
- •Прийняті скорочення
- •Розділ 1. Основи внутрішньої та зовнішньої балістики
- •1.1. Основи внутрішньої балістики
- •1.1.1. Постріл і його періоди
- •Явища, які виникають під час пострілу
- •Періоди пострілу
- •1.1.2. Початкова швидкість кулі (гранати) та її практичне значення
- •1.1.3. Відбій зброї та кут вильоту
- •1.2. Основи зовнішньої балістики
- •1.2.1. Траєкторія польоту кулі (гранати) в повітрі, її елементи та форми Утворення траєкторії
- •Форма траєкторії і її практичне значення
- •1.2.2. Прямий постріл
- •Дальність прямого пострілу
- •1.2.3. Прикритий, мертвий простори та простір, що уражається. Їх практичне значення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Матеріальна частина стрілецької зброї, гранатометів і ручних гранат
- •2.1. Автомат Калашникова ак-74
- •2.1.1. Призначення, бойові властивості, загальна будова та принцип дії автомата
- •Балістичні та конструктивні дані
- •Загальна будова
- •Принцип дії автомата
- •2.1.2. Призначення і будова основних частин та механізмів автомата
- •Бойові патрони 5,45 мм
- •2.1.3. Розбирання і складання автомата
- •Нормативи розбирання та складання автомата
- •Порядок складання автомата після неповного розбирання
- •2.2. Пістолет Макарова
- •2.2.1. Призначення, бойові властивості та загальна будова пістолета
- •Вагові та лінійні дані пм
- •Загальна будова пістолета
- •Робота частин пістолета
- •2.2.2. Можливі затримки і несправності під час стрільби та способи їх усунення
- •Можливі затримки і несправності під час стрільби і способи їх усунення
- •2.2.3. Розбирання і складання пістолета
- •Нормативи розбирання і складання пістолета
- •2.3. Ручний протитанковий гранатомет рпг-7
- •2.3.1. Призначення, бойові властивості, загальна будова та принцип дії гранатомета
- •Тактико-технічні характеристики гранатомета рпг-7
- •Основні частини і механізми гранатомета
- •Робота основних частин і механізмів гранатомета
- •Призначення та будова основних частин і механізмів гранатомета
- •2.3.2. Будова гранат. Порядок зарядження гранатомета
- •Заряджання гранатомета
- •2.3.3. Затримки, які виникають під час стрільби, та способи їх усунення
- •Затримки, які виникають під час стрільби, та способи їх усунення
- •2.4. Будова гранат, поводження з ними, догляд і збереження
- •2.4.1. Призначення, бойові властивості, будова ручних осколкових гранат та підготовка їх до метання
- •Бойові властивості гранат
- •Будова гранати ргд-5
- •Будова гранати ф-1
- •Запал узргм
- •Принцип дії
- •Будова ручної осколкової гранати
- •Будова ручної осколкової гранати
- •Ударно-дистанційний запал
- •Порядок огляду й підготовка гранат до метання. Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами
- •2.4.2. Призначення, бойові властивості, будова ручної протитанкової гранати ркг-зе та підготовка її до метання
- •Будова гранати
- •Робота частин і механізмів гранати
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї
- •3.1. Прийоми та правила стрільби з автомата Калашникова ак-74
- •3.1.1. Прийоми та способи стрільби з автомата
- •Приготування до стрільби
- •Нормативи спорядження магазина
- •Здійснення стрільби
- •Припинення стрільби
- •Способи стрільби
- •Визначення упередження під час стрільби по повітряних цілях
- •Стрільба по вертольотах і транспортних літаках
- •Стрільба по парашутистах
- •3.1.2. Правила стрільби з автомата
- •Загальні рекомендації.
- •Спостереження за полем бою й цілевказування
- •Вибір прицілу й точки прицілювання
- •Вибір моменту відкриття вогню
- •Ведення вогню, спостереження за його результатами й корегування
- •Стрільба по нерухомих цілях і цілях, які з'являються
- •Стрільба по рухомих цілях
- •Стрільба по повітряних цілях
- •3.2. Прийоми та правила стрільби з пістолета Макарова
- •3.2.1. Прийоми та способи стрільби з пістолета
- •Приготування до стрільби
- •Здійснення пострілу
- •Припинення стрільби
- •3.2.2. Правила стрільби з пістолета
- •Вибір місця для стрільби
- •Вибір точки прицілювання
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Організація та проведення стрільб
- •4.1. Організація підготовки та проведення стрільб
- •4.1.1. Основні вимоги до організації та проведення стрільб
- •Перша вправа зі стрільби з пістолета. Навчання точного прицілювання та влучної стрільби по нерухомій цілі, день
- •4.1.2. Підготовка та проведення стрільб. Порядок виконання першої вправи зі стрільби з пістолета
- •Затримки і несправності під час стрільби та способи їх усунення
- •4.1.3. Заходи безпеки під час проведення стрільби
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Перспективні зразки стрілецької зброї україни
- •Тактико-технічні характеристики автомата „Вепр”
- •Тактико-технічні характеристики пістолета-кулемета Ельф-2
- •Тактико-технічні характеристики пістолета-кулемета 7ет10.
