується у юридичній сфері та

2) як науку про юридичні терміни.

Для позначення юридичної термінології у другому значенні краще послуговуватися терміном юридичне термінознавство.

З-поміж ознак юридичної термінології можна виокремити такі:

1) юридична термінологія – це система юридичних термінів юриспруденції в цілому (нормативно-правових актів, правозастосувальних актів, юридичної науки і практики);

2) юридична термінологія як системне утворення складається з терміносистем певних предметних сфер юриспруденції;

3) терміносистеми юриспруденції доцільно виокремлювати за такими двома критеріями як галузь юридичної науки та галузь законодавства (адже не всі юридичні терміни певної терміносистеми, які використовуються в науці, зафіксовані в законодавстві);

4) юридична термінологія має свою структуру, до якої входять терміносистеми, які перебувають у взаємозв’язках;

5) мінімальною одиницею в структурі юридичної термінології є односкладовий юридичний термін. Хоча кількісно в юридичних терміносистемах переважають складені юридичні терміни, утворені синтаксичним способом за моделлю «прикметник + іменник» (наприклад «право власності», «прямий умисел»);

6) для кожного юридичного терміна притаманне термінологічне поле – та юридична термінологія, за межами якої слово втрачає свою характеристику терміна. Наприклад, термін «суд» втрачає термінологічність за межами юридичних терміносистем, адже це слово літературної мови може позначати залежно від термінологічного поля його вживання і «суд Божий», «осуд», «розсуд».

7) термінологічне поле юридичного терміну пов’язується з терміносистемою через термінологічні групи. У термінологічному полі виокремлюють терміни-ядра, терміни центру та терміни периферії залежно від їх ролі у термінологічному полі. Наприклад, в терміносистемі цивільного права термінами ядрами можна вважати такі терміни як «зобовʼязання», «право власності», «цивільні договори», а також інші терміни, які використовуються для позначень інститутів цивільного права як галузі права. Ті терміни, які використано для позначення юридичних понять у межах цього інституту, вважаються термінами центру. Наприклад, у договірному праві такі терміни як договір купівлі-продажу, договір поставки, договір найму тощо, а також терміни, які позначають сторін договору чи їх істотні умови, будуть термінами центру, а терміни, які пояснюють їх, а також загальновживані слова, номенклатури чи абревіатури будуть вважатися термінами периферії. Слід зважати, що відмежувати терміни-ядра від термінів периферії можна лише обумовивши, про яку термінологічну систему і про яке термінологічне поле йдеться;

8) на формування терміносистем юриспруденції впливають явища об’єктивного характеру (складність юридичних явищ, які позначаються термінами; слова певної мови) та суб’єктивного характеру (праворозуміння, стан суспільної свідомості та культури).