33.Післяріздвяний цикл обрядів,звичаїв та свят народу,яого вивчають студенти

34.Передвеликодній цикл обрядів, звичаїв та свят народу, мову якого вивчають студенти.

Польщі, як і в багатьох інших країнах, великодні традиції ввібрали в себе елементи дохристиянських обрядів і так чи інакше пов'язані із змінами у природі та календарем сільськогосподарських робіт. Весняний цикл, щорозпочинаєтьсяПопєльцовоюСередою і триває до неділіЗіслання Святого Духа, багатийзвичаями та обрядами. Так, у четвертунеділю Великого посту в багатьохпольських селах, виявляється, булатрадиціяпалитимажанну -- солом'яну ляльку (жінку) як символозими та смерті, щосупроводжувалосьвнесенням "гаїка-маїка" -- вічнозеленоїгілки, прикрашеноїквітами та писанками. ПередвеликоднійтижденьрозпочавсятрадиційноВербноюнеділею. Цього дня посвячувалигілкиверби, прикрашенікольоровимистрічками, барвистимиквітами та зеленню. Іноді вони досягали 2-4 метрів. Їх ставили білявівтаря у храмі та на покутті, біляікон у хаті. У ПівденнійПольщі, в Токарні (біляМисьленці) ще у XV ст. існувавцікавийзвичай, про якийрозповідаютьсвітлини з виставки: на Вербнунеділю селом возили дерев'януфігуркуІсуса Христа, якийїде верхи на ослі -- якспогад про Йогов'їзд у Єрусалим. Щоправда, згодомцейзвичайпризабули. А відродивсявін аж через двістіроків. Нинітакапроцесіяздійснюється особливо урочисто і привертає до себе увагутуристів, як і театралізованідійства про страстіХристові -- семінаристи з мирянами відтворюютьхреснийпохід на Голгофу. Найбільшпопулярниммісцемйогопроведення стала ЗебжиданськаКальварія (ПівденнаПольща). Тут і досіпроводятьстраснідійства у святилищі XVII ст. Є у поляківгарнатрадиція у Великоднюсуботупосвячуватитерен та вогонь: відпринесенихіз костелу жаринокчисвічок, а останнім часом почали все частішевикористовуватисірники, господарізапалювали "молодий" вогонь. Збереглась і традиціяокроплювати поле свяченою водою. Зцією метою чоловікигромади верхи на конях (звідси й назва -- процесія ста коней) ізмісцевимпарохомоб'їджали поля довкола села.  ЯкийВеликдень без крашанок!? Ізпоконвіків яйце було символом життя, а тому розфарбовуючийого, підбираликольори та візерунки, якімалипевнесимволічнезначення. Як свідчатьматеріаливиставки, у кожніймісцевостііснувала своя технікаписанкарства. Найбільшпоширеноюбулабатікова -- розпис воском (дво- та багатоколірна), яка характерна для місцевостіРадома і Опочнi. В ОпольськійСілезіївишкрябуваливізерунок, а на Курпях та в Ловіцькомуобклеюваливидутіяйцябілоюсерцевиною очерету та мініатюрнимирізнокольоровимибагатошаровимивитинанками (такими навітьприкрашалидомівки).  Невід'ємним атрибутом польськоговеликоднього столу був і залишаєтьсяагнець -- ягня з червонимпрапорцем. Цей символ, перейнятийще з ранньогохристиянства, буввтіленнямідеїВоскресіння, прообразом ВоскреслогоХриста. Якщоспершуагнцявипікали у спеціальних формах із воску, масла, марципан чияєчноготіста, то нині для цьоговикористовуютьцукровумасучипластилін.  Важливим атрибутом усіххристиянських свят завждибула вода, яка, як вірили, мала життєдайні, лікувальнівластивості, а у Великоднюніч набирала особливоїсили. Тому, мабуть, не випадково на другий день свят нею окроплювали землю та обливали один одного. Чим особливо забавлялась молодь (цейзвичайілюструютькартиниміжвоєнногоперіоду, експоновані на виставці). Звідси й назва -- ОбливнийПонеділок, який у ПольщіназиваютьШмігусом. Ще одна традиціяцього дня: хлопці водили по селі "півника" -- візок, прикрашенийрізнобарвнимипапірцями, стрічками, ляльками, якіуособлюваливесільний кортеж, із живим півнем (символом родючості та чоловічого начала) абойогодерев'яноюфігуркою.