
- •1. Зв’язок фольклористики з іншими науками
- •2. Усна народна творчість та художня література: спільні та відмінні риси.
- •3. Анімізм як елемент найдавніших уявлень та вірувань давніх слов’ян.
- •4.Тотемізм як елемент найдавніших уявлень та вірувань давніх слов’ян.
- •5. Фетишизм як елемент найдавніших уявлень та вірувань давніх слов’ян.
- •6.Культ предків у давніх слов ян
- •7.Культ вогню у давніх слов"ян
- •8.Куль води у давніх слов"ян
- •9. Культ землі у давніх слов’ян.
- •10. Культ сонця у давніх слов’ян.
- •11. Культ місяця у давніх слов’ян.
- •12 Куль дерев ,тварин і рослин у давніх слов"ян
- •13 Культ предметів у давніх слов"ян
- •15. Магія як найдавніший пласт творчості слов’ян та їїформи
- •16. Зв’язок вірувань та обрядів слов’ян з давньою магією
- •17. Видиі форми давніх слов’янських обрядів та ритуалів
- •18. Словесний супровід обрядів та ритуалів (замовляння, заклинання, прокляття (закляття) та клятви (присяги).
- •19. Міф як явище культури давніх слов’ян.
- •20. Тематичні цикли давньослов’янських міфів.
- •21. Давньослов"янські міфічні уявлення про землю
- •22.Давньослов"янські міфічні уявлення про небо
- •23. .Давньослов"янські міфічні уявлення про сонце
- •24.Давньослов"янські міфічні уявлення про місяць
- •25.Давньослов"янські міфічні уявлення про зорі
- •26. Давньослов’янські міфічні уявлення про створення/походження людини.
- •27. Космічне дерево в уявленнях давніх слов’ян.
- •28. Загальна характеристика календарно-обрядової творчості.
- •33.Післяріздвяний цикл обрядів,звичаїв та свят народу,яого вивчають студенти
- •34.Передвеликодній цикл обрядів, звичаїв та свят народу, мову якого вивчають студенти.
- •35.Великодній цикл обрядів, звичаїв та свят народу, мову якого вивчають студенти.
- •36. Свято Русалій у слов’ян.
- •37.Свято Купала у слов"ян
- •38.Родинно-обрядова творчість,її зв"язок з етапами життя та побутом людей.
- •39.Основні етапи весілля,їх словесний та музичний супровід
- •43.Ознаки балади як самостійного виду народної творчості.
- •Пісні про кохання як група родинно-побутової пісні
- •45.Пісні про сімейне життя як група родинно-побутової пісні.
- •46 Пісні про трагічні сімейні обставини як група родинно-побутової пісні
- •47.Художня природа,жанрові різновиди та класифікація народних паремій
- •48.Виникнення і розвиток паремій
- •49.Загадка як жанр народної творчості
- •50.Характеристика анімістичної групи загадок
- •51 .Характеристика зооморфічних загадок
- •52.Характеристика загадок,пов"язаних з культом предків
45.Пісні про сімейне життя як група родинно-побутової пісні.
Вони дуже різноманітні за змістом, бо охоплюють різні грані буття: родинні стосунки, життєві конфлікти, побут та ін. Ці пісні різко відрізняються від пісень про кохання: у них немає романтичних картин, ідеалізованих почуттів. На першому плані — відтворення реальної дійсності, без прикрас і перебільшень, без поетизації. Елементи казковості поступаються місцем сірій буденщині, нелегкій праці, часто — жорстокій реальності.
Найпоширеніша тема — нелегка жіноча доля. Ці пісні, очевидно, складені жінками, що не знайшли щастя у сімейному житті. Іван Франко називав ці твори «жіночими невольничими псалмами».Перша проблема, з якою часто зустрічалась дівчина, виходячи заміж, — недоброзичливе ставлення з боку родичів чоловіка, особливо свекрухи. Подекуди невістка в чужому домі ставала наймичкою, яка була зобов´язана виконувати всю важку працю, забаганки свекрухи і свекра. Тому в цих творах подаються обширні картини домашньої праці, які пронизані мотивами втоми, туги за рідним домом, де в рідної мами жилося щасливо
Пісні про родинне життя
Пісні про родинне життя досить різноманітні за тематикою. Найбільше уваги в них відводилось розкриттю взаємин між чоловіком і жінкою та стосунках із з іншими членами родини. Важкі умови життя заміжньої жінки зумовлювались насамперед тим, що її видавали заміж силоміць за нелюбого, в чужу сім'ю. Батьків чоловіка здебільшого цікавили не щастя молодого подружжя, а працьовита невістка. їй доводилось робити майже всю хатню роботу: вона готувала їжу, прала на всю сім'ю, доглядала дітей. Потрапивши в чужу сім'ю, дівчина одразу ж відчувала всю повноту влади над нею свекрухи і свекра, мала коритися їм в усьому. Чоловікова мати не тільки примушує молоду жінку тяжко працювати, а й докоряє їй, ображає, змушує сина ні за що бити свою дружину. Син здебільшого виконує накази матері, але в деяких піснях показано, що він виступає проти її волі, заступається за дружину, бо вона слухняна, «уміє все робить: і помиє, і помаже». Помітно, що в українських піснях кривдником рідко виступає свекор. Здебільшого в піснях показано молоду жінку, яка кориться свекрусі, мовчки зносить її наругу. Але є й пісні, де звучить протест, показано рішучий опір невістки. Наприклад, у пісні «Чи ти, невістко, сьогодні приведена»
