Тема: Джерела міжнародного права.

• поняття джерела міжнародного права.

• міжнародний договір як джерело міжнародного права.

• міжнародний звичай як джерело міжнародного права.

• допоміжні джерела як джерело міжнародного права.

• система міжнародного права як джерело міжнародного права.

• загальна характеристика норм міжнародного права.

**1**

джерело міжнародного права – форма зовнішнього виразу форм, яка утворюється шляхом узгодження воль суб'єктів міжнародного права.

Джерела міжнародного права не є сталими. Перелік джерел міжнародного права закріплений в статті 38 статуту міжнародного суду ООН.

Суд вирішуючи міжнародні спори застосовує:

• міжнародні конвенції.

• міжнародний звичай.

• загальні принципи права визнані цивілізованими націями.

• судові рішення і доктрини кваліфікованих спеціалістів різних націй з публічного права як засіб для вирішення правових справ.

Національне законодавство і рішення національних судів не є джерелом міжнародного права.

**2**

Міжнародний договір – угода, яка укладається між державами в письмовій формі, що регулюється міжнародним правом незалежно від того чи міститься така угода в одному документі чи в двох, чи в кількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від конкретної назви.

Вимоги до міжнародного договору:

• об'єктивна правомірність.

• бути укладеним згідно із принципами і нормами сучасного міжнародного права і плюс законодавством держави у частині, що стосується процедури укладення міжнародного договору.

• реалізовуватися у відповідності з принципами та нормами міжнародного права.

• містити права та обов'язки сторін.

• повинен регулювати відносини, які підпадають під об'єкт міжнародно-правового регулювання.

Перевага договорів:

• На першому місці найбільш пріоритетним є статут ООН, по суті є договором.

• Всі договори, які суперечать статуту ООН визнаються недійсними.

• Договори, які містять імперативні норми завжди мають пріоритет серед договорів, які містять диспозитивні норми.

• Перевага міждержавних договорів над міжурядовими.

• Універсальні договори мають перевагу над регіональними.

• Перевагу мають договори укладені раніше.

• Категоричні норми завжди мають перевагу над рекомендаційними нормами.

• Якщо відносини регулюються усним та письмовим, то перевагу має письмовий.

Недоліки договорів:

• більшість договорів досягнуті через компроміси, тому їх зміст може бути розмитий.

• є міжнародні договори, які не мають юридичної сили.

• велика тривалість укладання.

!!! ЗУ "Про міжнародні договори України"!!! що таке міжнародний договір, як він укладається.

**3**

Міжнародний звичай – неписане правило, яке склалося в міжнародній практиці і за яким суб'єкти міжнародного права визнають юридично обов'язковий характер.

Міжнародний звичай - правило поведінки, яки визнано загальною практикою держав.

Міжнародне узвичаєння – юридичне необов'язкове правило поведінки.

Різниця між міжнародним договором і звичаєм:

• міжнародний договір створюється в рамках переговорів, а звичай створюються в процесі практики держав.

• Договір – чітка процедура, звичай не має чіткої процедури.

• договір має форму правового акту, міжнародний звичай – правило поведінки.

• договір є джерелом майже усіх галузей, а звичай не в усіх.

Міжнародний звичай застосовується у випадках:

• якщо відсутня договірна норма.

• коли договір не вступив в силу.

• якщо сторони самі домовилися про використання звичаю.

• якщо в міжнародному договорі безпосередньо зазначено, що в договорі буде застосовуватися звичай.

**4**

Допоміжними джерелами міжнародного права є рішення міжнародних органів та організацій, рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів, доктрина міжнародного права, рішення міжнародних організацій.

Умови визнання рішень міжнародних організацій як джерел:

• якщо рішення прийнято в межах компетентності цієї організації.

• якщо рішення відповідає положенням статуту.

• якщо рішення приймається на основі процедури, яка діє в даному органі.

• текст рішення повинно виражати волю держав і відповідати принципам та нормам.

Рішення судів та арбітражі мають значення при застосуванні джерел.

Доктрина міжнародного права (збірка висловів найвідоміших дипломатів).

**5**

Система міжнародного права – сукупність принципів і норм міжнародного права, які становлять єдине ціле, які впорядковані на відносно самостійні компоненти – інститути і галузі міжнародного права.

Система міжнародного права складається з галузей, інститутів та принципів. В основі системи знаходяться основні принципи, вони є головними засадами, без них не може існувати жодна галузь чи інститут.

До інститутів належать: міжнародна правосуб'єктність, правотворчість, відповідальність.

Офіційного переліку галузей не існує. Традиційні галузі: населення, територія, міжнародне морське, повітряне та космічне право, право міжнародної безпеки, міжнародна боротьба з злочинністю.

Нові галузі: право захисту прав людини міжнародне економічне, екологічне та атомне право.

**6**

Норма міжнародного права – правило поведінки, яке стосується щодо поведінки держав та інших суб'єктів міжнародних відносин і не є загальнообов'язковим.

Принципи як різновид норм міжнародного права є загально обов'язкові. Їх називають jus cogens.

Будова норм: найчастіше норми містять лише диспозицію. Може бути гіпотеза і диспозиція. Особливість норми, що санкція відсутня. Санкції становлять окремий інститут міжнародного права. До санкцій належать ембарго, бойкот, збройне втручання тощо.

Види міжнародних норм:

• за місцем в системі: принципи (норми, які мають вищу юридичну силу) і норми.

• за сферою дії: універсальні (застосовуються масово), регіональні (в регіоні), локальні (в конкретному договорі), партикулярні (в окремому випадку).

• за юридичною силою: імперативні, диспозитивні, рекомендаційні.

• за приписом: зобов'язуючі, забороняючи, уповноважуючи, відсильні.

• матеріальні та процесуальні.

• за формою:звичаєві і договірні.

• за терміном дії: строкові, безстрокові.

• за функцією: регулятивні та охоронні.

Суб'єкти міжнародного права не можуть відхилитися від імперативної норми, вона змінюється лише наступною нормою міжнародного права такого ж характеру.

Лекція №4 19.09.2012