
- •Українська мова - перелік питань і завдань на екзамен 2013 (за професійним спрямуванням)
- •1. Поняття та ознаки юридичного терміна
- •2. Відмінність юридичного терміну від загальновживаного слова, професіоналізму та номенклатури
- •3. Види юридичних термінів.
- •1) За походженням:
- •2) За значенням:
- •3) За галуззю використання:
- •4) За структурою:
- •5) За семантикою:
- •4. Способи творення юридичних термінів (вторинна номінація, морфологічний, синтаксичний, запозичення).
- •5. Поняття юридичної термінології, терміносистеми та термінологічного поля юридичних термінів.
- •6. Синоніми, омоніми, евфемізми в юриспруденції
- •7. Оціночні поняття та їх позначення юридичними термінами
- •8. Дефініції понять, що позначаються юридичними термінами
- •9. Співвідношення термінів та понять.
- •10.Юридична термінологія в системі суспільно-політичних терміносистем.
- •11.Співвідношення понять «юридична термінологія» та «термінологія правознавства».
- •12.Юридична термінологія в системі суспільно-політичних терміносистем. – те саме що і в 10
- •13.Співвідношення понять «юридична термінологія» та «термінологія правознавства». – те саме що і в 11
- •14.Юридичні поняття-метафори та їх термінологічне позначення.
- •15.Ознаки та особливості юридичної термінології.
- •16.Процес формування, розвитку та вдосконалення юридичної термінології. Його зв’язок з суспільною свідомістю і праворозумінням, з особливостями національної культури.
- •17.Виникнення терміносистем юриспруденції, основні етапи їх розвитку.
- •18.Гносеологічні та спеціально-юридичні фактори розвитку юридичних терміносистем.
- •19.Склад терміносистем юриспруденції. Співвідношення власне українських, запозичених, калькованих термінів у
- •20.Поняття та ознаки тексту
- •21.Поняття та види функціональних стилів української мови
- •22.Підстилі офіційно-ділового стилю: загальна характеристика
- •23.Мовні засоби у текстах юридичного жанру офіційно-ділового стилю
- •24.Етикет ділового листування юриста.
- •25.Особливості професійного мовлення юриста
- •26.Етапи спілкування
- •27.Мовні засоби юридичної аргументації
- •28.Види юридичної аргументації (логічна, емоційна, діалектична, продуктивна)
- •29.Особливості судової комунікації
- •30.Мовні засоби наукового стилю
- •31.Мовні засоби у юридичному тексті: лексичні морфологічні засоби та норми
- •32.Мовні засоби у юридичному тексті: синтаксичні й логічні засоби та норми
- •33.Поняття ділового спілкування. Співвідношення понять «мова», «мовлення», «спілкування».
- •34.Засоби спілкування юриста.
- •Вербальні засоби спілкування
- •Невербальні засоби спілкування
- •2. Акустичні:
- •3. Тактильні:
- •4. Ольфакторні:
- •35.Спілкування як інструмент професійної діяльності юриста. Особливості ділового спілкування юриста.
- •37.Юридична аргументація у письмовому юридичному тексті.
- •38.Особливості судової комунікації в цивільному та кримінальному процесах.
- •39.Кодекс професійного спілкування юристів.
- •40.Мовні вимоги при створенні нормативно-правових актів.
- •41.Лінгвістична експертиза нормативно-правового акта.
- •Класифікацію лінгвістичних експертиз за формальним параметром
- •42.Мовні вимоги про створення правозастосувальних актів.
- •43.. Мовні вимоги про створення правореалізаційних актів (юридичних документів).
- •44.Вимоги до змісту, розташування реквізитів, тексту та оформлення сторінки документу.
- •45.Поняття та види перекладу. Функції перекладу, роль перекладу в сучасному світі.
- •46.Загальні питання та особливості перекладу юридичних текстів з різних мов на українську.
- •47.Допоміжні засоби при перекладі юридичних текстів.
- •48.Юридичний статус перекладу правового тексту. Legalese або юридичний стиль (юридична мова) викладу перекладу.
- •49.Лінгво-культурні фактори, що впливають на переклад юридичних текстів.