46 Пісні про трагічні сімейні обставини як група родинно-побутової пісні
Родинно-побутові пісні — це ліричні поетично-музичні твори, в яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов'язані з її особистим життям, подіями в сім'ї, родинними стосунками.За тематикою вони поділяються на три великі групи: 1) пісні про кохання (дошлюбні взаємини); 2) пісні про сімейне життя (родинні стосунки); 3) пісні про трагічні сімейні обставини, пов'язані з втратою членів сім'єї (вдовині, сирітські). Ще одна група пісень виділяється за способом відображення дійсності: на відміну від трьох перших, де пісні мають серйозний ліричний характер, четверту групу становлять пісні, що стосуються усіх сімейних проблем, особистих почуттів, але висвітлюють їх у гумористичному ключі. Це — 4) гумористично-сатиричні пісні.Групародинно-побутовоїлірики — пісні про сімейнежиття. Вони дужерізноманітні за змістом, боохоплюютьрізнігранібуття: родинністосунки, життєвіконфлікти, побут та ін. Ціпіснірізковідрізняютьсявідпісень про кохання: у них немаєромантичних картин, ідеалізованихпочуттів. На першомуплані — відтворенняреальноїдійсності, без прикрас і перебільшень, без поетизації. Елементиказковостіпоступаютьсямісцемсірійбуденщині, нелегкійпраці, часто — жорстокійреальності.Найпоширеніша тема — нелегка жіноча доля. Ціпісні, очевидно, складеніжінками, що не знайшлищастя у сімейномужитті.Перша проблема, з якою часто зустрічаласьдівчина, виходячизаміж, — недоброзичливеставлення з боку родичівчоловіка, особливо свекрухи. Подекудиневісткавчужомудомі ставала наймичкою, яка булазобов'язанавиконувати всю важкупрацю, забаганки свекрухи і свекра. Тому в цихтворахподаютьсяобширнікартинидомашньоїпраці, якіпронизані мотивами втоми, туги за рідним домом, де в рідноїмамижилосящасливо.Деколи за молоду дружину заступаєтьсяїїчоловік, у таких піснях мотив коханняорганічносполучається з мотивом взаєморозуміння, допомоги, співпереживання у подружньомужитті. Але часто і чоловікстає на бікматері і ганьбить дружину за те, що вона не встигаєвиконуватидомашньоїроботи, не вмієйомудогодити.Крім нелегких родиннихстосунків, сімейнежиттязатьмарювалиіншіобставини, найгірша з яких — жорстокеставленнячоловіка до жінки.Пісніпройнятіжалем, душевнимсумом, навіть у тих, де сімейнежиття не затьмаренесерйозними проблемами, оспівується туга жінки за рідним домом, їїсумовиті думки, породженідовготривалоюрозлукою з матір'ю, елегійнимироздумами над тим, щоминаємолодість і настаєстарість.Зподібними мотивами є й піснівідіменічоловіка, якийроздумує над своїмжиттям, скаржиться на нелегку долю.
Причиною безрадісногоіснуваннябуланелегкапраця на полі і в домі, матеріальнінестатки, хвороби. Все цезнайшловідображення в ліричнихпіснях, де народ правдиво відтворивсвоєжиття з йогощоденнимиклопотами і миттєвимирадощами, багатоголоссямлюдськихстосунків з родичами і сусідами (доброзичливимичивороженастроєними), усієюпалітроюпочуттів, породженихрізнимижиттєвимиобставинами. Глибиналіризмуцихпісеньвиявляється не в опоетизаціїсімейногожиття, а у відвертійправдивості, реальностійоговідтворення. Усівикористовуваніхудожнізасобиспрямовані на те, щобувиразнитикартинибуденногосімейногожиття, не прикрашаючиїх, зворушитислухачів.Ще з більшоювиразливістю, драматизмом змальованадійсність у третійгрупіпісень — про трагічнісімейніобставини, пов'язані з втратоючленівсім'ї.Подібноюхудожньообразною структурою характеризуютьсявдовиніпісні, в якихзмальовуютьсяважка доля жінки, щозалишилась без чоловіка і сама виконує всю роботу на полі і вдома, виховуєдітей-сиріт, не маючинадії на допомогуінших людейПодібніпісні про гіркежиттявдівця, щозалишився з дрібнимидіточками, мусить сам виконувати всю хатню роботу. Найважчепереживаєтьсясамотність, що нема до кого заговорити, нема кому випратийому сорочку. Тематично до них примикаютьхолостяцькі (парубоцькі) пісні про невеселу долю самотніхчоловіків, якійпротиставляєтьсящасливежиття у сім'ї.Так поза увагоюнародноїпісенності не залишаєтьсяжодна грань людськогожиття. У ліричнихпісняхвоновиступає в усійповнотіситуацій, суперечностіпочуттів, неоднорідностівражень. Але у кожній з них простежуютьсяставлення народу до різнихжиттєвихявищ, їхоцінкиподружньоїневірності, сирітства, пияцтва та ін.; викриваються вади людського характеру, висловлюєтьсяспівчуттязнедоленим та убогим. Утверджується народна мудрість, щопроявляється у перевазідуховнихцінностей над матеріальними, здатності до співпереживання, вмінняпередати в піснідуховніздобуткипопередніхпоколінь.