МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет
О.І. Герасименко, В.О. Рахманов
ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА
Навчальний посібник
Київ 2007
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет
О.І. Герасименко, В.О. Рахманов
ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА
Навчальний посібник
Київ 2007
УДК 355.541.2 (076.5)
ББК Ц432я7
Г 37
Рецензенти: В.П. Ясинецький – канд. військ. наук, доц. (Національна академія оборони України); Г.Г. Пилипович – канд. військ. наук, доц. (Національна академія оборони України);
В.Л. Іванов – канд. техн. наук, доц., (Національний авіаційний університет).
Затверджено мтодично-редакційною радою Національного авіаційного Університету (протокол №1 від 01.02.2007 р.).
Герасименко О.І., Рахманов В.О.
Г 37
|
Вогнева підготовка: Навч. посіб. – К.: НАУ, 2007. – 118 с. |
Викладено навчальний матеріал розділу “Вогнева підготовка” дисципліни „Військова підготовка”. Розглянуто основи внутрішньої та зовнішньої балістики, основні відомості про призначення, бойові можливості, принципи дії стрілецької зброї.
Для студентів факультету військової підготовки, також може бути корисний фахівцям установ і частин Повітряних Сил України.
УДК 355.541.2 (076.5)
ББК Ц432я7
© О.І. Герасименко, В.О. Рахманов, 2007
Прийняті скорочення
АВ – автоматичний вогонь
АК – автомат Калашникова
АКМ – автомат Калашникова модернізований
АКМС – модифікація автомата АКМ із полегшеним металевим прикладом трикутної форми, що складається вліво, створена для повітряно-десантних військ
БМ – бойова машина
БМП – бойова машина піхоти
БТР – бронетранспортер
КС – курс стрільб
КП – контрольний пункт
НСПУ – нічний стрілковий приціл універсальний
ОД – одинокий вогонь
ПГ – постріл гранатомета
ПМ – пістолет Макарова
ПТРК – протитанковий ракетний комплекс
РГД – ручна граната дистанційна
РГН – ручна граната наступальна
РГО – ручна граната оборонна
РКГ – ручна кумулятивна граната
РПГ – ручний протитанковий гранатомет
РКК – ручний кулемет Калашникова
САУ – самохідна артилерійська установка
СВ – сухопутні війська
СЗ – стрілецька зброя
УДЗ – ударно-дистанційний запал
УЗРГМ – уніфікований запал ручної гранати модернізований
ВСТУП
Влучний і дієвий вогонь під час бою поєднано з майстерним маневром є однією з основних умов успішного виконання підрозділами бойових завдань. Дієвість вогню залежить від уміння зразково володіти зброєю і застосовувати її під час бою. Для цього необхідно знати матеріальну частину зброї, тримати її в постійній бойовій готовності і вести з неї влучну стрільбу.
Вогнева підготовка – один з основних предметів військової підготовки. Основними завданнями вогневої підготовки є: навчання студентів умілому застосуванню зброї, максимальному використанню бойових можливостей для ураження противника з найменшим витраченням часу і боєприпасів у різних умовах сучасного бою, прищеплювання впевненості своій зброї, виховання активності і самостійності вогневих завдань.
Вогнева підготовка містить: вивчення матеріальної частини зброї, основних правил та прийомів стрільби (метання гранат), способів розвідки цілей та виявлення дальності до них, керування вогнем, відпрацювання сучасних дій підрозділу під час стрільби.
Для успішного вирішення вогневих завдань студент повинен:
знати бойові можливості, матеріальну частину зброї та боєприпасів;
уміти готувати зброю та боєприпаси до стрільби та утримувати їх в постійній бойовій готовності, вести влучний вогонь усіма способами як самостійно, так і в складі підрозділу та ураження різних цілей;
мати міцні (доведені до автоматизму) навики в діях зі зброєю, при веденні вогню всіма методами по нерухомих (рухомих) цілях вдень та вночі в будь-яких умовах, а також метанні ручних гранат з місця та при русі.
Тільки це дозволить досягнути найбільш повного та ефективного використання бойових можливостей стрілецької зброї у разі грамотної експлуатації та правильного застосування, що неможливо без глибоких знань принципів побудови та роботи.
Розділ 1. Основи внутрішньої та зовнішньої балістики
1.1. Основи внутрішньої балістики
Внутрішня балістика – це наука, що вивчає процеси, які відбуваються під час пострілу та під час руху кулі (гранати) вздовж каналу ствола.
1.1.1. Постріл і його періоди
Пострілом називається викидання кулі (гранати) з каналу ствола зброї енергією газів, які утворюються під час згорання порохового заряду. Постріл відбувається в дуже короткий проміжок часу (0,001-0,06 с). При цьому утворюється велика кількість газів та виділяється багато тепла.
Так, наприклад, пороховий заряд зразка 1943 р. масою 1,6 г під час пострілу згорає за 0,0012 с та створює під час вибуху 1,6 л газів (об’ємом приблизно в 1000 разів більше, ніж було вибухової речовини до пострілу). Температура порохових газів досягає 2500-3000 оС.
Порох містить у собі велику енергію. Заряд масою 1,45 г виштовхує з каналу ствола автомата АК-74 кулю масою 3,4 грама зі швидкістю 900 м/с (3374 км/год) та вистрілює її на відстань 3150 м. Потужність пострілу більша ніж 2100 к.с., тобто більша ніж потужність паровоза. Однак паровоз свою потужність (близько 2000 к.с.) віддає неперервно, секунда за секундою, година за годиною, а зброя досягає своєї потужності за малі частки секунди.