Тема: Право міжнародних організацій.

• поняття, ознаки, види міжнародних організацій.

• ООН: історія створення, статус.

• регіональні міжнародні організації.

**1**

Право міжнародних організацій – галузь сучасного міжнародного права. Сукупність міжнародних норм, які регулюють відносини пов'язані із створенням і функціонуванням міжнародних організацій.

Джерела галузі:

• Віденська конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986.

• Віденська конвенція про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями міжнародного характеру 1975.

• конвенція про привілеї та імунітети ООН 1946

Міжнародна організація – об'єднання держав, яке створене на основі міжнародної угоди, має колективні органи, самостійну волю і відповідає вимогам міжнародного права.

Ознаки міжнародної організації:

• членство трьох та більше держав.

• наявність установчих документів (регламент, устав, статут).

• наявність колективних органів і штаб-квартири.

• відповідність вимогам міжнародного права.

• можливість брати участь в міжнародній нормотворчості.

• право на привілеї та імунітети.

• право посольства (має право направляти своїх представників до держав або мати при собі представників інших суб'єктів).

• здатність заявляти міжнародно-правові претензії і нести міжнародно-правову відповідальність.

Види міжнародних організацій:

• міжнародні міжурядові організації – створюються на основі міжнародної угоди і держави делегують їм певну частину прав. (Рада Європа, ОБСЄ).

  • за предметом діяльності: політичні, економічні, фінансові, з питань культури.

  • за колом учасників: універсальні, регіональні, субрегіональні.

  • за порядком прийому нових членів: відкриті, закриті.

  • за сферою діяльності: міжнародні організації із загальною компетенцією, із спеціальною компетенцією.

• міжнародні не урядові організації – створюються міжнародною спільнотою з метою міжнародного співробітництва з актуальних питань.

Кожна організація має право на виконання своїх функцій, укладення договорів, приймати участь у створенні норм міжнародного права, має право на привілеї та імунітети.

Контрольні функції міжурядових організацій:

• слухати доклади держав-членів про виконання повноважень.

• спостерігати за контрольованим об'єктом на місці.

**2**

!!!почитати історію створення ООН!!!

Головними органами ООН є генеральна асамблея. Це сесійний орган. Наступний орган Рада безпеки – покладається головна відповідальність за дотримання миру; лише він виносить рішення про збройні операції. Третій орган економічна та соціальна рада. Рада з опіки. Міжнародний суд.

Спеціалізовані органи з прав людини, які є в ООН:

• Верховний комісар ООН у справах біженців.

• Верховний комісар ООН по захисту прав людини.

• Рада ООН з прав людини.

Міжнародні організації, які створені міжнародними угодами і мають компетенцію у різних сферах. Вони здійснюють свою діяльність в рамках ООН за посередництвом Економічної та соціальної ради.

Існує 16 спеціалізованих установ і МАГАТЕ (Міжнародне агентство атомної енергії), ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН), ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі та розвитку), ЮНЕП (програма ООН з навколишнього середовища), ПРООН (програма розвитку ООН).

Чотири групи:

• економічні установи:

  • ФАО

  • ЮНІДО.

• технічні:

  • ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації).

  • ВПС (Всесвітній поштовий союз).

  • МСЄ (Міжнародний союз електрозв'язку).

  • ВМО (Всесвітня мете реологічна організація).

  • ІМО (Міжнародна морська організація).

  • ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я).

• гуманітарні:

  • ЮНЕСКО (Організація об'єднаних націй з питань науки та культури).

  • ВОІВ (Всесвітня організація інтелектуальної власності).

  • МОП (Міжнародна організація праці).

• фінансові:

  • МВФ (Міжнародний валютний фонд).

  • МБРР (Міжнародний банк реконструкції та розвитку).

  • МФК (міжнародна фінансова корпорація).

  • МАР (Міжнародна асоціація розвитку).

  • МФСР (Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку).

