41.Порядок документального оформлення розрахунків із застосуванням розрахункових чеків.

Рахунковий чек - розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку - емітента, в якому відкритий його рахунок, оплатити чекодавцю зазначену в чеку суму грошей.

Рахункові чеки використовуються розрахунках підприємства і фізичних осіб з метою прискорення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи, отримані послуги).

Розрахункові чеки брошуруються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів, які виготовляються за замовленням комерційного банку Банкнотно - монетним двором Національного банку України.

Для гарантованої оплати розрахункових чеків чекодавець бронює засоби на окремому аналітичному рахунку „Розрахунки чеками” у банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки чекодавець подає банк-емітенту платіжне доручення для перерахування засобів на аналітичний рахунок «Розрахунки чеками».

Термін дії чекової книжки один рік. Термін дії невикористаної книжки може бути продовжений за узгодженням з банком-емітентом шляхом відповідної оцінки на обкладинці чекової книжки, що підтверджується підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.

Чекова книжка може видаватися для розрахунків з яким-небудь конкретним постачальником чи з різними постачальниками.

Розрахунковий чек заповнюється від руки чи з використанням технічних способів відповідно до вимог щодо заповнення розрахункових документів.

Виправлення в розрахункових чеках не дозволяється.

Розрахунковий чек з чекової книжки пред'являється для оплати в банк чекоутримувача протягом 10 календарних днів.

Розрахунковий чек з чекової книжки чекодавець виписує під час здійснення платежу і видає за отримані ним товари (роботи, послуги) з оформленням їхнього одержання відповідними документами і податковою накладною.

Виписуючи розрахунковий чек, чекодавець переписує залишок ліміту з корінця попереднього розрахункового чека на корінець виписаного і записує новий залишок ліміту.

Розрахунковий чек підписує відповідальна особа чекодавця, яка має право підписувати розрахункові документи, і скріплює відбитком печатки (за винятком розрахункових чеків, що видаються фізичним особам).

Банк-емітент, одержавши розрахунковий чек і перевіривши його, на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з рахунка чекодавця, і перераховує їх на рахунок чекоутримувача. На розрахунковому чеку ставиться штамп банку «проведено».Невикористані розрахункові чеки після закінчення терміну дії чи використання ліміту підлягають поверненню в банк-емітент. За бажанням клієнта банк може продовжити термін дії чекової книжки чи поповнити її ліміт у випадку його використання (при наявності невикористаних чеків).

42.Порядок документального оформлення розрахунків за допомогою акредитивів.

Акредитив - договір, що містить зобов'язання банку-емітента за дорученням клієнта (заявника акредитива) чи від свого імені здійснити платіж на користь бенефіціара (одержувача грошей) чи доручає іншому (виконавчому) банку здійснити платіж за умовами акредитива.

Умови і порядок проведення розрахунків по акредитивах передбачається в договорі купівлі-продажу й інших господарських договорах. На підставі укладених господарських договорів одержувач товарів (платник) подає в обслуговуючий, його банк Заяву на акредитив у кількості не менше трьох примірників.

Заява містить умови акредитива, які складаються так, щоб , з одного боку, вони давали можливість банкам без складності їх проконтролювати, з іншого боку - забезпечували б інтереси сторін, що використовують акредитивну форму розрахунків.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

- покритий - акредитив для здійснення платежів, за яким заздалегідь бронюються засоби платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті чи у виконавчому банку;

- непокритий - акредитив, оплата за яким у випадку тимчасової відсутності грошей на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Разом із заявою на відкриття покритого акредитива заявник подає і платіжне доручення на перерахування засобів зі свого рахунку на аналітичний рахунок „Розрахунки по акредитивах” у банку-емітенті.

Для відкриття покритого акредитива клієнт подає заяву, як правило, у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент враховує на відповідному за балансовому рахунку, призначеному для обліку акредитивів, другий ( з необхідною оцінкою банку про дату надходження ) - разом із випискою з рахунку він видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій і четвертий, як правило, використовуються для інформування виконавчого банку і бенефіціара про умови акредитива.

На відкриття непокритого акредитива платник подає заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви „Вид акредитива” додатково зазначається „непокритий”.

Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар надає виконавчому банку необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів по акредитиву.

Банк-емітент, перевіривши виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів по акредитиву, списує засоби з аналітичного рахунку „Розрахунки по акредитиву” і перераховує їх на рахунок бенефіціара.

Перший примірник реєстру документів по акредитиву банк-емітент зберігає в документах банку, а другий (з необхідними відмітками про дату надходження і виконання) видає заявнику акредитива разом з іншими документами по акредитиву.