Тема 1: Значення, завдання і методичний інструментарій економічного аналізу.

Питання:

1. Предмет і завдання економічного аналізу.*

2. Види економічного аналізу**

3. Методика економічного аналізу.**

1. Предмет і завдання економічного аналізу

Економічний аналіз господарської діяльності — це важливий елемент у системі управління виробництвом, дійо­вий засіб виявлення внутрігосподарських резервів, основа роз­робки науково обґрунтованих планів-прогнозів та управлінсь­ких рішень і контролю за виконанням їх з метою підвищення ефективності функціонування підприємства.

Завдання аналізу:

• вивчення механізму дії економічних законів, визначення закономірностей і тенденцій економічних явищ та процесів у конкретних умовах підприємства;

• контроль за виконанням планів, прогнозів, управлінських рішень, за ефективним використанням економічного потенціалу підприємства;

• вивчення впливу об'єктивних і суб'єктивних, зовнішніх і внутрішніх факторів на результати господарської діяльності, що дає змогу об'єктивно оцінювати роботу підприємства, правильно діагностувати його стан і прогнозувати розвиток на перспективу, виявляти основні напрями пошуку резервів підвищення його ефективності;

• пошук резервів підвищення ефективності виробництва на ос­нові вивчення передового досвіду та досягнень науки і практики;

• оцінювання ступеня фінансових та операційних ризиків і виконання внутрішніх механізмів управління ними з метою зміцнення ринкових позицій підприємства та підвищення доходності бізнесу;

• оцінювання результатів діяльності підприємства з виконання планів досягнутого рівня розвитку економіки, використання наявних можливостей і діагностика його становища на ринку то варів та послуг, що сприяє виробленню більш ефективної політики управління бізнес-процесами;

• розробка проекту управлінського рішення для усунення виявлених недоліків та освоєння резервів підвищення ефектив­ності господарської діяльності.

Об'єктом його дослідження є результати господарської діяль­ності підприємства. Предметом його вивчення є причинно-на-слідкові зв'язки і залежності економічних явищ та процесів, що формують результати діяльності суб'єкта господарювання.

Мета економічного аналізу — сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

2. Види економічного аналізу

За галузевою ознакою, що базується на суспільному поділі праці, аналіз поділяють на галузевий, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільсько­го господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо), і міжга­лузевий (теорія аналізу господарської діяльності), що є теоретичною і методологічною основою економічного аналізу в усіх галу­зях економіки.

За ознакою часу економічний аналіз поділяють на перспек­тивний (попередній) і ретроспективний (наступний, історичний).

Перспективний аналіз проводять до здійснення господар­ських операцій. Він необхідний для обґрунтування господарських рішень і планів-прогнозів, запобігання небажаним результатам.

Перспективний аналіз залежно від часової тривалості поділя­ють на короткостроковий і довгостроковий (стратегічний).

Ретроспективний аналіз здійснюють після завершення гос­подарських актів. Він необхідний для вивчення тенденції розвит­ку, контролю за виконанням оперативних планів, об'єктивного оцінювання і діагностики результатів діяльності підприємства та рівня підприємницьких ризиків.

Ретроспективний аналіз, у свою чергу, поділяють на оператив­ний і підсумковий. Оперативний аналіз проводять одразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації за короткі відрізки часу (зміна, доба, декада і т. д.) Проводячи підсумковий аналіз, вивчають результати роботи за звітний період (місяць, квартал, рік)

За просторовою ознакою можна виділити аналіз внутріфірмовий і міжфірмовий. Здійснюючи внутріфірмовий аналіз, вивча­ють діяльність тільки досліджуваного підприємства та його струк­турних підрозділів. Виконуючи міжфірмовий аналіз, порівнюють результати діяльності двох або більше підприємств, що дає змогу виявити передовий досвід, резерви, недоліки і на основі цього дати об'єктивнішу оцінку ефективності діяльності, внести корективи в стратегічну і тактичну політику підприємства.

Найостанніше досягнення в галузі міжфірмового порівняль­ного аналізу — бенчмаркінг. Це система раннього попередження про проблеми, що назрівають.

За аспектами дослідження розрізняють фінансовий, техніко-економічний, соціально-економічний, економіко-статистичний, економіко-екологічний, маркетинговий, інвестиційний, функціонально-вартісний та інші види аналізу.

За методикою дослідження об'єктів розрізняють якісний і кількісний (факторний) аналіз, експрес-аналіз, фундаментальний аналіз, ситуаційний аналіз, маржинальний аналіз, економіко-математичний аналіз та інші.

Якісний аналіз — це метод дослідження, що базується на якісних порівняльних характеристиках та експертних оцінках явищ і процесів, які вивчаються.

Кількісний аналіз ґрунтується на кількісних зіставленнях і дослідженні ступеня чутливості економічних явищ до зміни різно­манітних факторів.

Експрес-аналіз — це метод діагностики стану економіки підприємства на основі типових ознак, характерних для певних економічних явищ.

Ситуаційний аналіз призначений для вирішення конкретних управлінських завдань в умовах ситуації, що змінилася (еконо­мічної, правової, політичної т. д)

Маржинальний аналіз — це метод оцінювання й обґрунтуван­ня ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі вивчення причинно-наслідкового взаємозв'язку обсягу продажів, собі­вартості і прибутку та поділу витрат на постійні і змінні. За його допомогою визначають критичні величини обсягу продажів, ціни, постійних і змінних витрат, у разі досягнення яких фінансовий ре­зультат буде дорівнювати нулю.

За допомогою економіко-математичного аналізу вибирають найоптимальніший варіант вирішення економічного завдання .