4.Вiковi особливості уваги школярів.

Увага значною мірою залежить від рівня розвитку основних процесів вищої нервової діяльності. Ці процеси змінюються із віком, отже, і увага зазнає змін. Одже зовнішні подразники геть по-різному сприймаються людиною залежно від віку та викликає в них різні реакції. Тому успіх діяльності вчителя має залежить від у якій мірі вчитель знає своїх учнів, враховує їх індивідуальні і вікові особливості. Ці особливості залежать від фізіологічного дозрівання, від пройденого людиною життєвого шляху, від виховання, яке він отримав. У дошкільному віці в дітей переважає мимовільна увага. Увага дошкільника відрізняється частим мимовільним переміщенням з одного об'єкта на інший. Навчання у шкільництві – сильніший стимул розвитку уваги. Увага – одна з головних умов успішної навчальної діяльності, до того ж пiд час навчальної діяльності вона розвивається. Загальний психологічний склад особистості значною мірою залежить від співвідношення процесів порушення та гальмування. Якщо в ранньому дитинстві возбудительнi процеси нерідко переважають над процесами гальмування, то вже у молодшому шкільному віці, під впливом умов життя і традиції виховання, відбувається деяке зрівноважування процесів порушення та гальмування. Даючи загальну характеристику молодшого шкільного віку, слід зважати на те що дiти 7–9 років значно різняться від дітей 10–11 за своїми фізичними і психічним якостям. Процеси порушення та гальмування в корі півкуль мозку змінюються у молодших школярів досить швидко. I їм важко зосередитися на одному об'єкті. Увага відрізняється переключаемостью і відволіканням. З фізіологічного погляду це домінанта у мозку дитини досить не стійка, нові подразники й не так підкріплюють її, скільки викликають освіту нової домінанти. Така підвищена чутливість зумовлює наявність у дитини досить сильного рефлексу до всього нового. Отже часто буває цікавіший дитину предмет заважає сприймати головне. Є думка, що учні більш спостережливі, ніж дорослі люди. Це складається оскільки школярі помічають в речах іноді такі несуттєві елементи, на якi дорослі не звертають увагу. Якщо в дошкільному віці щодо залучення уваги має значення якість подразників (сила, яскравість т.д.), то в молодших школярів все більше й найбільше важить відповідність об'єкта уваги їх внутрішня станова й існування минулого досвіду. Слід зазначити, що дитина у шкільництві, в процесi отримання знань, – усе це сприяє швидкому зростанню школярів 2–3 класів довільної уваги, що розвивається в них, переважно, з урахуванням виникаючих інтересів, зокрема інтересу до навчальних занять.Наявність різноманітних учнівських обов'язків, вимоги вчителів, вся обстановка шкільного життя сприяє розвитку цього виду уваги. Щоб змусити себе бути уважним, людина має зробити висновок необхідність зосередитися, зважити все «за» і «проти» і відкинути висновки, що сприяють відволіканню від предмета, на якому треба зосередитися .Дитина нудитиметься, відволікатися й буде відчувати цілком нещасною, коли треба бути уважним до тієї діяльності, яка байдужа чи взагалі не подобається.