84.Облік основних засобів, які надійшли як вклад в уставний фонд підприємства.

Об’єкти основних засобів, отримані як внесок до статутного фонду (капітал) під-приємства, визнаються активами в момент їхнього фактичного одержання, однак до введення в експлуатацію можуть не визнаватися основними засобами і повинні вра-ховуватися як капітальні інвестиції на рахунок 15 «Капітальні інвестиції» (субрахунок 152 «Придбання основних засобів»).

Первісною вартістю основних засобів, внесених до статутного капіталу підпри-ємства, відповідно до п. 10 П(С)БО 7, визнається погоджена із засновниками (учасниками) підприємства їхня справедлива вартість, тобто вартість, зазначена в уста-новчих документах.

Бухгалтерські проведення щодо обліку надходження основних засобів як внеску до статутного капіталу

1. Відображення внеску Дт 46 Кт 40

2. Одержання від учасника об’єкта основних засобів Дт 152 Кт 46

3 Витрати на транспортування, монтаж зазначеного об’єкта основних засобів Дт 152 Кт 631

4 Податковий кредит Дт 641 Кт 631

5 Оплата вартості транспортування Дт 631 Кт 311

6 Введення в експлуатацію Дт 104 КТ 152

Основні засоби можуть бути одержані від іншої сторони як внесок до статутного капіталу. Собівартість придбаного активу у цьому випадку визначається на рівні справедливої вартості на дату прийняття на баланс. В регістрах обліку здійснювані операції відображаються записами:

Одержано основні засоби як внесок до статутного капіталу Дт 10 Кт 46

98.Синтетичний облік внесення нематеріальних активів до статутного фонду.

Нематеріальні активи можуть бути одержані від іншої сторони як внесок до статуного капіталу. Собівартість придбаного активу у цьому випадку визначається на рівні справедливої вартості на дату прийняття на баланс. В регістрах обліку здійснювані операції відображаються записами:

Одержано основні засоби як внесок до статутного капіталу Дт 10 Кт 46

86.Економічний зміст та правила переоцінки основних засобів.

Економічний сенс переоцінки полягає, по-перше, у визначенні реальної (або справедливої) вартості активів підприємства, а отже, і реальної вартості самого підприємства, по-друге — в можливості уточнення витрат підприємства, передусім собівартості продукції (робіт, послуг) і товарів, що дає змогу відкоригувати цінову політику.

Переоцінка об’єктів ОЗ здійснюється на 31 грудня, якщо залишкова вартість їх більше як на 10% відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Переоцінена вартість об’єкту = первісна вартість * індекс переоцінки. Переоцінена сума зносу = сума зносу, нарахована за час експлуатації * індекс переоцінки. Індекс переоцінки = Справедлива вартість об’єкту / Залишкова вартість об’єкту. В разі переоцінки об’єкту ОЗ, здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи, до якої належить об’єкт. Сума дооцінки залишкової вартості ОЗ відображається в складі додаткового капіталу, але якщо здійснюємо уцінку – в складі витрат звітного періоду. Якщо залишкова вартість об’єкта дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість відповідатиме справедливій вартості без зміни суми зносу об’єкта. Дані про переоцінювання (зміну первісної вартості і зносу) відображаються в регістрах аналітичного обліку основних засобів (відомість обліку необоротних активів і зносу). Необхідно зберігати всю інформацію про порядок визначення справедливої вартості об’єктів основних засобів на дату переоцінювання. Якщо переоцінювання проводилось із залученням професійних оцінювачів, то обов’язково складається звіт про експертне оцінювання, в якому, крім справедливої вартості майна, досить детально фіксують підходи і методологію дослідження цієї вартості.

П(с)БО 7 не встановлює процедури переоцінки, не визначає осіб, які повинні її здійснювати, не наводить форми документа, в якому повинні відображатися результати переоцінки. Ці питання повинні регулюватися підприємством самостійно і відображатися в наказі про облікову політику. Основою переоцінки є індекс переоцінки.

Якщо справедлива вартість перевищує балансову, має місце дооцінка активів. Дооцінка відображається кредитом рахунку 423 у сумі збільшення первісної вартості об’єкта основних засобів, що переоцінюються і за дебетом цього ж рахунку у сумі дооцінки накопиченої амортизації. Сума уцінки балансової вартості активу, тобто перевищення балансової вартості над справедливою, визначається як витрати звітного періоду і відображається за дебетом рахунку 975.