
- •1.“Права, за якими судиться малоросійський народ”
- •3. “Слово про закон і благодать” Іларіона та “Поучення” Володимира Мономаха як інтегральні твори політичного характеру
- •4.Б.Кістяківський про значення правових норм для суспільного життя і утвердження правосвідомості
- •5.В.Винниченко “Відродження нації”
- •6.В.Винниченко “Заповіт борцям за визволення”.
- •7.В.Липинський “Листи до братів-хліборобів”.
- •8.Визначення майбутнього державного устрою України у творах м.Костомарова.
- •9.Владні відносини і суспільно-політична думка Київської Русі.
- •13.Гуманістичні погляди українських середньовічних мислителів.
- •14.Д.Донцов “Націоналізм
- •15. Еволюція поглядів м.Грушевського від ідеї перетворення Росії у вільний союз вільних народів до осмислення проблеми національного самовизначення українського народу.
- •17.Загальні положення Конституції п.Орлика.
- •18. Загально-демократичний етап в історії української політичної думки (хіv-кін.Хvііі ст.).
- •20.І.Дзюба “Інтернаціоналізм чи русифікація”
- •21.І.Лисяк-Рудницький як історик і політолог.
- •22.Ідеї волі і демократії у політичному житті українського козацтва
- •23.Ідея “демократичної, соціальної, правової держави” та перспективи її втілення в суспільну практику.
- •24. Ідея слов’янського єднання в історико-політологічній концепції м.Костомарова.
- •26. Конституційний лад, права і свободи людини і громадянина за Конституцією України
- •27.Конституційний проект “Устрій Галицької держави”
- •28.Конституційний проект м.Драгоманова “Вольный Союз-Вільна Спілка”
- •29.Конституційний проект м.Міхновського і його порівняння з конституційним проектом м.Драгоманова.
- •31.Конституційний процес часів незалежної України
- •32.Конституція Пилипа Орлика
- •33.Конституція унр
- •35.Концепція правової держави б.Кістяківського
- •36.Концепція української історії м.Грушевського
- •38М.Грушевський “Хто такі українці і чого вони хочуть?”.
- •39.М.Драгоманов – основоположник політичної науки в Україні
- •40.М.Драгоманов як політичний мислитель та його концепція вітчизняного лібералізму.
- •42. «Дві руські народності»
- •43.Народницький напрям в історії української політичної думки та його представники.
- •44.Націократична модель української держави м.Сціборського.
- •46. Національно-самостійницька концепція м.Міхновського.
- •47. Націотворча державницька концепція в.Липинського.
- •49. Осмислення і спроби втілення національно-державницької ідеї в революційну добу української історії (1917-1920 рр.).
- •53. Політична діяльність і політична свідомість перших київських князів.
- •54.Політичний трактат с.Оріховського “Напучення королеві польському Сигизмунду Августу”.
- •55. Політичні ідеї та концепції в.Винниченка.
- •57. Політичні концепції у Києво-Могилянській Академії.
- •58. Політичні погляди Богдана Кістяківського
- •59. Політичні погляди м.Хвильового
- •63.Правозахисний рух в Україні: основні постаті і підходи.
- •65. Причини виникнення і характерні особливості розвитку течії націонал-комунізму на українському грунті. §1. Микола Міхновський — романтик української ідеї
- •66.Проблема місця України між Сходом і Заходом в політичній думці післявоєнної української еміграції.
- •69.С.Мазлах, в.Шахрай “До хвилі. Що діється в Україні і з Україною?”.
- •70.Соціально-політична програма колектократії як складова “теорії конвергенції”.
- •71.Суспільно-політичні ідеї і.Вишенського.
- •75. Суспільно-політичні погляди українських дисидентів-шістдесятників.
- •78. Теорія національного самовизначення українського народу в політичній спадщині м.Грушевського.
- •81. Український націонал-комунізм: теоретичні пошуки поєднання нац
- •84. Утвердження політичної науки як навчальної дисципліни у вищих навчальних закладах України.
- •88. Формування і утвердження українського лібералізму. “Історія Русів”.
- •90. Чотири Універсали Української Центральної Ради. Конституція унр та її політико-правові ідеї.
4.Б.Кістяківський про значення правових норм для суспільного життя і утвердження правосвідомості
Б. Кістяківський дотримувався неокантіанських поглядів. Відповідно, право розглядав передусім як етичну цінність, вважаючи, що правові норми ґрунтуються на етичній свідомості людини. Пов’язуючи встановлення правових норм із закріпленням у свідомості людей впевненості у необхідності визначених дій, зазначав, що правові норми виражають певну повинність. В основі повинності лежить усвідомлення того, що певні дії мають бути здійснені. Це виявляється у встановленні людьми соціальних норм. Крім етичної сторони права, для Б. Кістяківського важливе значення має вивчення його соціальної природи, в якій виявляється суспільне значення юридичних інститутів. Як прихильник фрейбурзької, або баденської школи неокантіанства, він вважав, що результат, досягнутий за допомогою методів, перенесених з природничої сфери в соціологію, є обмеженим. В історичних процесах поряд з необхідністю значне місце посідають стихійні та свідомі дії людини, обумовлені рівнем суспільної культури. Право є найвагомішим виразником культури суспільства. Спираючись на «філософію культури» Г. Зіммеля та ідеї Г. Ріккерта про зв’язок права і культури, Б. Кістяківський дійшов висновку, що саме право, завдяки діям людей, які усвідомлюють свій обов’язок, перетворює соціально необхідне на обов’язкове.
5.В.Винниченко “Відродження нації”
Книга Володимира Винниченко «Відродження нації» описує історію Української революції, він описує політичний розвиток та формує свою думку щодо союзу України з Росією. В книзі описано боротьбу українського народу за свою незалежність від Росії. Автор має своє бачення щодо способів пробудження в людях своєї національної гідності. В книзі описується боротьба за рівність українського народу з росіянами, щоб Україна не була в усьому залежною від Росії, а існувала у її складі як самостійна та автономна держава. Історичні факти викладені для опису так званих «змагань» за визволення України. Ідеєю є пробудження в людях національної гордості, прагнення до змін, до розбудови української державності.
Можна сказати, що книга описує повну картину історичних подій того періоду і є джерелом для вивчення і розуміння тих складних політичних процесів, які відбувалися. Описується період, який можна охарактеризувати як збройна боротьба за владу. В книзі автор намагається не дотримуватися якихось особливих симпатій і не давати суб’єктивних оцінок, а просто проводити аналіз ситуацій, які відбувалися, описуючи детально різні партії, класи та рівні суспільства.
Стосовно безпеки можна сказати, що автор був схильним до ризиків та боротьби, не боявся повстань та переворотів. Головною була мета, відокремлення самостійної України, пробудження в людях патріотичних ідей та цілей і не можливо уявити досягнення запланованого без боротьби та опору.