2. Методика факторного аналізу

Під факторним аналізом розуміють методику комплексного і системного вивчення та виміру впливу факторів на величину ре­зультативних показників.

Розрізняють такі типи факторного аналізу:

• детермінований (функціональний) і стохастичний (кореля­ційний);

• прямий (дедуктивний) і зворотний (індуктивний);

• одноступеневий і багатоступеневий;

• статичний і динамічний;

• ретроспективний і перспективний (прогнозний).

Детермінований факторний аналіз становить методику до­слідження впливу факторів, зв'язок яких з результативним показни­ком має функціональний характер, тобто результативний показник можна подати як добуток, частку або алгебраїчну суму факторів.

Стохастичний аналіз — це методика дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником, на відміну від функ­ціональної, є неповним, імовірнісним (кореляційним). Якщо при функціональній (повній) залежності зі зміною аргументу завжди відбувається відповідна зміна функції, то при стохастичному зв'язку зміна аргументу може дати кілька значень прирост у фун­кції залежно від поєднання інших факторів, що визначають цей показник.

Основні завдання факторного аналізу

1. Добір факторів для аналізу досліджуваних показників.

2. Класифікація і систематизація їх з метою забезпечення си­стемного підходу.

3. Моделювання зв'язків між результативними і факторними показниками.

4. Розрахунок впливу факторів і оцінювання ролі кожного з ті х у змінюванні величини результативного показника.

5. Використання факторної моделі при прийнятті управлінських рішень.

3. Детермінований факторний аналіз.

Елімінування (вибіркове освітлення) дозволяє послідовним виключенням впливу низки факторів виділити той, вплив якого потрібно визначити. Необхідно суворо дотриму­ватись таких умов елімінування: спочатку обчислюється вплив кількісних факторів, а потім — якісних.

Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

В аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:

спосіб ланцюгових підстановок;

спосіб абсолютних різниць;

спосіб відносних різниць;

індексний спосіб.

Спосіб ланцюгових підстановок. Він є найуніверсальнішим і використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах факторних моделей. Цей спосіб полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника з допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді.

Способи елімінування:

1. Ланцюгові підстановки:

Загальна зміна результативного показника

у тому числі:

……………………..

Балансова перевірка :

2. Спосіб абсолютних різниць:

Спосіб абсолютних різниць. Цей спосіб є спрощеним варіантом способу ланцюгових підстановок. Як і останній, він використовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в тих моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів Y = а·в·с, або в змішаних моделях типу Y = (а – в)с. Якщо результативний показник розраховується як частка від ділення факторів або представлений залежністю факторів, то доцільно використовувати тільки спосіб ланцюгових підстановок як найуніверсальніший.

3. Спосіб відносних різниць застосовують для виміру впливу факторів на приріст результативного показника тільки в мультиплікативних моделях. При цьому використовують відносний приріст факторних показників, виражений коефіцієнтом або процентом.

4. Спосіб пропорційного поділу використовують тоді, коли мають справу з адитивними моделями і моделями кратно-адитивного типу:

у моделях типу Y=a+b+c алгоритм розрахунку впливу факторів буде таким:

Контрольні питання:

1. У чому полягає різниця між детермінованим і стохастичним факторним аналізом?**

2. У чому полягає суть методу порівняння?*

3. Моделювання економічних процесів.**

4. Елімінування і його технічні прийоми.***

5. Балансовий і сальдовий методи.**

Література.

5. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. – К.: Знання –Прес, 2000.- 207с.

6. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 668 с.

7. Чумаченько М.Г. Економічний аналіз: Навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2003.- 556с.

8. Болюх М.А. Економічний аналіз: Навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2002 – 232с.