- •Тактико-технічні характеристики пістолета-кулемета Гоблін-2
- •Тактико-технічні характеристики пістолета "Форт 17"
- •Перелік питань для підготовки до модульної контрольної роботи
- •Список літератури
1.2. Основи зовнішньої балістики
Зовнішня балістика – це наука, яка вивчає рух кулі (гранати) після припинення дії порохових газів на неї.
1.2.1. Траєкторія польоту кулі (гранати) в повітрі, її елементи та форми Утворення траєкторії
У момент пострілу ствол зброї займає відповідне положення. Політ кулі в повітрі починається по прямій лінії, яка є продовженням осі каналу ствола в момент вильоту кулі. Ця лінія називається лінією метання.
Коли куля летить у повітрі, на неї діють дві сили:
сила тяжіння;
сила опору повітря.
Сила тяжіння все більше і більше відхиляє кулю від лінії метання.
Сила опору повітря, направлена назустріч польоту кулі, змушує її безперервно втрачати швидкість польоту і призводить до зменшення дальності польоту кулі (рис. 1.3). Сила опору повітря спричинена трьома основними чинниками: тертям повітря, утворенням завихрень і утворенням балістичної хвилі.
Рис. 1.3. Утворення сили опору повітря
Сила опору повітря залежить від швидкості польоту, форми і калібру кулі (гранати), а також від її поверхні і густини повітря. Під дією цих двох сил куля летить у повітрі не по прямій, у напрямку якої вона була викинута з каналу ствола (лінія метання), а по кривій, нерівномірно вигнутій лінії, розміщеній нижче від лінії метання.
Крива лінія, яку описує центр тяжіння кулі (гранати) під час польоту, називається траєкторією (рис. 1.4). Початком траєкторії є точка вильоту кулі (центр дулового зрізу ствола), кінцем – точка зустрічі (точка перетину траєкторії з поверхнею цілі, перешкоди чи землі). Сила опору повітря не тільки безперервно сповільнює рух кулі, але й намагається “перекинути” її. Для того, щоб цього не сталося, кулі надають швидкого обертального руху, за допомогою нарізів у каналі ствола. Наприклад, при пострілі з автомата Калашникова швидкість обертань кулі дорівнює близько 3000 обертів за секунду.
Рис. 1.4. Траєкторія польоту кулі
У результаті одночасної дії на кулю обертового руху, опору повітря, а також пониження під дією сили тяжіння дотичної до траєкторії відбувається відхилення кулі від площини стрільби в бік її обертання.
Відхилення кулі від площини стрільби в бік її обертання називається деривацією (рис. 1.5). У разі відсутності хоч би однієї з цих причин деривації не буде. Траєкторія кулі, що обертається, на рисунку зображається кривою лінією.
Рис. 1.5. Деривація кулі (вигляд зверху)
При правій нарізці ствола деривація завжди відбувається праворуч від площини стрільби.
Основними елементами траєкторії (рис. 1.6) є:
Рис. 1.6. Елементи траєкторії
горизонт зброї – горизонтальна площина, яка проходить через точку вильоту кулі. Для того, щоб куля могла влучити в яку-небудь точку, що є на горизонті зброї, необхідно ствол зброї направити вище від горизонту (під певним кутом до нього). Величина цього кута зазвичай регулюється установленням прицілу;
лінія підвищення – пряма лінія, яка є продовженням осі каналу ствола до пострілу (після закінчення наведення);
площина стрільби – вертикальна площина, яка проходить через лінію піднесення;
кут підвищення – кут, замкнений між лінією підвищення і горизонтом зброї;
кут метання – кут між лінією метання і горизонтом зброї;
вершина траєкторії – найвища точка траєкторії над горизонтом зброї. Вершина поділяє траєкторію на дві частини:
а) від точки вильоту кулі до вершини траєкторії лінія більш довга і полога, бо куля має ще велику швидкість (висхідна гілка траєкторії);
б) від вершини траєкторії до точки перетину її з горизонтом зброї гілка коротша і крутіша, бо куля вже втратила швидкість (спадна гілка траєкторії);
перевищення траєкторії над лінією прицілювання – найкоротша відстань від будь-якої точки траєкторії до лінії прицілювання;
точка падіння – точка перетину траєкторії з горизонтом зброї;
повна горизонтальна дальність – відстань від точки вильоту до точки падіння кулі;
кінцева швидкість – швидкість кулі (гранати) в точці падіння;
висота траєкторії – найкоротша відстань від вершини траєкторії до горизонту зброї;
кут падіння – кут, замкнений між дотичною до траєкторії в точці падіння і горизонтом зброї;
прицільна дальність – відстань від точки вильоту до перетину траєкторії з лінією прицілювання;
лінія прицілювання – пряма лінія, яка проходить від ока стрільця через середину прорізу прицілу (на рівні з її краями) і вершину мушки в точку прицілювання;
точка прицілювання – точка на цілі або за її межами, на яку наводиться зброя;
точка зустрічі – точка перетину траєкторії з поверхнею цілі (землі, перешкоди);
кут зустрічі – кут між дотичною до траєкторії та дотичною до поверхні цілі (землі, перешкоди) в точці зустрічі;
кут місця цілі – кут між лінією прицілювання та горизонтом зброї.