40.Мовні вимоги при створенні нормативно-правових актів.

Нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Елементами нормопроектувальної техніки є:

• методологія складання проекту акта;

• визначення структури проекту акта;

• правила і способи викладення нормативних положень;

• мова і термінологія;

Загальні вимоги до мови документів: об'єктивність, логічна послідовність, повнота інформації

Вимоги такі:

• об'єктивність,

• логічна послідовність,

• ясність викладу і точність опису,

• переконливість,

• лаконічність,

• етикет ділових паперів,

• типізація мовних засобів,

• стандартизація мови ділових паперів,

• нормативність мовних засобів.

Об'єктивність. Змісту док-ту проявляється у формах вираження в ньому громадських інтересів, які мають строго відповідати нормам адміністративного права. Службові папери оформлюються від імені юридичної особи. Особистий момент в оцінці фактів, подій повинен бути зведений до мінімуму. Більшість документів пишеться від третьої особи. Об'єктивність досягається високим ступенем безособовості, відсутністю суб'єктивно-оцінних моментів у викладі чи доборі лексики.

Логічна послідовність викладу особливо виразна у тих документах, де зовсім виключається (уникається) внесення у текст документу суб'єктивних чи емоційних елементів: проявів роздратування, незадоволення, привнесення особистого ставлення до справи.

Ознаки логічної послідовності: тісний логічний зв'язок компонентів документу, чіткі причинно-наслідкові зв'язки між фактами як всередині речення, так і в межах всього документу. Логічна послідовність може реалізуватися такими типами зв'язків, як протиставлення, виявлення, логічне підкреслення, черговість (одночасно, спочатку, потім), мета (з цією метою), результативності (отже, таким чином, загалом).

Логічна послідовність документу досягається також за рахунок чіткого членування тексту документу на окремі пункти. Його зовнішніми проявами є нумерація, позначення літерами, абзаци.

Повнота інформації полягає у тому, що всі необхідні для правильного розуміння документу думки мають у тексті своє словесне вираження. Ніщо не повинно бути пропущено, нічого не треба домислювати, не повинно бути недомовок і двозначності. Зміст док-ту повинен вичерпувати всі обставини, пов'язані з висвітлюваним питанням.

• Мова законодавчого акта повинна бути простою та ясною.

• Однозначність та максимальна точність інформації в правових актах досягається за рахунок логічної послідовності викладення думки, її смислової завершеності, використання єдиних способів формулювання приписів, використання термінів з чітким та строго визначеним змістом, визначення слів та виразів в прямому і безпосередньому їх значенні

Критерії простоти

• 1) відсутність в тексті нормативного акта громіздких конструкцій;

• 2) відсутність зловживань дієприкметниковими зворотами;

• 3) прямий порядок слів.

Чим простіше текст НА для розуміння, тим вірнішим буде його виконання.

Критерії стислості

• 1) максимально стисле викладення тексту нормативного акта;

• 2) економне використання мови;

• 3) відсутність повторів і малоінформативних словосполучень в тексті закону.

Критерій стислості забезпечує зосередження уваги суб’єкта на суті правових норм, а не на лексиці закону.

Критерії ясності

• 1) необхідність використання загальновідомих термінів в загальновідомому значенні;

• 2) обов’язковість визначення та пояснення значення найбільш важливих термінів;

• 3) вживання простих і зрозумілих термінів;

• 4) неприпустимість застосування складних граматичних конструкцій.

Ясність НА сприяє правильному та повному виявленню інформації, яка міститься в НА, забезпечує ефективність дії нормативних приписів НА.

Техніко-юридичні критерії точності

• 1) чіткість, недвозначність визначення термінів;

• 2) відсутність в тексті законів багатозначних термінів;

• 3) позитивність формул, які використовуються;

• 4) неприпустимість застосування дієслівно-невизначених конструкцій у безособових реченнях;

• 5) неприпустимість використання слів «нерідко», «інші», «при необхідності» без подальшого пояснення.

Співвідношення точності і ясності НА

• Так, до НА, які адресовані широкому колу людей, надзвичайно важливою вимогою має бути вимога доступності і, відповідно, ясності, щоб люди могли самостійно реалізувати норми права, приписи.

• При виданні НА, що розраховані на спеціалістів, які регулюють спеціальні вузькі сфери суспільного життя, перевага повинна надаватися точності. Точність НА - це, насамперед, його ясність для спеціаліста.

Співвідношення точності та стислості

• Виклад правових норм НА має бути точним та стислим.

• Розглядаючи точність тексту НА через повноту його правового регулювання, не треба прагнути стислості на шкоду точності закону.

• При складанні закону критерій точності та повноти є пріоритетним по відношенню до критерію стислості.

• Положення НА можуть містити надлишкову інформацію, якщо це усуває двозначність розуміння його норм.

Основа тексту НА

• Текст нормативного акта має мовну, логічну, граматичну та графічну основи.

• Мовну основу нормативного акта складають речення, стійкі словосполучення, що набули широкого застосування в юридичній техніці, слова.

• Логічну основу нормативного акта складають правила та закони формальної логіки.

• Граматична основа - правила орфографії та пунктуації.

• Графічна основа - структурування тексту з використанням елементів графічного представлення, розбивки по параграфах, пунктах, використанню буквеної та цифрової нумерації, тощо.

Вимоги до граматичної форми НА

• В нормативних актах:

• внаслідок безособового характеру викладу закону дієслова та дієприкметники, як правило, використовуються в безособовому значенні (наприклад, гарантується, визначається, визнано, прийнято);

• переважають пасивні конструкції над активними, наприклад, пасивний стан: «Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами» (ст. 124 Конституції України) 31;

• використовуються узагальнені звороти, у тому числі дієприкметникові та дієслівні, а також використовуються умовні речення не для вираження часу та умови, а для співставлення частин речення, наприклад: «Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою» (ст. 29 Конституції України) 32.

НПА та час

• НПА формулюється в теперішньому часі.

• Минулий та майбутній час застосовується лише у випадку, коли необхідно визначити співвідношення між минулою подією та її зв’язок із майбутніми подіями\наслідками. (злочин-покарання)