Лю́блінська унія

(10)угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Любліні 1 липня 1569 року.

Обидві держави об'єднувалися в єдину Річ Посполиту. Передбачалося, що її очолюватиме виборний король, який титулувавсяКоролем польським і Великим князем Литовським. Коронуватиметься він у Кракові. Унія передбачала спільний Сейм і Сенат, а договори з іноземними державами укладатимуться від імені Речі Посполитої. Українські землі, що увійшли до складу Польщі, були поділені на Подільське, Брацлавське, Белзське, Руське(з центром у Львові), Волинське(з центром у Луцьку) та Київське воєводства. Велике князівство Литовське залишило собі білоруські землі та заселене українцями Берестейське воєводство.

Бересте́йська унія

рішенняКиївської митрополії Константинопольського патріархату на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольською Столицею у 1596 р. за умов підлеглості православних Папі Римському, визнання основних католицьких догм і збереження православної обрядності. Унію формально й офіційно проголошено на церковному соборі в Бересті 1596 року.

Виникнення козацтва

(11)Серед головних причин виникнення козацтва були татарські походи і соціальне та національно-релігійне гноблення з боку магнатів і польської шляхти. Козацтво формувалося в основному з селян, які втікали від панів, а також із частини міського населення й представників колись сильної знаті, які не отримали шляхетських прав. У перший час свого існування, десь до середини ХVI ст., козаки не мали чіткої суспільної й військової організації. Козакували групами – ватагами на чолі з отаманом. З метою кращої оборони від ворогів, запорожці будували укріплення – січі, зроблені з рублених або січених колод. У середині XVI ст. окремі січі об’єдналися в одну Запорозьку Січ. Першою із Запорозьких Січей була Хортицька, що існувала у 1553-1557 рр. і була створена за активної участі Дмитра Вишневецького, старости черкаського і канівського, відомого під іменем Байди-Вишневецького. Пізніше була заснована на острові Томаківка Томаківська Січ (60-70 рр. XVI ст. – 1593 р.)

Низовики городовики

Низовиками називали запорожців тому, що нижче були (територіально) від городових козаків. Реєстрові козаки - це козацтво, яке було на державній службі і отрмувало кошти за це. городовиками" – росіянами, (12)які після реформи 1861 року великими масами "розбавили" етнічних українців

Хмельниччина

 назва історичного періоду 1648—1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, 1650—1651. Білоцерківська угода

Влітку 1650 і українці й поляки намагалися ізолювати одні одних дипломатично. Польські дипломати перестерігали Москвуперед козаками і перетягнули на свій бік Василя Лупула, господаря Молдови. Хмельницький посилив свої зв'язки з кримськими татарами і Оттоманською Портою. Щоб запобігти поширенню польських впливів у Молдові, Хмельнцький у серпні 1650 вислав велике козацько-татарське військо в Молдову і примусив Василя Лупула підписати договір та обіцяти віддати заміж доньку Розанду за свого сина Тимоша. 1652—1654. Переяславська угода Майже від початку повстання Хмельницький утримував дипломатичні зв'язки з Москвою, але цар Олексій Михайлович уникав від підтримки повстання, бо це означало б війну Москви з Річчю Посполитою. Проте польські поразки в Україні і загроза, що Хмельницький визнає зверхність Оттоманської Порти, заохотили Москву до нових переговорів з гетьманом (1653), які закінчилися укладенням так званої Переяславської угоди (у січні — березні 1654) у ході якої були підписані Березневі статті. Би́тва під Жо́втими во́дами (29 квітня — 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої з одного боку і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його (13)татарськими союзниками з другого підЖовтими водами в ході національно-визвольної війни Би́тва під Ко́рсунем (15-16 (25-26) травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої з одного боку і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками з другого під Корсунем у ході національно-визвольної війни  Битва під Пилявцями (11-13(21-23) вересня 1648 року) — переможна битва української армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, проти польських військ під Пилявцями Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. Блискуча перемога української армії в Пилявецькій битві мала велике воєнно-політичне значення. В результаті Пилявецької битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель. Зборівська битва  (5 серпня — 6 серпня 1649 року) — переможна битва української армії, яку очолював Богдан Хмельницький, з польським військом під командуванням короля Яна II Казимира під Зборовом

Полки слобідської україни

Острогозький полк;Охтирський полк;Сумський полк;Харківський полк; ізюмський

Сюзники козаків проти поляків

(14)У ніч на 13(23) вересня 1648 у козацький табір прибув на допомогу 4-тисячний загін буджацьких татар очолюваний Айтимир-мурзою та Адлаєт-мурзою (на думку деяких дослідників, татари прибули лише 15(25) вересня 1648,  Тугай-Бей татарська 

у складі яких перебувала волинь

Королівства Польща

Устрій Запорізької січі

Уся повнота влади в козацькій державі належала Січовій (військовій)раді. На раду запорожців сходилися заздалегю і зовнішню ідь,поспішаючи до Січі з різних куточків. Рада керувала усіма важливими справами Січі, проводила внутрішню і зовнішню політику,укладала мир чи оголошувала війну,приймала і надсилала посольства. Січова військова старшина відала всіми військовими ,адміністративними і навіть духовними справами Війська Запорізького. Кошовому отаману належала вища військово-адміністративна влада у Січі.Друга після кошового особа у владній ієрархії Січі-Військовий Суддя.