4.Б.Кістяківський про значення правових норм для суспільного життя і утвердження правосвідомості

Б. Кістяківський дотримувався неокантіанських поглядів. Відповідно, право розглядав передусім як етичну цінність, вважаючи, що правові норми ґрунтуються на етичній свідомості людини. Пов’язуючи встановлення правових норм із закріпленням у свідомості людей впевненості у необхідності визначених дій, зазначав, що правові норми виражають певну повинність. В основі повинності лежить усвідомлення того, що певні дії мають бути здійснені. Це виявляється у встановленні людьми соціальних норм. Крім етичної сторони права, для Б. Кістяківського важливе значення має вивчення його соціальної природи, в якій виявляється суспільне значення юридичних інститутів. Як прихильник фрейбурзької, або баденської школи неокантіанства, він вважав, що результат, досягнутий за допомогою методів, перенесених з природничої сфери в соціологію, є обмеженим. В історичних процесах поряд з необхідністю значне місце посідають стихійні та свідомі дії людини, обумовлені рівнем суспільної культури. Право є найвагомішим виразником культури суспільства. Спираючись на «філософію культури» Г. Зіммеля та ідеї Г. Ріккерта про зв’язок права і культури, Б. Кістяківський дійшов висновку, що саме право, завдяки діям людей, які усвідомлюють свій обов’язок, перетворює соціально необхідне на обов’язкове.

5.В.Винниченко “Відродження нації”

Книга Володимира Винниченко «Відродження нації» описує історію Української революції, він описує політичний розвиток та формує свою думку щодо союзу України з Росією. В книзі описано боротьбу українського народу за свою незалежність від Росії. Автор має своє бачення щодо способів пробудження в людях своєї національної гідності. В книзі описується боротьба за рівність українського народу з росіянами, щоб Україна не була в усьому залежною від Росії, а існувала у її складі як самостійна та автономна держава. Історичні факти викладені для опису так званих «змагань» за визволення України. Ідеєю є пробудження в людях національної гордості, прагнення до змін, до розбудови української державності.

Можна сказати, що книга описує повну картину історичних подій того періоду і є джерелом для вивчення і розуміння тих складних політичних процесів, які відбувалися. Описується період, який можна охарактеризувати як збройна боротьба за владу. В книзі автор намагається не дотримуватися якихось особливих симпатій і не давати суб’єктивних оцінок, а просто проводити аналіз ситуацій, які відбувалися, описуючи детально різні партії, класи та рівні суспільства.

Стосовно безпеки можна сказати, що автор був схильним до ризиків та боротьби, не боявся повстань та переворотів. Головною була мета, відокремлення самостійної України, пробудження в людях патріотичних ідей та цілей і не можливо уявити досягнення запланованого без боротьби та опору.