Пробатьк Словян

(1)З часом прабатьківщина слов'ян не залишалася незмінною, вона переміщувалася й розширювалася, її найдавніша територія знаходилася там, де ранні праслов’яни (не пізніше середини І тисячоліття до н. е.) виділялися з-поміж сусідніх з ними предків інших індоєвропейських народів — прабалтів, прагерманців та інших. Це могло мати місце в південно-східній частині Центральної Європи, можливо, в середньому Подунав’ї або в північному Прикарпатті. На наступному етапі відбулося, очевидно, значне переміщення прабатьківщини слов'ян у північному напрямі приблизно до верхів'я Прип'яті. Звідси почалося поширення праслов'ян на схід до Дніпра (можливо, спочатку по території північніше Прип'яті з наступним переміщенням на південь по правобережжю Дніпра і на захід до Вісли та Одера). В VI ст. звідси почалося масове розселення слов'ян через Наддністрянщину і Карпати на Балкани.

Заняття первісного суспільства

Основою життя найдавніших людей були збиральництво та полювання, співвідношення яких у різні історичні епохи і в різних географічних умо­вах не було однаковим. Проте безсумнівно, що полювання як прогресивні­ша галузь господарства великою мірою визначало розвиток первісних люд­ських колективів,Зчасом освоїли рибальство.Вироблення знарядів праці та зброї з….

Трипільська культура

(2)Трипі́льська культу́ра, культу́ра Кукуте́ні- археологічна культурачасів енеоліту, назва якої походить від назви тоді села Трипілля на Київщині. розташовувалась міжКарпатами та річкою Дніпро на території сучасних України, Молдови та Румунії, займаючи територію загальною площею понад 35 тис. км². Періодизація-Ранній,середній,пізній. Ранній-Житла будували у вигляді заглиблених землянок або напівземлянок, а також переважно наземні, підлогу і вогнище або печі з припічком зміцнювали глиною; стіни споруджували з дерева або плоту, обмазаного глиною. Основою господарства за цього періоду було хліборобство і скотарство, полювання, рибальство і збиральництво також мали важливе значення. Сіяли пшеницю ячмінь, просо, Землю обробляли з допомогою мотик, зроблених з рогу оленя, каменю або з кістки . Значного розвитку досягли гончарні вироби. Глиняний посуд різноманітної форми ліпили руками: великі посудини грушоподібної форми для зерна, різної форми горщики, миски, ложки, друшляки, біноклеподібний посуд. різні вироби з міді, переважно прикраси: браслети, кільця, гачки тощо

Сусіди давніх словян

Сусідами східної частини ранньослов'янських племен у II—V ст., як і в попередній період, були на півночі, у Верхньому Подніпров'ї, балтські племена, на північному сході, в басейні Оки, — фінно-угорські, на півдні, в Степу, — пізні скіфи та сармати. На (3)південному заході, між Карпатами й Нижнім Подунав'ям, жили фракійські племена карпів, гетів, даків. Крім того, відбувалося переселення в Північне Причорномор'я готів і гуннів.Східні слов'яни безпосередньо межували з кочовими племенами, що просувалися зі сходу на захід або осідали в Причорномор'ї та Приазов'ї: аварами, аланами, болгарами, хозарами, мадьярами, печенігами. В писемних пам'ятках збереглися відомості про тяжку й тривалу боротьбу, яку довелося вести східним слов'янам з аварами, хозарами й печенігами.

Грецькі міста колонії

Грецькі міста-колонії з’явилися у VII ст. до н. е. (Істрія в Подунав’ї, Борисфен на о. Березань), VI ст. до н. е. (Ольвія, на Бузькому лимані, Феодосія, Пантікапей,) а також Херсонес. Грецькі міста мали розвинену економіку, ремісниче виробництво, землеробство, рибальство.Велася жвава заморська торгівля. Експортувалися хліб, худоба, шкіра, сіль, риба. Торгували й рабами. Предметом імпорту були тканини, металеві, мармурові вироби, вино й оливкова олія.

Причини грецьк колоні

Причини грецької колонізації 1) Масова перенаселеність Греції спонукала греків до пошуку нової землі. Це перш за все під час першого етапу колонізації.2) Натиск персів на малоазійських еллінів, що значно спонукало до нової хвилі колонізації.3) Принцип остракізму введений Клісфеном, за яким багато греків переселилися в Північне Причорноморя.4) Війни:перш за все греко – (4)перські, пелопенейська, архідамова, 2 пелопенейська. 5) Пошук нових територій, через привабливі гасла:нова земля краще. торговельна - пошуки нових ринків збуту своїх товарів; аграрна - до освоєння нових земель греків штовхала нестача землі; сировинна - на нових землях греки шукали продукти і сировину, яких не вистачало на батьківщині (зерно, метали, будівельний ліс); 

Норманська та антинорм Норманська теорія — наукова теорія, за якою, нормани (від скандинавського терміну, що означає "північна людина"; у літописах - варяги) є засновниками східнослов'янської державності, в т.ч. й Русі. Творцями Норманської теорії були німецькі історики Г.3.Байєр, Г.Ф.Міллер і А.Л.Шльоцер, які працювали у другій половині 18 століття у Петербурзькій АН. Наукову критику Н.т. (антинорманізм) започаткував у другій пол. 18 ст. М. Ломоносов. У першій половині 19 ст. проти неї виступили історики-декабристи, слов'янофіли, пізніше - відомі російські вчені С. Гедеонов, Д. Іловайський, В. Васильєвський. На противагу норманістам вони висунули ряд теорій (балтійсько-слов'янська, литовська, готська), що спричинило розгортання дискусії на новому рівні.