
- •Українська мова - перелік питань і завдань на екзамен 2013 (за професійним спрямуванням)
- •1. Поняття та ознаки юридичного терміна
- •2. Відмінність юридичного терміну від загальновживаного слова, професіоналізму та номенклатури
- •3. Види юридичних термінів.
- •1) За походженням:
- •2) За значенням:
- •3) За галуззю використання:
- •4) За структурою:
- •5) За семантикою:
- •4. Способи творення юридичних термінів (вторинна номінація, морфологічний, синтаксичний, запозичення).
- •5. Поняття юридичної термінології, терміносистеми та термінологічного поля юридичних термінів.
- •6. Синоніми, омоніми, евфемізми в юриспруденції
- •7. Оціночні поняття та їх позначення юридичними термінами
- •8. Дефініції понять, що позначаються юридичними термінами
- •9. Співвідношення термінів та понять.
- •10.Юридична термінологія в системі суспільно-політичних терміносистем.
- •11.Співвідношення понять «юридична термінологія» та «термінологія правознавства».
- •12.Юридична термінологія в системі суспільно-політичних терміносистем. – те саме що і в 10
- •13.Співвідношення понять «юридична термінологія» та «термінологія правознавства». – те саме що і в 11
- •14.Юридичні поняття-метафори та їх термінологічне позначення.
- •15.Ознаки та особливості юридичної термінології.
- •16.Процес формування, розвитку та вдосконалення юридичної термінології. Його зв’язок з суспільною свідомістю і праворозумінням, з особливостями національної культури.
- •17.Виникнення терміносистем юриспруденції, основні етапи їх розвитку.
- •18.Гносеологічні та спеціально-юридичні фактори розвитку юридичних терміносистем.
- •19.Склад терміносистем юриспруденції. Співвідношення власне українських, запозичених, калькованих термінів у
- •20.Поняття та ознаки тексту
- •21.Поняття та види функціональних стилів української мови
- •22.Підстилі офіційно-ділового стилю: загальна характеристика
- •23.Мовні засоби у текстах юридичного жанру офіційно-ділового стилю
- •24.Етикет ділового листування юриста.
- •25.Особливості професійного мовлення юриста
- •26.Етапи спілкування
- •27.Мовні засоби юридичної аргументації
- •28.Види юридичної аргументації (логічна, емоційна, діалектична, продуктивна)
- •29.Особливості судової комунікації
- •30.Мовні засоби наукового стилю
- •31.Мовні засоби у юридичному тексті: лексичні морфологічні засоби та норми
- •32.Мовні засоби у юридичному тексті: синтаксичні й логічні засоби та норми
- •33.Поняття ділового спілкування. Співвідношення понять «мова», «мовлення», «спілкування».
- •34.Засоби спілкування юриста.
- •Вербальні засоби спілкування
- •Невербальні засоби спілкування
- •2. Акустичні:
- •3. Тактильні:
- •4. Ольфакторні:
- •35.Спілкування як інструмент професійної діяльності юриста. Особливості ділового спілкування юриста.
- •37.Юридична аргументація у письмовому юридичному тексті.
- •38.Особливості судової комунікації в цивільному та кримінальному процесах.
- •39.Кодекс професійного спілкування юристів.
- •40.Мовні вимоги при створенні нормативно-правових актів.
- •41.Лінгвістична експертиза нормативно-правового акта.
- •Класифікацію лінгвістичних експертиз за формальним параметром
- •42.Мовні вимоги про створення правозастосувальних актів.
- •43.. Мовні вимоги про створення правореалізаційних актів (юридичних документів).
- •44.Вимоги до змісту, розташування реквізитів, тексту та оформлення сторінки документу.
- •45.Поняття та види перекладу. Функції перекладу, роль перекладу в сучасному світі.
- •46.Загальні питання та особливості перекладу юридичних текстів з різних мов на українську.
- •47.Допоміжні засоби при перекладі юридичних текстів.
- •48.Юридичний статус перекладу правового тексту. Legalese або юридичний стиль (юридична мова) викладу перекладу.
- •49.Лінгво-культурні фактори, що впливають на переклад юридичних текстів.
- •50.Адекватність перекладу як основна умова відтворення функціональної спрямованості тексту.
- •51. Найбільш поширені помилки при перекладі юридичних термінів.
- •52.Поняття та види редагування.
15.Ознаки та особливості юридичної термінології.
Поняття «юридична термінологія» можна розглядати у двох аспектах:
1) як систему юридичних термінів, що використовується у юридичній сфері та
2) як науку про юридичні терміни.
Для позначення юридичної термінології у другому значенні краще послуговуватися терміном юридичне термінознавство.
З-поміж ознак юридичної термінології можна виокремити такі:
1) юридична термінологія – це система юридичних термінів юриспруденції в цілому (нормативно-правових актів, правозастосувальних актів, юридичної науки і практики);
2) юридична термінологія як системне утворення складається з терміносистем певних предметних сфер юриспруденції;
3) терміносистеми юриспруденції доцільно виокремлювати за такими двома критеріями як галузь юридичної науки та галузь законодавства (адже не всі юридичні терміни певної терміносистеми, які використовуються в науці, зафіксовані в законодавстві);
4) юридична термінологія має свою структуру, до якої входять терміносистеми, які перебувають у взаємозв’язках;
5) мінімальною одиницею в структурі юридичної термінології є односкладовий юридичний термін. Хоча кількісно в юридичних терміносистемах переважають складені юридичні терміни, утворені синтаксичним способом за моделлю «прикметник + іменник» (наприклад «право власності», «прямий умисел»);
6) для кожного юридичного терміна притаманне термінологічне поле – та юридична термінологія, за межами якої слово втрачає свою характеристику терміна. Наприклад, термін «суд» втрачає термінологічність за межами юридичних терміносистем, адже це слово літературної мови може позначати залежно від термінологічного поля його вживання і «суд Божий», «осуд», «розсуд».
7) термінологічне поле юридичного терміну пов’язується з терміносистемою через термінологічні групи. У термінологічному полі виокремлюють терміни-ядра, терміни центру та терміни периферії залежно від їх ролі у термінологічному полі. Наприклад, в терміносистемі цивільного права термінами ядрами можна вважати такі терміни як «зобовʼязання», «право власності», «цивільні договори», а також інші терміни, які використовуються для позначень інститутів цивільного права як галузі права. Ті терміни, які використано для позначення юридичних понять у межах цього інституту, вважаються термінами центру. Наприклад, у договірному праві такі терміни як договір купівлі-продажу, договір поставки, договір найму тощо, а також терміни, які позначають сторін договору чи їх істотні умови, будуть термінами центру, а терміни, які пояснюють їх, а також загальновживані слова, номенклатури чи абревіатури будуть вважатися термінами периферії. Слід зважати, що відмежувати терміни-ядра від термінів периферії можна лише обумовивши, про яку термінологічну систему і про яке термінологічне поле йдеться;
8) на формування терміносистем юриспруденції впливають явища об’єктивного характеру (складність юридичних явищ, які позначаються термінами; слова певної мови) та суб’єктивного характеру (праворозуміння, стан суспільної свідомості та культури).