
- •1. Зв’язок фольклористики з іншими науками
- •2. Усна народна творчість та художня література: спільні та відмінні риси.
- •3. Анімізм як елемент найдавніших уявлень та вірувань давніх слов’ян.
- •4.Тотемізм як елемент найдавніших уявлень та вірувань давніх слов’ян.
- •5. Фетишизм як елемент найдавніших уявлень та вірувань давніх слов’ян.
- •6.Культ предків у давніх слов ян
- •7.Культ вогню у давніх слов"ян
- •8.Куль води у давніх слов"ян
- •9. Культ землі у давніх слов’ян.
- •10. Культ сонця у давніх слов’ян.
- •11. Культ місяця у давніх слов’ян.
- •12 Куль дерев ,тварин і рослин у давніх слов"ян
- •13 Культ предметів у давніх слов"ян
- •15. Магія як найдавніший пласт творчості слов’ян та їїформи
- •16. Зв’язок вірувань та обрядів слов’ян з давньою магією
- •17. Видиі форми давніх слов’янських обрядів та ритуалів
- •18. Словесний супровід обрядів та ритуалів (замовляння, заклинання, прокляття (закляття) та клятви (присяги).
- •19. Міф як явище культури давніх слов’ян.
- •20. Тематичні цикли давньослов’янських міфів.
- •21. Давньослов"янські міфічні уявлення про землю
- •22.Давньослов"янські міфічні уявлення про небо
- •23. .Давньослов"янські міфічні уявлення про сонце
- •24.Давньослов"янські міфічні уявлення про місяць
- •25.Давньослов"янські міфічні уявлення про зорі
- •26. Давньослов’янські міфічні уявлення про створення/походження людини.
- •27. Космічне дерево в уявленнях давніх слов’ян.
- •28. Загальна характеристика календарно-обрядової творчості.
- •33.Післяріздвяний цикл обрядів,звичаїв та свят народу,яого вивчають студенти
- •34.Передвеликодній цикл обрядів, звичаїв та свят народу, мову якого вивчають студенти.
- •35.Великодній цикл обрядів, звичаїв та свят народу, мову якого вивчають студенти.
- •36. Свято Русалій у слов’ян.
- •37.Свято Купала у слов"ян
- •38.Родинно-обрядова творчість,її зв"язок з етапами життя та побутом людей.
- •39.Основні етапи весілля,їх словесний та музичний супровід
- •43.Ознаки балади як самостійного виду народної творчості.
- •Пісні про кохання як група родинно-побутової пісні
- •45.Пісні про сімейне життя як група родинно-побутової пісні.
- •46 Пісні про трагічні сімейні обставини як група родинно-побутової пісні
- •47.Художня природа,жанрові різновиди та класифікація народних паремій
- •48.Виникнення і розвиток паремій
- •49.Загадка як жанр народної творчості
- •50.Характеристика анімістичної групи загадок
- •51 .Характеристика зооморфічних загадок
- •52.Характеристика загадок,пов"язаних з культом предків
15. Магія як найдавніший пласт творчості слов’ян та їїформи
Магія (лат. magia, від гр. mageia — чародійство) — система обрядів, пов'язаних з віруваннями у здатність надзвичайним чином впливати на людей, тварин, сили природи, а також на божества та духовний світ з користю для світу живих.
Магія як явище, породжене прадавнім світоглядом, є характерною ознакою первісних стадій розвитку усіх народів. Вона тісно пов'язана з міфологічною системою і не мислиться поза її межами, оскільки, будучи відірваною від світоглядних уявлень та вірувань, повністю втрачає своє значення.
Магія як цілісне сформоване явище життя суспільства на низькому рівні його розвитку поділяється на два пласти: 1) теоретична магія (магія як псевдонаука); 2) практична магія (магія як псевдомистецтво).
Магічне мислення за Дж. Фрезером будується на двох основних принципах: 1) подібне створює подібне або наслідок схожий на свою причину; може бути окреслений як закон подібності;
2) речі, які один раз доторкнулись одна одної, продовжують взаємодіяти на відстані після завершення їх прямого контакту; закон дотику чи зараження.
На основі першого закону виникає імітативна магія. Тут бажана дія викликається шляхом її імітування (проколювання або знищення зображення ворога, вмурування його тіні; виливання води, кроплення, щоб викликати дощ). Поширеними її різновидами є магія родючості (землі, людей і тварин); магія вузла (похідна — магія ткацтва, прядіння; за асоціацією зав'язати певну справу).
На основі другого закону виникає контагіозна магія. Тут дія на людину здійснюється через предмет, який колись її торкався (її волосся, одяг, залишки їжі, яку вона споживала тощо; вважається, що те, що відбувається з одним предметом, неминуче відбувається й з іншим, якого він колись торкався; звідси — спалювання свого волосся, нігтів, кісток тварини, яку з'їдали). Поширеним різновидом її є магія слідів. Проявом контагіозної магії є також ритуальне биття з метою стимулювати життєву здатність людини.
Закони магії поширюються не лише на людину чи її дії, а й на природу, оточуючий світ, потойбіччя. В основі обох видів магії лежить певна асоціація ідей: в гомеопатичній магії — асоціювання ідей подібних; в контагіозній — асоціювання ідей суміжних. Таким чином, «магія є спотвореною системою природних законів і хибним керівним принципом поведінки».
Магія була тісно пов'язана з анімістичними уявленнями та віруваннями і мала на меті здійснювати вплив на потойбічний світ, явища природи (дощ, сніг, гроза, повінь, проростання злаків тощо) з користю для світу живих. Це відбувалось у формі обрядів та ритуалів.
Вірування — це релігійні уявлення людей, які сприймаються без логічного пояснення, на віру і становлять основу релігійного світогляду, обрядів та ритуалів.
Обряд — це виконання людьми символічно-умовних дій, якими супроводжуються певні події родинного життя (народження, весілля, похорон та ін.), календарні свята, а також окремі трудові процеси (сіяння, косовиця). Подібним за значенням є слово ритуал (лат. ritualis — обрядовий), що означає форму складної символічної поведінки, системи дій та мовлення, яка у минулому була основним вираженням культових взаємин.