**3**

Регіональні міжнародні організації – створені на підставі міжнародної угоди між державами певного географічного регіону і має систему органів.

• ЛАД (Ліга арабських держав, 20 держав арабського регіону: Сирія, Єгипет).

• ОАД (Організація американських держав, 35 держав латинської Америки + США ).

• ОАЄ (Організація африканської єдності, 51 держава).

• ОПЕК (організація країн експортерів нафти, 12 держав).

• Асоціація держав південно-східної Азії.

Європейський регіон включає:

• РЄ (Рада Європи)

• ОБСЄ (Організація по безпеці і співробітництву в Європі).

• ЄС (Євросоюз).

• НАТО

Лекція №11 25.10.2012

Рада Європи – заснована у 1949 році, при утворенні приєдналося 10 європейських держав (Великобританія, Франція, Швеція).

Зміцнення єдності європейських країн, затвердження демократичних засад,які забезпечують свободу особи, політичні свободи, верховенство права, а також велика увага приділяється захисту прав людини, розвитку європейської культури. Допомога країнам Європи у проведенні економічних, правових реформ.

Організація укладає міжнародні угоди з різними державами і координує діяльність держав в культурній сфері.

Штаб-квартира знаходиться у Стразбурзі.

Органи:

• парламентська асамблея.

• комітет міністрів.

• конгрес місцевої та регіональної влади Європи.

• нарада галузевих міністрів.

• секретаріат.

• Європейський суд захисту прав людини.

ОБСЄ – заснована 1975

Співпраця держав у сфері безпеки. Забезпечення прав людини, демократія, верховенство права, дотримання міжнародних норм та стандартів.

НАТО – 4 квітня 1948, 5 держав домовилися створити спільну систему захисту, для протидії небезпеці з боку радянського союзу.

1949 році вже приєдналися 12 країн.

Основна мета захист свободи та безпеки всіх членів політичними та військовими заходами. Всі основні цілі НАТО визначені в договорі про утворення НАТО.

Розвиток власних засобів для підтримання та розвитку колективної здатності опору.

Альянс має оборонний характер.

Керівні органи:

• північноатлантична рада.

• комітет оборонного планування.

• група ядерного планування.

• генеральний секретар.

Військова структура складається з військових комітетів і міжнародного військового штабу. Місцезнаходження штаб-квартири у Брюсселі.

НАТО являє собою форум держав членів, де вони консультуються з політичних та державних проблем.

Європейський союз – 1 листопада 1993. Був укладений договір про Європейський союз.

До 1992 року були: Європейське об'єднання вугілля і сталі, Європейське економічне співтовариство, Євроатом.

Міжнародна організація, яка містить елементи конфедерації.

Об'єднання країн Європи, які через створення спільного ринку економічного та валютного союзу, а також шляхом реалізації спільної політики мають на меті забезпечити безперервне економічне зростання, соціальний розвиток і згуртованість країн-учасниць.

Це політичне та економічне об'єднання. Мета – реалізація спільної політики.

Копенгагенські критерії:

• держава має бути Європейською географічно та культурно.

• держава має поважати демократичні принципи конституційного ладу: свободи, демократії. поваги прав людини і основних свобод, принципи правової держави.

• держава повинна мати високий рівень економічного розвитку, який повинен відповідати середньому рівню ЄС.

• національне законодавство має відповідати праву ЄС ще до моменту вступу.

Процедура вступу:

• заява на вступ подається до Ради ЄС, а також проводяться консультації з європейською комісією та європейським парламентом.

• ведуться переговори з державами-членами.

• правовою підставою вступу нових держав до ЄС є укладення договору про приєднання.

В Євросоюзі є подвійне громадянство – національне + союзне.

Керівні органи:

• Європарламент – Люксембург – 732 депутати.

• Рада Євросоюзу – Брюссель

• Європейська комісія.

• Європейський суд правосуддя – Люксембург.

Лекція №12 30.10.2012