58. Розкрити призначення і будову оборотних відомостей за аналітичними рахунками.

Обор. відомість за синт. рах. не може задовольнити потреби управління в більш деталізованій інформації, для цього складають обор. відомості за анал. рах. Техніка їх складання така рах.ж, як і за синт. рах. Проте за синт рах. щомісячно складають одну обор. відомість, а за анал. рах. – по кожній групі рахунків, що ведуться до відповідного синт. рах. Обор. відомості за анал. за змістом можуть відрізнятися між собою, що зумовлено особливостями облікованих на рахунках об’єктів, тому в них передбачені графи для запису їх кількості, ціни і вартості. Анал. облік розрахунків із контрагентами джерел засобів ведуть тільки у грошовому вимірнику, тому в обор. від. за такими рах. передбачені графи лише для грошового вимірника. Дані відомості не мають 3 пар рівних між собою підсумків, це пояснюється тим, що кожну обор. відомість за рах. анал. обл. складають окремо за кожним синт рах і субрахунком. Підсумки оборотів і залишків за анал. рах. повинні дорівнювати оборотам за дебетом і кредитом, а також залишку синт рах і субрахунка, які їх об’єднують. Ці відомості використовують для одержання детальної інф. про рух і залишки окремих видів засобів та їх джерел, необхідної для контролю й оперативного керівництва. Аналіз цієї інф. дає змогу встановити, скільки і яких саме мат. цінностей надійшло у госп-во, скільки використано, чи відповідають їх залишки встановленим норм. запасам. На підставі одержаної інф. приймають управлінські рішення, спрямовані на усунення недоліків, поліпшення роботи п-ва. Отже, об. від. за анал. рах. є способом узагальнення даних анал. обліку з метою перевірки правильності облікових записів і одерж. інф., необхідної для оперативного керівництва.

59. Розкрити зміст і значення бухгалтерських записів (проводок). Прості та складні бухгалтерські записи (бухгалтерські проведення).

Відобразити на рах. госп. операцію означає визначити, що сталося з госп. засобами та джерелами їх утворення в результаті цієї операції і які рахунки в ній використовують. Бухг. проводка – це зазначення рахунків за дебетом і кредитом та суми госп. операції. Взаємозв’язок між рахунками, що виникає шляхом подвійного запису, назив. кореспонденцією рахунків, а такі рах. кореспондуючими. Кожна госп. опер. складається на підставі первинного документа. Залежно від кількості кореспондуючих рах. розрізняють прості і складні бухг. проводки. Простою назив. таку проводку, за якої один рах. дебетується, а другий кредитується на одну й ту саму суму, тобто коли кореспондують між собою лише 2 рах. Складною назив. проводку, за якої кілька рах. дебетуются за частковими сумами, а на загальну суму записів за дебетом кредитується 1 рах., або навпаки- кілька рах. кредитується за частковими сумами, а на загальну суму записів за кредитом дебетується 1 рах., тобто коли кореспондують між собою більше ніж 2 рах. У склад. бухг. проводках не порушується принцип подвійного запису, оскільки зберігається взаємозв’язок відображення госп. операції за дебетом і кредитом різних рахунків на одну і ту саму суму. Кожну складну проводку можна розкласти на декілька простих. У практиці Бо використовують складні проводки, що зменшує кількість записів і робить їх більш наочними. Правильна кореспонд. рах. має велике значення для організації БО, його достовірності й правильності, оскільки на перший план виступають сутність госп. операції та її правдиве відображення на рах.