- •50.Адекватність перекладу як основна умова відтворення функціональної спрямованості тексту.
- •51. Найбільш поширені помилки при перекладі юридичних термінів.
- •52.Поняття та види редагування.
5. Поняття юридичної термінології, терміносистеми та термінологічного поля юридичних термінів.
Поняття «юридична термінологія» можна розглядати у двох аспектах: 1) як систему юридичних термінів, що використовується у юридичній сфері та 2) як науку про юридичні терміни. Для позначення юридичної термінології у другому значенні краще послуговуватися терміном юридичне термінознавство.
З-поміж ознак юридичної термінології можна виокремити такі:
1) юридична термінологія – це система юридичних термінів юриспруденції в цілому (нормативно-правових актів, правозастосувальних актів, юридичної науки і практики);
2) юридична термінологія як системне утворення складається з терміносистем певних предметних сфер юриспруденції;
3) терміносистеми юриспруденції доцільно виокремлювати за такими двома критеріями як галузь юридичної науки та галузь законодавства (адже не всі юридичні терміни певної терміносистеми, які використовуються в науці, зафіксовані в законодавстві);
4) юридична термінологія має свою структуру, до якої входять терміносистеми, які перебувають у взаємозв’язках;
5) мінімальною одиницею в структурі юридичної термінології є односкладовий юридичний термін. Хоча кількісно в юридичних терміносистемах переважають складені юридичні терміни, утворені синтаксичним способом за моделлю «прикметник + іменник» (наприклад «право власності», «прямий умисел»);
6) для кожного юридичного терміна притаманне термінологічне поле – та юридична термінологія, за межами якої слово втрачає свою характеристику терміна.
Термін – це слово або словосполучення, що позначає поняття певної організованої галузі пізнання(науки,техніки), що вступає в системні відносини з ін. словами і словосполученнями і утворюють разом з ними в кожному окремому випадку та в певний час замкнуту систему, що характеризується однозначністю,точністю та експресивною нейтральністю.
Під термінологічним полем розуміють своєрідну область існування терміну, де останній набуває всіх своїх характерних якостей. У такому полі терміни відзначаються однозначністю і становлять певну термінологічну систему з відповідною структурою. Великі поля можуть ділитися на малі, або мікрополя, які характеризуються тими ж властивостями.
Юридична терміносистема - це система термінів у юриспруденції, що обслуговує правову теорію та практику.
Виділяють три етапи творення терміносистеми:
1.- це перехід від етапу відсутності до стану її формування,тобто перехід від неупорядкованої сукупності термінів до терміносистеми
2.- зростання обсягу знань в межах прийнятої теорії, наприклад, збагачення терміносистем технічних наук, коли з'являються нові машини, прилади
3.- це зміна теорії і, як наслідок, зміна терміносистеми. Спочатку нову теорію описують термінами попередньої теорії, потім впроваджуються нові терміни, що відображають нові поняття. Таким чином формують систему понять нової теорії, і кожне місце в цій новій системі посідає певний новий термін, a у сукупності з'являється нова терміносистема. Частину термінів попередньої терміносистеми залишають. Але вони вже пов'язані з новими поняттями, а решту термінів більше не вживають.
Терміносистема формується на певному етапі розвитку певної галузі наукового знання, коли вже створено наукову теорію, позначено об'єкти та зв'язки між ними. Є кілька типових ознак терміносистеми:
1. Цілісність терміносистеми. Наприклад, назви дванадцяти місяців року у сукупності складають цілісну систему
2. Відповідність суми частин цілому. Якщо ми маємо справу з терміносистемою, що описує конструкцію машин, то терміни — назви вузлів і деталей — у своїй сукупності мають дати повний опис машини.
3. Певна сталість терміносистеми. Вона відбиває систему поглядів у певній сфері наукового знання на певному етапі, який має визначену тривалість.
Під термінологічним полем розуміють своєрідну область існування терміну, де останній набуває всіх своїх характерних якостей. У такому полі терміни відзначаються однозначністю і становлять певну термінологічну систему з відповідною структурою. Великі поля можуть ділитися на малі, або мікрополя, які характеризуються тими ж властивостями.