Визначення упередження під час стрільби по повітряних цілях

Відстань, на яку переміщається ціль за час польоту кулі до неї, називається упередженням. Упередження на рух цілі береться у фігурах цілі або в метрах. Для визначення упередження при стрільбі з автомата користуються спеціальними таблицями (табл 3.2 і 3.3).

Таблиця 3.2

Стрільба по вертольотах і транспортних літаках

Ціль і її швид-кість	Дальність стрільби
	100		300		500
	метрів	кор-пусів	метрів	кор-пусів	метрів	кор-пусів
Вертоліт, 50 м/с	6	1	21	3	39	5
Транспортні літаки, 100 м/с	13	1	43	3	79	5

Примітка: Довжина корпуса літака приблизно 15 м, вертольота близько 8м

Таблиця 3.3

Стрільба по парашутистах

Дальність стрільби, м	100	200	300	400	500
Винесення точки приці-лювання у фігурах парашутиста	Під ноги	1	2	2	3

3.1.2. Правила стрільби з автомата

Правила стрільби – основні положення й рекомендації з підготовки й ведення стрільби з різних видів зброї.

Правила стрільби з автоматів містять рекомендації з вибору цілі, приціла й точки прицілювання, виду вогню й способу стрільби, корегування стрільби, а також щодо способів стрільби по різних наземних і повітряних цілях.

Загальні рекомендації.

Для успішного виконання завдань у бою необхідно:

• безупинно спостерігати за полем бою;

• швидко й правильно підготовляти дані для стрільби;

• уміло вести вогонь по будь-яких цілях у різних умовах бойової обстановки як удень, так і вночі; для ураження групових і найбільш важливих поодиноких цілей застосовувати зосереджений вогонь^*;

• спостерігати за результатами вогню й уміло його корегувати;

• слідкувати за витратою патронів у бою й вживати заходів для своєчасного їх поповнення.

Спостереження за полем бою й цілевказування

Спостереження ведеться з метою своєчасного виявлення розміщення та дій супротивника. Крім того, у бою необхідно спостерігати за сигналами й знаками командира й за результатами свого вогню.

Спостереження ведеться неозброєним оком.

Особливу увагу під час спостереження треба звертати на сховані підступи. Місцевість оглядати справа наліво від найближчих предметів до найдальших. Огляд робити непомітно.

Про помічені на полі бою цілі необхідно негайно доповісти командирові й правильно вказати їх розміщення. Ціль указується усною доповіддю або трасуючими кулями. Доповідь має бути короткою, зрозумілою і точною, наприклад: “Прямо – широкий кущ, ліворуч – кулемет”; “Орієнтир другий, праворуч два пальці, під кущем – спостерігач”.

Вибір цілі

Для автоматів найбільш характерними є живі цілі – розрахунки кулеметів і гармат, групи стрільців або окремі фігури, які ведуть вогонь із різних положень, а також жива сила на автомобілях, мотоциклах тощо. Крім того, з автоматів вогонь ведеться й по повітряних цілях. Цілі на полі бою можуть бути нерухомі, такі, що з'являються на короткий час, і рухомі.

Автоматник у бою, як правило, веде вогонь по цілях, які вказані йому командиром. Якщо стрільцю в бою ціль для ураження не вказана, він вибирає її самостійно. Передусім необхідно уражати найнебезпечніші й важливі цілі, наприклад, розрахунок кулеметів і гармат, командирів і спостерігачів супротивника. Із двох однаково важливих цілей вибирають для обстрілу найближчу й найбільш уразливу. З появою під час стрільби нової, важливішої цілі, негайно перевести вогонь на неї.